Постанова № 20688201, 27.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/17890/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15.00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство

автобусних станцій»

до відповідачаДержавної податкової інспекції у Ворошиловському р-ні м. Донецька

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

за участі представника позивача Кухар Ю.Д.

представників відповідача Лебідя Є.В., Полякової О.Г.

ВСТАНОВИВ:

До Донецького окружного адміністративного суду звернулося Публічне акціонерне товариство «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» з адміністративним позовом до відповідачаДержавної податкової інспекції у Ворошиловському р-ні м.Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0010431542 від 21.09.2011р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач наводить, що відповідачем була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем у податковій звітності, за наслідками чого складений акт №14/15-3/031137805628 від 26.08.2011р. В ході цієї перевірки відповідачем була встановлена арифметична (методологічна) помилка (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом занижені суми податкових зобовязань за липень 2011 року на суму 1096118, 95 грн. У звязку з цим на підставі зазначеного акту відповідачем 21.09.2011р. було прийняте податкове повідомлення-рішення №0010431542, яким визначено суму податкових зобовязань за основним платежем у розмірі 1096118, 95 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 548059,48 грн.

Позивач не згодний з даним повідомленням-рішенням та наведеними у акті перевірки висновками, оскільки вважає відсутнім встановлене відповідачем порушення. Податковий кредит з ПДВ у липні 2011 року формувався ним на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «САБ» та ТОВ «БВФ «Технобуд», які не підлягали реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. Протилежні висновки відповідача ґрунтуються на даних реєстру виданих та отриманих податкових накладних, який помилково був поданий новим бухгалтером підприємства із зазначенням у ньому інших податкових накладних. Дана помилка у подальшому була виправлена, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних за липень 2011 року. Позивач зазначає, що суми податку, віднесені ним до податкового кредиту підтверджуються належним чином складеними податковими накладними, його контрагенти включили відповідні суми до податкових зобовязань, а тому бюджет не зазнав втрат внаслідок допущеної ним помилки при первинному формуванні реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, що наведені вище.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки вважає висновки акту перевірки №14/15-3/031137805628 від 26.08.2011р. законними та обґрунтованими. Зокрема зазначає, що на підставі реєстру виданих та отриманих податкових накладних ним встановлено, що позивачем включені до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, виданими ТОВ «САБ» та ТОВ «БВФ «Технобуд» на суму податку, що перевищує 100000 грн. за кожною накладною. У звязку з цим вони підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. Цього контрагентами позивача зроблено не було, суми податку за такими податковими накладними не повинні включатися до податкового кредиту. Внаслідок даного порушення позивачем занижені суми податкових зобовязань за липень 2011 року на суму 1096118, 95 грн.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, просили відмовити у їх задоволенні з підстав, що наведені вище.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

Позивач Публічне акціонерне товариство «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» є субєктом підприємницької діяльності юридичною особою, код ЄДРПОУ 3113785. Позивач знаходиться на обліку як платник податків у ДПІ у Ворошиловському р-ні м. Донецька.

Відповідачем Державною податковою інспекцією у Ворошиловському р-ні м.Донецька була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем у податковій звітності, за наслідками чого складений акт №14/15-3/031137805628 від 26.08.2011р. (надалі Акт перевірки). За результатами перевірки відповідач дійшов висновків про порушення позивачем абзацу восьмого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 4.1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 25.01.2011 N 41 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 р. за N197/18935). А саме, відповідачем встановлена арифметична (методологічна) помилка (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом занижені суми податкових зобовязань за липень 2011 року на суму 1096118, 95 грн. (т.1 а.с. 160, 162).

На підставі Акту перевірки відповідачем 21.09.2011р. прийняте податкове повідомлення-рішення №0010431542, яким відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України визначено суму податкових зобовязань за основним платежем у розмірі 1096118, 95 грн. та відповідно до п. 123.1 ст. 123 того самого кодексу застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 548059,48 грн.

Позивач оскаржує дане повідомлення-рішення у повному обсязі.

Як вбачається з Акту перевірки, відповідачем було встановлено формування податкового кредиту по декларації позивача з ПДВ за липень 2011 року за рахунок податкових накладних, виданих ТОВ «САБ» та ТОВ «БВФ «Технобуд», які не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено подання 19.08.2011р. позивачем декларації з ПДВ за липень 2011 року з додатком 5 до неї та реєстром виданих та отриманих податкових накладних, що підтверджується квитанціями №1 (т. 1 а.с.231, 235, 237239, т.2 а.с.10-11).

Дана податкова звітність була прийнята із зауваженнями щодо неповноти індивідуального податкового номеру одного з контрагентів позивача, за яким були задекларовані податкові зобовязання (п. 21 розділу 1 додатку 5), що також відображено у наведених вище квитанціях.

У звязку з цим позивач 22.08.2011р., відповідно до ст. 50 ПК України подав до податкового органу звітну нову податкову звітність. Зокрема, додаток 5 до декларації з ПДВ та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за липень 2011р., прийняття яких підтверджується відповідними квитанціями №2 (т.1 а.с. 242, т.2 а.с. 14).

Судом встановлено, що згідно з додатком №5 до декларації позивача з ПДВ за липень 2011 року (звітного нового, поданого 22.08.2011р. т.1 .а.с. 243-247) обсяг придбання за контрагентами позивача становить: за ІПН 361677405633 (ТОВ «САБ») 5619648,93 грн., ПДВ 1123929,79 грн.; за ІПН 351512505635 (ТОВ «БВФ «Технобуд») 660839,85 грн., ПДВ 132 167,97 грн. Дана обставина сторонами не заперечується.

Згідно з реєстром отриманих податкових накладних (одержаний відповідачем 22.08.2011р.) позивачем дані суми сформовані на підставі виданих ТОВ «САБ» податкових накладних: №2 від 29.07.2011р. на суму 333333,33 грн., №3 від 29.07.2011р. на суму 145972,61грн. №4 від 29.07.2011р. на суму179976,67 грн., №5 від 29.07.2011р. на суму 166666,67 грн., №6 від 29.07.2011р. на суму 166666,67 грн.; та ТОВ «БВФ «Технобуд»: №15 від 27.07.2011р. на суму 103503,00 грн. (т.1 а.с. 149, т.2 а.с. 16-21).

Згідно витягу з Єдиного реєстру податкових накладних, перелічені податкові накладні не були зареєстровані у цьому реєстрі, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України виключає право позивача на відповідний податковий кредит.

Позивачем факт відсутності такої реєстрації не оспорюється, однак він вказує, що податковий кредит спірного періоду сформований ним на підставі інших, ніж зазначені вище, податкових накладних. Перелічені у поданому до податкового органу реєстрі виданих та отриманих податкових накладних а також у Акті перевірки податкові накладні на підприємстві відсутні. При складанні реєстру виданих та отриманих податкових накладних позивачем помилково були зазначені ці податкові накладні, що у подальшому було виявлено та виправлено.

На підтвердження такого виправлення позивачем наданий реєстр виданих та отриманих податкових накладних за липень 2011 року (т.1 а.с. 71, т.2 а.с. 26), у якому відображене одержання інших податкових накладних, виданих ТОВ «САБ»: №2 від 29.07.2011р. на суму 598320 грн. у т.ч. ПДВ 99720 грн.; №3 від 29.07.2011р. на суму 578280 грн. у т.ч. ПДВ 96380 грн.; №4 від 29.07.2011р. на суму 564240,48 грн. у т.ч. ПДВ 94040,08 грн.; №5 від 29.07.2011р. на суму 259159,52 грн. у т.ч. ПДВ 43193,25 грн.; №6 від 29.07.2011р. на суму 587568,32 грн. у т.ч. ПДВ 97928,05 грн.; №7 від 29.07.2011р. на суму 288267,36 грн. у т.ч. ПДВ 48044,56 грн.; №8 від 29.07.2011р. на суму 515760 грн. у т.ч. ПДВ 85960 грн.; №9 від 29.07.2011р. на суму 564100 грн. у т.ч. ПДВ 94016,67 грн.; №10 від 29.07.2011р. на суму 529800 грн. у т.ч. ПДВ 88300 грн.; №11 від 29.07.2011р. на суму 470200грн. у т.ч. ПДВ 78366,67 грн.; № 12 від 29.07.2011р. на суму 517440 грн. у т.ч. ПДВ 86240 грн.; №13 від 29.07.2011р. на суму 482560 грн. у т.ч. ПДВ 80426,67 грн.; № 14 від 29.07.2011р. на суму 556000 грн. у т.ч. ПДВ 92666,67 грн.; №15 від 29.07.2011р. на суму 300000 грн. у т.ч. ПДВ 50000 грн.

Крім того, з реєстру отриманих податкових накладних позивача за липень 2011 року (т.1 а.с. 64, 70, т.2. а.с. 23, 25) вбачається одержання податкових накладних, виданих ТОВ «БВФ «Технобуд»: № 15 від 27.07.2011р. на суму 263180,10 грн. у т.ч. ПДВ 43863,35 грн.; №1 від 04.07.2011р. на суму 357837,90 грн. у т.ч. ПДВ 59639,65 грн.

Суд не перевіряє їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки відповідно до п. 11 Підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» ПКУ сума податку на додану вартість в кожній окремій податковій накладній становить до 100000 грн., тому вони не підлягають реєстрації.

Копії наведених вище податкових накладних наявні у матеріалах справи (т.1 а.с. 163-178).

Таким чином твердження про формування податкового кредиту за липень 2011 року на підставі податкових накладних, відображених у Акті перевірки, заперечується позивачем.

Відповідач у судовому засіданні на підтвердження того, що податковий кредит позивача сформований на підставі накладних, які відображені у наявному у податкового органу реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (на суми, що перевищують 100000 грн.) надав лист ДПІ у Ленінському р-ні м. Донецька від 10.11.2011р. №40168/8/28-013 (т.1 а.с. 219), до якого додана роздруківка зображення на екрані компютера при перегляді у програмі АРМ „BEST ZVIT” реєстру виданих податкових накладних ТОВ „САБ” за липень 2011 року. З цієї роздруківки вбачається, що ТОВ „САБ” у звітному реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відобразило видані позивачеві податкові накладні, які за реквізитами відповідають переліченим у Акті перевірки.

У свою чергу, на запит позивача його контрагенти підтвердили видачу накладних, копії яких надані позивачем. Так, ТОВ „САБ” листом від 12.12.2011р. №12 повідомило, що ним помилково були відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних податкові накладні №2 від 29.07.2011р. на суму ПДВ 333333,33 грн., №3 від 29.07.2011р. на суму ПДВ 145972,61грн. №4 від 29.07.2011р. на суму ПДВ 179976,67 грн., №5 від 29.07.2011р. на суму ПДВ 166666,67 грн., №6 від 29.07.2011р. на суму ПДВ 166666,67 грн.

Також вказане підприємство повідомило, що виправлений реєстр, у якому відображені видані позивачеві накладні №2-13 від 29.07.2011р., копії цих накладних разом з відповідними поясненнями був поданий до податкового органу за місцем реєстрації (т.2 а.с. 29).

При цьому ТОВ „САБ” надані копії його примірників податкових накладних: №2 від 29.07.2011р. на суму ПДВ598320 грн. у т.ч. ПДВ 99720 грн.; №3 від 29.07.2011р. на суму ПДВ578280 грн. у т.ч. ПДВ 96380 грн.; №4 від 29.07.2011р. на суму ПДВ 564240,48 грн. у т.ч. ПДВ 94040,08 грн.; №5 від 29.07.2011р. на суму ПДВ 259159,52 грн. у т.ч. ПДВ 43193,25 грн.; №6 від 29.07.2011р. на суму ПДВ 587568,32 грн. у т.ч. ПДВ 97928,05 грн.; №7 від 29.07.2011р. на суму ПДВ 288267,36 грн. у т.ч. ПДВ 48044,56 грн.; №8 від 29.07.2011р. на суму ПДВ 515760 грн. у т.ч. ПДВ 85960 грн.; №9 від 29.07.2011р. на суму ПДВ 564100 грн. у т.ч. ПДВ 94016,67 грн.; №10 від 29.07.2011р. на суму ПДВ 529800 грн. у т.ч. ПДВ 88300 грн.; №11 від 29.07.2011р. на суму ПДВ 470200грн. у т.ч. ПДВ 78366,67 грн.; № 12 від 29.07.2011р. на суму ПДВ 517440 грн. у т.ч. ПДВ 86240 грн.; №13 від 29.07.2011р. на суму ПДВ 482560 грн. у т.ч. ПДВ 80426,67 грн., а також реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 20011 року, у якому вони відображені.

Що стосується ТОВ „БВФ „Технобуд”, відповідач на підтвердження того, що податковий кредит позивача сформований на підставі накладних, які відображені у наявному у податкового органу реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (на суми, що перевищують 100000 грн.) надав лист ДПІ у Калінінському р-ні м. Донецька від 10.11.2011р. №31707/7/15-213-6 (т.1 а.с. 222), до якого також додана роздруківка зображення на екрані компютера при перегляді у програмі АРМ „BEST ZVIT” реєстру виданих податкових накладних ТОВ „БВФ „Технобуд” за липень 2011 року. З цієї роздруківки вбачається, що ТОВ „БВФ „Технобуд” у звітному реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відобразило видану позивачеві податкову накладну, яка за реквізитами відповідає наведеній у Акті перевірки.

Аналогічно попередньому, на запит позивача ТОВ „БВФ „Технобуд” листом від 13.12.2011р. №11 повідомило, що ним були відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних податкові накладні №1 від 04.07.2011р. на суму ПДВ 59639,65 грн., №15 від 27.07.2011р. на суму ПДВ 43863,35 грн. Однак у звязку зі збоєм у програмі 1С до податкового органу був наданий реєстр з записом у одному рядку.

У звязку з цим до податкового органу 23.09.2011р. був поданий реєстр податкових накладних за липень 2011 року з пояснювальною запискою. Копії даного листа, записки, реєстру та податкових накладних наявні у матеріалах справи (т.2. а.с. 48-55).

З аналізу наданих сторонами доказів та пояснень вбачається, що причиною виникнення даного спору є відмінність у визначенні податкових накладних, які підтверджують право позивача на податковий кредит з ПДВ за липень 2011 року.

На підтвердження того, що такі податкові накладні перевищують суму податку у 100000 грн. відповідач посилається на реєстр виданих та отриманих податкових накладних позивача та його контрагентів. Копії таких податкових накладних у відповідача відсутні, оскільки ним була проведена камеральна перевірка позивача.

Позивач стверджує про відсутність у нього таких податкових накладних. Особи, які могли видати ці податкові накладні, також повідомили про те, що вони не видавалися.

Тому суд виходить з відсутності у платника податків податкових накладних, які зазначені у Акті перевірки як такі, що підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, але не зареєстровані у ньому.

У той самий час позивачем надані інші податкові накладні, які у сукупності повністю підтверджують задекларовану суму податкового кредиту з ПДВ за липень 2011 року. Їх видача підтверджується платниками ПДВ, які їх склали.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

При оцінці впливу наведених вище невідповідностей на право позивача на податковий кредит з ПДВ суд виходить з наступного.

Згідно з п. 200.1. ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 того самого кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.6. статті 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведеного слідує, що підставою для виникнення права на включення сум ПДВ до податкового кредиту та одночасно підтвердженням такого права є саме податкова накладна, оформлена у відповідності до приписів ПКУ.

Цей висновок узгоджується з тим, що п.п. 44.1. ст. 44 ПКУ встановлений обовязок ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Тим самим підпунктом передбачена заборона платникам податків формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Такими документами у відповідності до п.п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 та п.201.10. ст.201 ПКУ є податкові накладні. Саме вони мають підтверджувати дані податкової звітності.

Перелік документів, які належать до податкової звітності з ПДВ, наведений у п. 9 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 N 41 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 р. за N197/18935).

Згідно з ним до податкової звітності належать як декларації з ПДВ, так і копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді.

Зважаючи на це, дані щодо податкового кредиту, наведені у деклараціях з ПДВ та додатках до них, мають бути підтверджені не реєстром виданих та отриманих податкових накладних (який також є податковою звітністю), а податковими накладними.

Як вже зазначалося, наведені у додатку 5 до декларації з ПДВ позивача за липень 2011 року відомості щодо податкового кредиту, сформованого за операціями з ТОВ „САБ” та ТОВ „БВФ „Технобуд” підтверджені податковими накладними. Відтак підстави для виключення цих сум з податкового кредиту відсутні.

Суд приймає до уваги, що наведені податкові накладні не відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних позивача за липень 2011 року, який був поданий до податкового органу.

У звязку з цим суд вважає за необхідне зауважити на наступне.

Порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 N 1002 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1402/18697).

Пунктом 1 цього Порядку встановлено, що реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних.

Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок.

Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Відповідно до п. 4.3, 4.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, спосіб сторно передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або із знаком "мінус", а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до облікового регістру у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку. Довідка має наводити причину помилки, посилання на документи та облікові регістри, в яких допущено помилку, і підписується працівником, який склав довідку, та після її перевірки - головним бухгалтером. Виправлення помилок у документах і регістрах, що створені у формі електронного документа, здійснюється відповідно до законодавства.

Судом встановлена відсутність коригування реєстру у такий спосіб позивачем сформований новий (уточнюючий) реєстр виданих та отриманих податкових накладних позивача за липень 2011 року, у якому відображені наявні у позивача податкові накладні (наведені у додатку 5 до декларації з ПДВ за липень 2011 року дані при цьому не змінилися, а тому у позивача не виникло обовязку з подання уточнюючого розрахунку до неї у відповідності до ст. 50 ПКУ).

Втім, наслідком наведеного порушення порядку виправлення даних податкової звітності не є позбавлення позивача права на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, на підставі наявних у нього податкових накладних.

Податкове законодавство не містить положень, які б прямо встановлювали такі обмеження. Так само відсутні норми, які б забороняли підтверджувати наведені у додатку 5 до декларації з ПДВ суми податкового кредиту податковими накладними, які відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних з порушенням порядку його ведення.

Отже, наведене порушення не призвело до заниження податкових зобовязань позивача з ПДВ за липень 2011 року.

Суд не приймає до уваги, посилання відповідача на те, що під час перевірки у нього не було та не могло бути відомостей про наявність у позивача інших податкових накладних, ніж відображені у наявному у ньому реєстрі. Дані обставини суд оцінює з урахуванням того, що відповідачем проведена перевірка та складений відповідний Акт у спосіб, що не відповідає Податковому кодексу України.

Так, судом на підставі змісту Акту перевірки встановлено, що відповідачем проведена камеральна перевірка, в ході якої ним були використані: додаток 5 до декларації позивача за липень 2011 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за липень 2011 року, Єдиний реєстр податкових накладних (т.1 а.с. 160).

При цьому відповідачем встановлена розбіжність між даними податкових накладних, виданих ТОВ „САБ” та ТОВ „БВФ „Технобуд” у липні 2011р. (сума податку за ними склала 1 096 118,95 грн.) та Єдиним реєстром податкових накладних (сума податку за ним склала 0 грн.).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Зважаючи на це у відповідача виникла підстава для документальної позапланової виїзної перевірки позивача, під час якої можливо було встановити структуру податкового кредиту позивача у розрізі податкових накладних, співставити їх з реєстром виданих та отриманих податкових накладних та наявністю підстав для включення сум податку до податкового кредиту.

На користь цього висновку свідчить те, що п. 1.1. Методичних рекомендацій щодо документальної перевірки платників, які включили до складу податкового кредиту податкові накладні, що підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, але не зареєстровані, та порядку оформлення їх результатів, які доведені відповідачеві листом ДПА України від 23.09.2011 р. N 1332/7/22-1417/462 зазначено про необхідність у таких випадках проводити саме документальні перевірки на підставі абзацу 10 п. 201.10 ст. 201 ПКУ.

Водночас п. 75.1.1. ст. 75.1 ПКУ встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Висновки відповідача фактично ґрунтуються не тільки на даних декларації позивача з ПДВ, а й на даних Єдиного реєстру податкових накладних та реєстру виданих та отриманих податкових накладних. Встановлене відповідачем порушення не належить до арифметичних або методологічних не зважаючи на вказівку про це у тексті Акту перевірки.

Зважаючи на наведене суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно обраний спосіб дій, внаслідок чого ним без законних на те підстав використані дані, що не зазначені у податкових деклараціях позивача.

Однак навіть без урахування цього, висновки відповідача по суті відображеного у Акті перевірки порушення є протиправними та такими, що спростовуються встановленими фактичними обставинами справи. Відтак позовні вимоги про визнання недійсним прийнятого на підставі Акту перевірки податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.

Судові витрати у відповідності до ст.. 94 КАС України підлягають присудженню з Державного бюджету на користь позивача.

Зважаючи на наведене, керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» до державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0010431542 від 21.09.2011р. задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Ворошиловському районі №0010431542 від 21 вересня 2011 року, яким встановлено порушення абзацу 8 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 4.1 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), яка вплинула на розрахунки з бюджетом, у звязку з чим визначено суму податкових зобовязань за платежем податок на додану вартість у сумі 1644178,43 грн. (у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями - 548059,48 грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» (код ЄДРПОУ 03113785, адреса м. Донецьк, пл.. Комунарів, 4) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн. (три гривні 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 27 грудня 2011р. Постанова виготовлена в повному обсязі 30 грудня 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.