Постанова № 20687660, 29.08.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2011 р. справа № 2а/0570/12240/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15.30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарісудового засідання Бобильовій Н.Ю.

за участю

представника позивача Горошко Г.О.

представника відповідача Платоновій Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов Малого приватного підприємства “Науково-виробнича фірма “Богатир” до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій №0516430162-144 від 06 червня 2011 року в частині застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у сумі 3400,00 грн., стягнення судових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

Мале приватне підприємство “Науково-виробнича фірма “Богатир” звернулось до суду з позовною заявою до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій №0516430162-144 від 06 червня 2011 року в частині застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у сумі 3400,00 грн., стягнення судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем було проведено перевірку, за результатами якої було складено акт та встановлено не обладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої нормами законодавства. Позивач не погоджується з висновками, зробленими в ході перевірки щодо порушення вимог ст. 15-2 Закону України від 19.12.1995р. №481/95-ВР і санкціями в сумі 3400,00грн. застосованими до підприємства, оскільки на його думку відсутній факт скоєння правопорушення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх, посилається на обставини викладені у позовній заяві та зазначив, що відсутня технічна можливість виділення місця для куріння в закусочній через над малу площу приміщення - 17,4кв.м., свої зауваження до акту перевірки керівник підприємства писав під диктовку перевіряю чого. На момент проведення перевірки у зв*язку з щойно завершеним ремонтом табличку, яка знаходилась на стіні не було, оскільки її було загублено. На вході і біля магазину були наявні таблички та про ці обставини керівник підприємства хотів зазначити у своїх зауваження, однак перевіряючи роз*яснили, що зауваження слід викласти на шести рядках у акті та пояснили, що штрафні санкції накладатися не будуть. Відвідувачі завжди попереджаються персоналом, що в приміщенні палити заборонено, і що можна палити біля мангалу.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірне рішення прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства, та зазначає, що під час перевірки було встановлено порушення - відсутність наочної інформації про заборону куріння, а також відсутність спеціально відведених місць для куріння.

Розгляд справи здійснювався за допомогою автоматизованої системи звукозапису та протоколювання судових засідань «Камертон».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Мале приватне підприємство “Науково-виробнича фірма “Богатир” зареєстроване як юридична особа 23 березня 2010 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, має ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі від 29 березня 2011 року Серії АГ № 564107.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок проведення фактичної перевірки регулюється статтею 80 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 80.1 якої фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Згідно з підпунктом 81.1 статті 81 цього Кодексу посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби. Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. Відповідно до пункту 80.7 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до статті 16 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

23 травня 2011 року відповідачем була здійснена фактична перевірка з питань додержання суб*єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов*язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, закусочної, що розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Купріна, 292, за результатами якої був складений акт №352/03/20376210 та встановлено, що за інформацією, яка отримана в ході перевірки від адміністрації Малого приватного підприємства “Науково-виробнича фірма “Богатир” в приміщенні закусочної курити заборонено, але не розміщена наочна інформація про заборону куріння, яка складається із графічного знаку про заборону куріння та тексту такого змісту «куріння заборонено». Крім того суб*єктом господарювання не відведено спеціальне місце для куріння, в якому повинна бути розміщена наочна інформація про шкоду куріння, яка складається із графічного знаку та тексту такого змісту «Місце для куріння. .Куріння шкодить Вашому здоров*ю» чим порушено ст. 15-2 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” /а.с. 10-11/.

На підставі акту перевірки від 23.05.2011 року №352/03/203762110 відповідачем прийняте спірне рішення від 06 червня 2011 року № 0516430162, яким до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу за не обладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” у розмірі 3400 грн. /а.с. 9/

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, зі змінами та доповненнями (надалі Закон № 481).

Стаття 15-2 Закону № 481 визначає обмеження щодо споживання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів.

Забороняється куріння тютюнових виробів:

1) у ліфтах і таксофонах;

2) у закладах охорони здоров'я;

3) у навчальних та освітньо-виховних закладах;

4) на дитячих майданчиках;

5) на спортивних майданчиках;

6) у під'їздах жилих будинків;

7) у підземних переходах;

8) у громадському транспорті (включаючи транспорт міжнародного сполучення).

Забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:

1) у закладах громадського харчування;

2) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;

3) у приміщеннях закладів культури;

4) у приміщеннях закритих спортивних споруд;

5) у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

У закладах громадського харчування відводиться не менше 50 відсотків площі торгових залів таких закладів для обслуговування осіб, які не курять.

Власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів.

У місцях для куріння має бути розміщено прямокутний графічний знак із текстом такого змісту: "Місце для куріння" та інформація про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту: "Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Закусочна, що розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Купріна, 292 є закладом громадського харчування, таким чином куріння тютюнових виробів там забороняється, крім спеціально відведених для цього місць.

Відповідно до статті 17 Закону № 481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів за необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, - 3400 гривень.

В акті перевірки директор позивача у якості пояснень зазначила, що в кафе не курять, таблички та знак про заборону куріння зобовязується розмістити. Проаналізувавши норми статті 15-2 Закону № 481 суд зазначає, що обладнання спеціально відведених для куріння місць та розміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 Закону № 481 є обовязковому умовами, які повинні дотримуватися у закладах громадського харчування, в незалежності від того, чи можливе відведення спеціальних місць для куріння, чи працює у певний період кафе повністю або його частина, чи курять безпосередньо в кафе.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем доведене порушення, допущене позивачем - необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, розмір санкцій визначений у відповідності до статті 17 Закону № 481/95-ВР, отже суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач довів правомірність прийнятого рішення в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Малого приватного підприємства “Науково-виробнича фірма “Богатир” до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій №0516430162-144 від 06 червня 2011 року в частині застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у сумі 3400,00 грн., стягнення судових витрат відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 серпня 2011 року.

Повний текст постанови виготовлений 02 вересня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.