Постанова № 20687611, 05.08.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2011 р. справа № 2а/0570/11046/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13.40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамчнко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баренс Шоколад ЛТД»

до Державної податкової адміністрації у Донецькій області

про визнання недійсної податкової консультації наданої відповідачем листом

№8953/10/31-113-6 від 11.05.2011 року та визнання неправомірними дій

відповідача по наданню податкової консультації листом №8953/10/31-113-

6 від 11.05.2011 року

за участі представника позивача Бичкова О.С.

представника відповідача Драч О.А., Гриненко М.А.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БАРЕНС ШОКОЛАД ЛТД» звернулося до суду з позовом до Державної податкової адміністрації у Донецькій області про визнання недійсною податкової консультації наданої відповідачем листом №8953/10/31-113-6 від 11.05.2011 року та визнання неправомірними дій відповідача по наданню податкової консультації листом №8953/10/31-113-6 від 11.05.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що листом №182 від 13.04.2011 року він звернувся до Державної податкової адміністрації у Донецькій області за розясненням наступних питань: чи не суперечить угода про переведення боргу (заміна боржника в зобовязанні) та наступне виконання прийнятих на себе зобовязань по погашенню заборгованості перед нерезидентом діючому законодавству України; чи буде розцінено погашення заборгованості по договору про переведення боргу як передплата або платіж без поставки з боку нерезидента з наступним нарахуванням пені за несвоєчасне повернення валютної виручки. ДПА у Донецькій області листом № 8953/10/31-113-6 від 11.05.2011 року з посиланням на Єдину базу податкових знань підрозділ 06.02. «Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» розділу 06 «Зовнішньоекономічна діяльність та валютний контроль» надала відповідь, якою була викладена правова позиція ДПА України по зазначеним питанням. Зокрема, зазначено, що укладення між двома резидентами договору про переведення боргу за зовнішньоекономічним контрактом суперечить вимогам валютного законодавства та буде розглядатись у нового боржника як платіж без поставки товару з боку нерезидента з подальшим нарахуванням пені.

Позивач, посилаючись на ст. 153.5 Податкового кодексу України вважає дану відповідь податковою консультацією. Він не згоден з нею в повному обсязі. Вважає, її такою, що суперечить діючому законодавству, суттєво звужує права та порушує законні інтереси позивача в частині засобів та порядку ведення зовнішньоекономічної діяльності. Також зазначає, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ст. 8, п. 14 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» контроль за валютними операціями покладений на державну податкову службу. Згідно зі ст. 40 Податкового кодексу України визначається порядок контролю за здійсненням такого контролю та іншого законодавства у випадку, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи, зокрема податкові органи. Таким чином, на думку позивача, наявність повноважень у відповідача щодо контролю за валютними операціями робить зазначену вище відповідь податковою консультацією. У звязку з цим просить суд визнати недійсною податкову консультацію, надану відповідачем листом №8953/10/31-113-6 від 11.05.2011 року та визнати неправомірними дії відповідача по наданню податкової консультації листом №8953/10/31-113-6 від 11.05.2011 року.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, які викладені у позові.

Представники відповідача в судове засідання зявилися, адміністративний позов не визнали з підстав, які викладені у запереченнях (а.с.44-46), доповненнях до них (а.с.73). З посиланням на Закон України «Про державну податкову службу в Україні», Податковий кодексу України, Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Інструкцію про порядок здійснення контролю за експортними операціями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року № 136, не вважають лист №8953/10/31-113-6 від 11.05.2011 року податковою консультацією, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши представника позивача та представників відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «БАРЕНС ШОКОЛАД ЛТД» зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради 25.01.2010р., свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 434527, код ЄДРПОУ 36935631.

13.04.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БАРЕНС ШОКОЛАД ЛТД» звернулося до Державної податкової адміністрації України у Донецькій області з листом № 182.

Як вбачається із зазначеного листа, у звязку із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності у позивача виникла необхідність сплатити нерезиденту заборгованість, яка виникла відповідно до договорів переведення боргу № ПБ-03/02-1, ПБ-03/02-2, ПБ-03/02-3, ПБ-03/02-4 від 03.02.2010 року, та угод про порядок погашення заборгованості № 1/СА, 1/СВ, 1/СС, 1/СД.

Для підтвердження правомірності дій позивача, та можливості погашення своєї заборгованості перед нерезидентом шляхом перерахування на його рахунок грошових коштів (ЕВРО) позивач звернувся до ДПА у Донецькій області листом №182 від 13.04.2011 року щодо надання розяснення з наступних підстав:

·Чи не суперечить угода про переведення боргу (заміна боржника в зобовязанні) та наступне виконання прийнятих на себе зобовязань по погашенню заборгованості перед нерезидентом діючому законодавству України?

·Чи буде розцінено погашення заборгованості по договору про переведення боргу як передплата або платіж без поставки з боку нерезидента з наступним нарахуванням пені за несвоєчасне повернення валютної виручки?

При зверненні з запитом до ДПА у Донецькій області від 13.04.2011 року позивачем не було додано до нього будь-яких документів, що підтверджується поясненнями відповідача (а.с.73) та змістом самого листа.

ДПА у Донецькій області листом № 8953/10/31-113-6 від 11.05.2011 року з посиланням на Єдину базу податкових знань на підрозділ 06.02. «Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» розділу 06 «Зовнішньоекономічна діяльність та валютний контроль» надала відповідь, якою була викладена правова позиція по зазначеним питанням позивача. Зокрема, за твердженням відповідача укладення між двома резидентами договору про переведення боргу за зовнішньоекономічним контрактом суперечить вимогам валютного законодавства та буде розглядатися у нового боржника як платіж без поставки товару з боку нерезидента з подальшим нарахуванням пені.

Крім того, у вказаному листі було зазначено, що аналогічна відповідь на такий самийзапит надавався ТОВ «Баренс Шоколад ЛТД» 05.07.2010р. за № 11168/10/10-213-3.

Позивач не згоден з відповіддю від 11.05.2011р. за №8953/10/31-113-6, вважає її податковою консультацією та оспорює дії ДПА у Донецькій області по наданню саме податкової консультації листом № 8953/10/31-113-6 від 11.05.2011 року.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Статтями 8, 9, 10 Податкового кодексу України встановлені види та перелік загальнодержавних та місцевих податків та зборів, які підлягають сплаті у відповідності до цього кодексу. У зазначених статтях відсутній такий податок (збір) як валютна пеня.

Відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.

Відповідно до ст. 3 Податкового кодексу України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

В цьому переліку відсутні нормативно-правові акти, які регулюють питання наслідків несвоєчасного повернення валютної виручки, до яких зокрема належить Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року N 136 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за N 338/3631.

Обовязковою ознакою податкової консультації є те, що вона стосується одного з податків чи зборів.

У той самий час, з урахуванням переліку податків та зборів, який наведений у статтях 9,10 Податкового кодексу України валютна пеня не є податком (збором) в розумінні Податкового кодексу України. Її нарахування та сплата регулюється Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року N 136 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за N 338/3631, які у свою чергу не відносяться до податкового законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку позивачу була надана відповідь щодо порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті при укладанні договору про переведення боргу, а не податкова консультація.

Статтею 53 Податкового кодексу України платнику податків надано право оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Як вже зазначалось раніше, валютна пеня не відноситься до податків (зборів). Позивач просить суд визнати недійсним саме податкову консультацію, яка надана відповідачем листом №8953/10/31-113-6 від 11.05.2011 року та визнати неправомірними дії відповідача по наданню податкової консультації листом №8953/10/31-113-6 від 11.05.2011 року.

Враховуючи, що оскаржуваний лист не є податковою консультацією відповідно до Податкового кодексу України, відсутні підстави для задоволення зазначених позовних вимог.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що лист № 8953/10/31-113-6 від 11.05.2011 року (не зважаючи на те, що він не є податковою консультацією), повинен бути прийнятий відповідно до норм чинного законодавства з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з визначенням, наведеним у статті 3 КАС, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно зі статтею 104 КАС до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже, з наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Лист ДПА у Донецькій області № 8953/10/31-113-6 від 11.05.2011 року не є обовязковим для позивача, безпосередньо не впливає на його права та обовязки, а отже не тягне юридичних наслідків для нього та не порушує його права та інтереси.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на те, що поставлені ним запитання стосуються не тільки валютного, а і податкового законодавства (зокрема ст. 153.5 Податкового кодексу України).

Предметом спору є лист Державної податкової адміністрації у Донецькій області № 8953/10/31-113-6 від 11.05.2011 року, який за змістом не є податковою консультацією. Позивач не просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у відсутності відповіді на його запит стосовно податкового законодавства.

Що стосується посилання позивача на наявність у відповідача повноважень з контролю за валютними операціями суд вважає за необхідне зазначити, що наявність у відповідача таких повноважень не робить його відповідь податковою консультацією. Її зміст однозначно не стосується податків чи зборів, що, як вже зазначалося, є обовязковою ознакою податкової консультації.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 94 КАС України судові витрати зі сплати судового збору стягненню не підлягають.

Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Баренс Шоколад ЛТД» до Державної податкової адміністрації у Донецькій області про визнання недійсною податкову консультацію надану відповідачем листом №8953/10/31-113-6 від 11.05.2011 року та визнання неправомірними дій відповідача по наданню податкової консультації листом №8953/10/31-113-6 від 11.05.2011 року відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 04 серпня 2011р. Постанова виготовлена в повному обсязі 09 серпня 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.