Постанова № 20687221, 01.12.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/2800/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,

за участю представників позивача Сінькевича В.О., Кондратюка В.В.,

представників відповідача Остапюка С.П., Кривицького В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Аверс»» відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Телерадіокомпанія «Аверс»» відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс» (надалі ДП «ТРК «Аверс»») звернулося в суд із позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 1 вересня 2011 року за №0002722301, яким визначено суму податкового зобовязання зі збору за використання радіочастотного ресурсу України в загальній сумі 20747 грн., в тому числі 16709 грн. основного платежу і 4038 грн. штрафних санкцій та від 27 вересня 2011 року за №0002942301, яким визначено суму податкового зобовязання зі збору за використання радіочастотного ресурсу України в загальній сумі 20742 грн., в тому числі 16709 грн. основного платежу і 4033 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що Луцькою ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «ТРК Аверс» з питань повноти та своєчасності сплати збору за використання радіочастотного ресурсу України за період з 2 серпня 2011 року по 8 серпня 2011 року за результатами якої 15 серпня 2011 року складений акт №6553/2301/21755180. Перевіркою встановлено порушення пункту 2 та пункту 8 статті 57 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»: підприємством у період, що перевірявся, не подавались щомісячні податкові декларації про збір за користування радіочастотним ресурсом України та не сплачувався збір до бюджету. Сума несплаченого збору за період з 1 липня 2010 року по 8 серпня 2011 року становить 16709,28 грн. Не погодившись з висновком, зазначеним у акті перевірки, позивач 19 серпня 2011 року подав до Луцької ОДПІ заперечення на яке 31 серпня 2011 року. Листом Луцької ОДПІ «Про розгляд заперечення» №21169/20/23-2 від 30 серпня 2011 року частково були взяті до уваги надані ДП «Телерадіокомпанією «Аверс» заперечення, однак останні не були враховані при винесенні податкових повідомлень-рішень. В подальшому податкове повідомлення-рішення оскаржено до Державної податкової адміністрації у Волинській області. Рішенням Державної податкової адміністрації у Волинській області від 23 вересня 2011 року скарга ДП «ТРК Аверс» була частково задоволена.

Податкові повідомлення-рішення відповідача вважає такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому мають бути скасовані з наступних підстав.

Відповідно до п.6 ст. 57 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» інші користувачі сплачують щомісячний збір за користування радіочастотним ресурсом України від дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів (РЕЗ).

Як зазначив позивач в позовній заяві, підприємство звернулось до Волинської філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (ДП «УДЦР») із відповідними заявами на отримання дозволів на використання РЕЗ телебачення. Отримавши відмову в наданні таких дозволів, підприємство звернулось з позовом до господарського суду Волинської області, постановою якого від 7 квітня 2008 року ДП «УДЦР» було зобовязано видати дозволи на експлуатацію передавача 22 ДМХ (м. Луцьк), передавача 43 ДМХ (м. Ковель), передавача 42 ДМХ (м. Горохів), передавача 11 МХ (м. Нововолинськ); постанова суду була звернута до примусового виконання.

ДП «УДЦР» оскаржило рішення господарського суду Волинської області, але 4 лютого 2009 року видало чотири дозволи, які, однак, не можна вважати виконанням судового рішення. Дані дозволи не стосуються телевізійних передавачів, які використовуються позивачем; акт приймання-передачі таких дозволів ДП «ТРК «Аверс» не підписаний, тому вони є такими, що не видані підприємству.

Таким чином, підприємство вважає, що зазначені в акті перевірки від 15 серпня 2011 року висновки Луцької ОДПІ не відповідають фактичним обставинам і є помилковими, а рішення, прийняті на підставі таких висновків, мають бути визнані нечинними і скасованими.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Відповідач у запереченні від 9 листопада 2011 року за №1223/10/10-012 та представники в судовому засіданні предявлені позовні вимоги заперечили, мотивуючи тим, що на підставі відомостей щодо переліку користувачів радіочастотним ресурсом України, які знаходяться на обліку у Волинській області, ДП «ТРК «Аверс» є таким користувачем та 4 лютого 2009 року отримало чотири дозволи на експлуатацію РЕЗ телебачення. Підприємство на підставі ліцензій на мовлення та вказаних дозволів здійснює діяльність по розповсюдженню програм, а тому має сплачувати збір за користування радіочастотним ресурсом України. В порушення пункту 2 та пункту 8 статті 57 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» позивач не подавав податкову звітність та не сплатив зазначений збір, загальна сума якого з липня 2010 року по серпень 2011 року становить 20747 грн. Позивачу за неподання податкової звітності нараховано штрафні санкції в розмірі 4 033 грн. та за несплату податкового зобовязання - 16709,28 грн. На підставі наведеного у задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Критерії дискреційної поведінки субєктів владних повноважень закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому рішення відповідача перевірялося судом на відповідність зазначеним критеріям.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів). На виконання своїх повноважень відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Таким чином, наведене свідчить про наявність повноважень у відповідача на проведення перевірки ДП «ТРК «Аверс» з питань повноти та своєчасності сплати збору за користування радіочастотним ресурсам України.

ДП «ТРК «Аверс» є юридичною особою з 21 травня 1997 року та здійснює діяльність у сфері радіомовлення та телебачення, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії №А00 № 657366, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. З 28 травня 21997 року підприємство перебуває на обліку в Луцькій ОДПІ як платник податків.

На підставі направлення Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією 15 серпня 2011 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань повноти та своєчасності сплати збору за користування радіочастотним ресурсом України за період з 1 липня 2010 року по 8 серпня 2011 року, за результатами якої складено акт за №6553/2301/21755180.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем пунктів 2, 8 статті 57 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» та підпункту 4.1.4 пункту 4.1 та підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин): підприємством не подано податкову звітність та не сплачено збір за користування радіочастотним ресурсом України за липень-грудень 2010 року у сумі 1328 грн. щомісячно, за січень-червень 2011 року - у сумі 1456,88 грн. щомісячно. Всього сума несплаченого збору становить 16709,28 грн.

За наслідками перевірки Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією складене 1 вересня 2011 року податкове рішення-повідомлення за №0002722301, яким визначено податкове зобовязання зі збору за користування радіочастотним ресурсом України на суму 20747 грн., в тому числі 16709 грн. основного платежу та 4038 грн. штрафних санкцій.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач 8 вересня 2011 року подав скаргу до Державної податкової адміністрації у Волинській області скаргу за №194. Рішенням Державної податкової адміністрації у Волинській області від 23 вересня 2011 року за №4089/10/25-006 скаргу ДП «ТРК «Аверс» задоволено частково, а саме скасовано податкове повідомлення-рішення від 1 вересня 2011 року за №0002722301 в частині застосованої штрафної санкції в сумі 5 грн., а в іншій частині залишено без змін.

Як вбачається із листів ДПА у Волинській області від 9 вересня 2009 року №8374/7/15-422 та від 23 липня 2010 року №4527/7/15-422 ДП «ТРК «Аверс»» перебуває на обліку у Волинській області як користувач радіочастотного ресурсу України.

Свою діяльність позивач здійснює на підставі ліцензії на мовлення серії НР №0416-м, виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, та забезпечує розповсюдження програм у містах Нововолинську, Горохові, Луцьку та Ковелі з використанням чотирьох передавачів телевізійного мовлення.

Наявність ліцензії у позивача визначає його статус шляхом віднесення до загальної категорії користувачів радіочастотним ресурсом України відповідно до статті 5 Закону України «Про радіочастотний ресурс України».

Статтею 1 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» користування радіочастотним ресурсом передбачена діяльність, повязана із застосуванням радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, що випромінюють електромагнітну енергію в навколишній простір у межах радіочастотного ресурсу, а користувачем радіочастотного ресурсу - є юридична або фізична особа, діяльність якої безпосередньо повязана з користуванням радіочастотним ресурсом відповідно до законодавства.

При цьому вказаний Закон визначає, що радіочастотним ресурсом - є частина радіочастотного спектра, придатна для передавання та/або приймання електромагнітної енергії радіоелектронними засобами і яку можливо використовувати на території України та за її межами відповідно до Законів України та міжнародного права, а також на виділених для України частотно-орбітальних позиціях.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач використовує чотири радіоелектронні засоби у вказаних вище населених пунктах. Дані обставини випливають зі змісту акта перевірки Державною інспекцією звязку додержання позивачем законодавства про радіочастотний ресурс України від 14 грудня 2007 року, договору, укладеного з Державним підприємством Волинський обласний радіотелевізійний центр про надання телекомунікаційних послуг по експлуатаційно-технічного обслуговуванню обладнання від 31 грудня 2005 року №21-05, протоколів інструментальної оцінки параметрів випромінювання РЕЗ від 31 грудня 2010 року. Із вказаних протоколів вбачається, що позивач фактично здійснює користування радіочастотним ресурсом України, що було також встановлено Національною комісією з питань регулювання звязку України під час позапланової перевірки у жовтні 2010 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач у період з липня 2010 року по серпень 2011 року був користувачем радіочастот та на нього у повній мірі розповсюджувалася дія Закону України «Про радіочастотний ресурс України».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» користувач радіочастот зобовязаний вносити платежі та збори, передбачені законом, а також у встановленому Національною комісією з питань регулювання звязку (НКРЗ) порядку плату за радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування.

Згідно з частиною 2 статті 30 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та дозволів на експлуатацію - субєктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг; ліцензій на мовлення, виданих Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, та дозволів на експлуатацію - субєктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для розповсюдження телерадіопрограм телерадіоорганізаціями; дозволів на експлуатацію-спеціальними користувачами, технологічними користувачами та радіоаматорами.

Судом встановлено, що позивач на підставі ліцензії на мовлення серії НР №0416-м звертався із заявами до ДП «УДКР» про видачу дозволів на експлуатацію телепередавачів із місцями встановлення: м. Горохів, вул. Ватутіна, 30-а; м. Нововолинськ, вул. Піонерська, 6; м. Ковель, вул. Варшавська, 5; м. Луцьк, вул. Словацького, 12 (а.с.18; 20; 22; 24). Постановою господарського суду Волинської області від 07 квітня 2008 року зобовязано ДП «УДЦР» видати дозволи на експлуатацію передавача 22ДМХ (м. Луцьк), передавача 43 ДМХ (м. Ковель), передавача 42 ДМХ (м. Горохів), передавача 11 МХ (м. Нововолинськ).

ДП «УДЦР» 4 лютого 2009 року видано чотири дозволи на експлуатацію РЕЗ телебачення: № ТБ-13070634, № ТБ-13070635, № ТБ-13070633, № ТБ-13070632, про що 16 квітня 2010 року листом № 14.1.9/5160 надано інформацію Луцькій ОДПІ.

Позивач вважає, що дані дозволи видані не у відповідності до поданих заяв, а тому вони не є такими, що видані на виконання рішення господарського суду; акт виконаних робіт без підпису зі сторони ДП «ТРК «Аверс» та дозволи від 04 лютого 2009 року повернуто ДП «УДЦР» листом від 23 лютого 2009 року №31, а 28 березня 2011 року, 27 квітня 2011 року та 18 травня 2011 року позивач звертався до Волинської філії ДП «УДЦР» з проханням передати дозволи на експлуатацію РЕЗ, але Волинською філією ДП «УДЦР» було відмовлено в наданні таких дозволів.

Відповідно до статті 57 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» користування радіочастотним ресурсом в Україні здійснюється на платній основі. Користувачі радіочастотного ресурсу України сплачують щомісячний збір за користування наданим радіочастотним ресурсом, який вноситься в терміни, визначені відповідними законодавчими актами. Розмір щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України встановлюється Кабінетом Міністрів України. Користувачі, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують щомісячний збір за користування радіочастотним ресурсом України від дати видачі ліцензії. Інші користувачі сплачують щомісячний збір за користування радіочастотним ресурсом України від дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів.

Аналізуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що на час розгляду справи інформація щодо анулювання дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів телебачення відсутня, а отже, останні є чинними.

Таким чином, позивач повинен був сплачувати збір за використання радіочастотного ресурсу України, сума якого за період з 1 липня 2010 року по 8 серпня 2011 року згідно з актом перевірки від 15 серпня 2011 року становить 16709,28 грн. та визначена на кожний РЕЗ за 2010 рік у розмірі 1328 грн. на місяць та за 2011 рік у розмірі 1456,88 грн. Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 року №1150 «Про затвердження розміру щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України» обчислення розміру щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України технологічними користувачами та субєктами господарювання, які здійснюють розповсюдження телерадіопрограм із застосуванням власних або орендованих радіоелектронних засобів, здійснюється на підставі дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Розміри зборів застосовуються до загальної ширини смуги радіочастот, яка визначається за кожним регіоном окремо, відповідно до дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв.

Посилання позивача на фактичну відсутність у нього дозволів на експлуатацію РЕЗ телебачення як на підставу несплати збору, суд вважає безпідставним, оскільки ним не спростовано того факту, що ДП «ТРК «Аверс» був користувачем радіочастотного ресурсу України у спірний період.

Частиною 8 статті 57 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» встановлено, що користувачі радіочастотного ресурсу України щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подають до органів податкової служби податкові декларації. Форма податкової декларації визначається центральним податковим органом.

Загальний порядок та строки подання податкової звітності визначаються статтею 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин). Так відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених пп. «г» підпунктом 4.2.2 пункту 4.2, а також пункту 4.3 цієї статті.

У підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 вказано, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що позивач не подавав до податкових органів податкові декларації про збір за використання радіочастотного ресурсу України протягом періоду, який підлягав перевірці (всього 17 звітних періодів).

Згідно з підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Як вбачається з розрахунку, Луцькою ОДПІ за вказане порушення позивачу визначено штрафні санкції у сумі 4035 грн.

Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі. якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію, а платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. При цьому підпунктом 17.1.2 пункту17.1 статті 17 передбачено, що у разі, коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у пп. «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого пп.17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобовязання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше пятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобовязання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З цих підстав позивачу нараховано штрафні санкції у сумі 4035 грн. (не більше 50 відсотків нарахованого податкового зобовязання у сумі 16709,28 грн.).

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищезазначене, відповідач як субєкт владних повноважень надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів суду правомірність прийнятих ним рішень щодо визначення позивачу суми податкового зобовязання зі збору за використання радіочастотного ресурсу України, а також діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Долучені до справи докази в повній мірі підтверджують правомірність висновків Луцької обєднаної державної податкової інспекції щодо не подачі позивачем податкової звітності та зобовязання сплачувати збір за користування радіочастотним ресурсом України, а тому підстави для скасування податкових повідомлень-рішень у суду відсутні.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не обґрунтованими, а тому до задоволення не підлягають.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про радіочастотний ресурс України», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк