Ухвала суду № 20687181, 21.11.2011, Волинський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2011 рокуСправа № 2а/0370/2674/11 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Імекс Трейд Плюс»» до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Імекс Трейд Плюс»» звернулося в суд із позовом про визнання протиправними дій Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції щодо визнання правочинів ТзОВ «ТД «Імекс Трейд Плюс»» з контрагентами при придбанні та продажу товарів (послуг) за квітень і травень 2011 року та за березень 2011 року з контрагентами взаєморозрахунки по яких уточнено в звітному періоді, такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по право чинах та об’явлення цих правочинів нікчемними, про що зазначено в акті перевірки від 29 червня 2011 року за №32/23/36710016; зобов’язання Любомльську МДПІ врахувати показники податкових зобов’язань з ПДВ на суму 881337 грн. та податкового кредиту з ПДВ на суму 838512 грн., що були відкориговані на підставі акту перевірки від 29 червня 2011 року за №32/23/36710016 та визнання протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 липня 2011 року №0000332301, яким збільшено суму грошового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 60485 грн., в тому числі 60484 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо визнання правочинів, укладених ТзОВ «ТД «Імекс Трейд Плюс»» з контрагентами при придбанні та продажу товарів (послуг) за квітень і травень 2011 року та за березень 2011 року з контрагентами взаєморозрахунки по яких уточнено в звітному періоді, такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по право чинах та об’явлення цих правочинів нікчемними, про що зазначено в акті перевірки від 29 червня 2011 року за №32/23/36710016 та про зобов’язання Любомльську МДПІ врахувати показники податкових зобов’язань з ПДВ на суму 881337 грн. та податкового кредиту з ПДВ на суму 838512 грн., що були відкориговані на підставі акту перевірки від 29 червня 2011 року за №32/23/36710016 слід закрити, з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Зі змісту наведених норм слідує, що предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов’язків, а також встановлені законом умови їх реалізації. Закріплення частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Заявлена позивачем позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо визнання правочинів, укладених ТзОВ «ТД «Імекс Трейд Плюс»» з контрагентами при придбанні та продажу товарів (послуг) за квітень і травень 2011 року та за березень 2011 року з контрагентами взаєморозрахунки по яких уточнено в звітному періоді, такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по право чинах та об’явлення цих правочинів нікчемними, про що зазначено в акті перевірки від 29 червня 2011 року за №32/23/36710016, є за своєю суттю вимогою, яка стосується оскарження акту перевірки та викладених у ньому висновків. Проте акт перевірки за своїм змістом не є рішенням суб’єкта владних повноважень, а також не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, та не створює і не припиняє права чи обов’язки особи, а лише фіксує певні обставини (зокрема, факти порушень податкового законодавства). Жодних управлінських висновків акт перевірки не містить, вчинити будь-які обов’язкові дії платнику податків він не приписує, та відповідно не порушує права свободи та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин, та відповідно дії по складанню такого акту також не порушують права, свободи та інтереси осіб. Відтак позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо відображення в акті перевірки певних висновків податкового органу не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства заявлена у цій справі позовна вимога про зобов’язання Любомльську МДПІ врахувати показники податкових зобов’язань з ПДВ на суму 881337 грн. та податкового кредиту з ПДВ на суму 838512 грн., що були відкориговані на підставі акту перевірки від 29 червня 2011 року за №32/23/36710016, оскільки така вимога також по суті стосується акту перевірки та викладених у ньому висновків. Крім того, зміст позовних вимог у цій частині свідчить про обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, а дії, які просить зобов’язати вчинити відповідача позивач, за своєю юридичною природою не є тими діями суб’єкта владних повноважень, які породжують для платника податків правові наслідки (зокрема, у вигляді сплати сум податків).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо визнання правочинів, укладених ТзОВ «ТД «Імекс Трейд Плюс»» з контрагентами при придбанні та продажу товарів (послуг) за квітень і травень 2011 року та за березень 2011 року з контрагентами взаєморозрахунки по яких уточнено в звітному періоді, такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по право чинах та об’явлення цих правочинів нікчемними, про що зазначено в акті перевірки від 29 червня 2011 року за №32/23/36710016 та про зобов’язання Любомльську МДПІ врахувати показники податкових зобов’язань з ПДВ на суму 881337 грн. та податкового кредиту з ПДВ на суму 838512 грн., що були відкориговані на підставі акту перевірки від 29 червня 2011 року за №32/23/36710016 підлягає закриттю.

Керуючись статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Імекс Трейд Плюс»» до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо визнання правочинів, укладених ТзОВ «ТД «Імекс Трейд Плюс»» з контрагентами при придбанні та продажу товарів (послуг) за квітень і травень 2011 року та за березень 2011 року з контрагентами взаєморозрахунки по яких уточнено в звітному періоді, такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по право чинах та об’явлення цих правочинів нікчемними, про що зазначено в акті перевірки від 29 червня 2011 року за №32/23/36710016 та про зобов’язання Любомльську МДПІ врахувати показники податкових зобов’язань з ПДВ на суму 881337 грн. та податкового кредиту з ПДВ на суму 838512 грн., що були відкориговані на підставі акту перевірки від 29 червня 2011 року за №32/23/36710016.

Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                      А.Я. Ксензюк

21.11.2011