Постанова № 20687124, 04.11.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/2771/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,

за участю представника позивача Кулака І.О.,

представника відповідача Новосада Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання податкового повідомлення-рішення протиправним,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» звернулося в суд із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції від 29 вересня 2011 року за №0000931601 про застосування штрафних санкцій у сумі 20424 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Нововолинською обєднаною державною податковою інспекцією проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2011 року товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА», про що складено акт за №751/16/21736490 від 2 вересня 2011 року, отриманий позивачем 5 вересня 2011 року. Перевіркою встановлено, що ТзОВ «Кроноспан УА» подано уточнюючий розрахунок №9007258948 від 30 серпня 2011 року до декларації з ПДВ за липень 2011 року, в якому зменшено податковий кредит на суму 408483,00 грн., відповідно збільшено податкове зобовязання з ПДВ в розмірі 408483,00 грн., проте платником не нараховано самостійно штраф у розмірі 3% від суми податкового зобовязання. Нововолинською ОДПІ на підставі пункту 120.2 статті 120 ТзОВ «Кроноспан УА» нараховано штраф у розмірі 5% від суми податкового зобовязання згідно уточнюючого розрахунку №9007258948 поданий від 30 серпня 2011 року передбачених пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України в сумі 20424,00 грн., отриманий останнім 3 жовтня 2011 року. Товариство вважає, що факти описані в Акті перевірки та висновки являються необґрунтованими та безпідставними, відповідно дане рішення винесено із грубим порушенням чинного законодавства України та підлягає скасуванню, оскільки згідно даних декларації із податку на додану вартість за липень 2011 року податкових зобовязань із сплати податку до бюджету не виникло, тому у підприємства відсутній обовязок самостійно нараховувати та сплачувати штрафні санкції та враховуючи, що ТзОВ «Кроноспан УА» подало уточнюючий розрахунок після отримання повідомлення Нововолинської ОДПІ про розбіжності у реєстрі податкових накладних із контрагентом ПАТ «Волиньобленерго», штрафні санкції, передбачені пунктом 120.2 статті 120 Податкового кодексу України застосуванню не підлягають.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач в запереченні проти позовної заяви від 21 жовтня 2011 року №8251/10-004 та представник в судовому засіданні предявлені позовні вимоги заперечили, мотивуючи тим, що в декларації за липень 2011 року підприємством ТзОВ «Кроноспан УА» в рядку 29 декларації задекларовано до сплати податкове зобовязання в розмірі 2951373 грн. За результатами подання уточнюючого розрахунку до цієї декларації позивач зменшив податковий кредит та збільшив суму податкових зобовязань з ПДВ за липень 2011 року, що підлягає сплаті до бюджету на 408483 грн. про що зазначено у рядку 18 уточнюючого розрахунку, як наслідок у платника ТзОВ «Кроноспан УА» виник прямий обовязок нарахувати штрафну санкцію 3% від суми 408483 грн. на підставі пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України. Просили в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з таких підстав.

Нововолинською ОДПІ на підставі статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку №9007258948 від 30 серпня 2011 року поданого позивачем до декларації по податку на додану вартість за липень 2011 року про що складено Акт №751/16/21736490 від 2 вересня 2011 року, який був отриманий позивачем 5 вересня 2011 року.

Перевіркою встановлено, що товариством подано уточнюючий розрахунок, яким зменшено суму податкового кредиту та відповідно збільшено суму податкових зобовязань з ПДВ за липень 2011 року на суму 408483 грн. чим порушено пункт 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.

За наслідками перевірки Нововолинською ОДПІ 29 вересня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000931601, яким застосовано до ТзОВ «Кроноспан УА» штрафні санкції на підставі пункту 120.2 статті 120 Податкового кодексу України в розмірі 5% від суми заниженого податкового зобовязання (408483 грн. x 5% = 20424 грн.) та отримано останнім 3 жовтня 2011 року.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобовязаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобовязання минулих податкових періодів, зобовязаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобовязання, збільшену на суму штрафу у розмірі пяти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобовязання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Позивач посилаючись на визначення терміну «податкове зобовязання» в позовній заяві вказує, що у ТзОВ «Кроноспан УА» відсутнє зобовязання сплати податкових зобовязань з ПДВ за липень 2011 року, а тому товариство не зобовязане нараховувати 3% штрафних санкцій від суми недоплати.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні посилається на абзац другий пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, який регламентує, що органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобовязання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

З вищезазначеної норми випливає, що дана стаття поширюється на дії органу ДПС та платника податків, що виникають у звязку з виявленням розбіжностей у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, що не стосується порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та підстави їх включення до податкового кредиту.

Аналіз наведених норм ПК України дає підстави суду прийти до висновку, що позивач використовує норму Податкового кодексу, що не відноситься та не регулює обставин, які виникли під час подачі уточнюючого розрахунку з ПДВ до декларації за липень 2011 року.

Пунктом 14.1.156 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобовязання це сума коштів яку платник податків, у тому числі податковий агент повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством(у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 200.1 статтею 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного 9податкового) періоду.

Матеріалами по справі підтверджено, що згідно декларації за липень 2011 року підприємством ТзОВ «Кроноспан УА» в рядку 29 декларації задекларовано до сплати податкове зобовязання в розмірі 2951373 грн. За результатами подання уточнюючого розрахунку до цієї декларації позивач зменшив податковий кредит та збільшив суму податкових зобовязань з ПДВ за липень 2011 року, що підлягає сплаті до бюджету на 408483 грн. про що зазначено у рядку 18 уточнюючого розрахунку, як наслідок у платника ТзОВ «Кроноспан УА» виник прямий обовязок нарахувати штрафну санкцію 3% від суми 408483 грн. на підставі пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 120.2 статті 120 Податкового кодексу України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 Кодексу щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5% від суми самостійного нарахованого заниження податкового зобовязання (недоплати).

Отже, враховуючи положення Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення №0000931601 від 29 вересня 2011 року є законним та підлягає до стягнення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії субєкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам позивач належним чином не довів, що сформоване Нововолинською обєднаною державною податковою інспекцією податкове повідомлення-рішення є нечинним і протиправним та не надав суду доказів, які б належним чином підтверджували підставність позовних вимог.

Відповідач в свою чергу довів, що сформоване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк