Постанова № 20687133, 04.11.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/2849/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,

за участю представника позивача Пивачука Л.В.,

представника відповідача Остапюка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Луцький картонно-руберойдовий комбінат» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Луцький картонно-руберойдовий комбінат» звернулося в суд із позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 6 жовтня 2011 року за №0018221601 та зобовязати Луцьку ОДПІ прийняти та зареєструвати в електронній базі податкової звітності платника податку податкової декларації поданий ВАТ «Луцький КРК» уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку виправленням самостійно виявлених помилок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року відкритого акціонерного товариства «Луцький картонно-руберойдовий комбінат», про що складено акт за №7224/15-2/00292652 від 16 вересня 2011 року, отриманий позивачем 20 вересня 2011 року. Перевіркою встановлено, що ВАТ «Луцький КРК» за даними податкової звітності за липень 2011 року включено до податкового кредиту ПДВ в сумі 134135 грн. по контрагенту ТОВ «Юг Картон» по податковій накладній №84 від 22 липня 2011 року, №407 згідно Реєстру отриманих та виданих податкових накладних, чим порушено вимоги пункту 201.10 Податкового кодексу України на підставі яких на адресу ВАТ «Луцький КРК» надійшло податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0018221601 від 6 жовтня 2011 року, яким товариству донараховано грошове зобовязання (за штрафними (фінансовими) санкціями) в сумі 33784,00 грн. отримане останнім 12 жовтня 2011 року. Товариство вважає, що факти описані в Акті перевірки та висновки являються необґрунтованими та безпідставними, відповідно дане рішення винесено із грубим порушенням чинного законодавства України та підлягає скасуванню, оскільки після повідомлення ТОВ «ЮГ Картон» про надання позивачу помилково виписаної податкової накладної №84 від 22 липня 2011 року на суму 810808,00 грн. та ним було направлено заміну податкової накладної на №83 на суму 295808,00 грн. та №84 на суму 515000,00 грн. від 22липня 2011 року. ВАТ «Луцький КРК» було здійснено 5 вересня 2011 року електронною поштою уточнення розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, де з податкового кредиту було виключено податкову накладну №84 від 22 липня 2011 року на суму 810808,00 грн., доказом прийняття є електронна квитанція №2. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період штрафні санкції, передбачені статтею 50 Податкового кодексу України застосуванню не підлягають, тобто застосувавши штрафні санкції до підприємства, Луцькою ОДПІ було порушено право останнього на самостійне виправлення виявленої в податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року помилки, що вплинула на розрахунки з бюджетом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач в запереченні проти адміністративного позову від 3 листопада 2011 року №1190/10/10-012 та представник в судовому засіданні предявлені позовні вимоги заперечили, мотивуючи тим, що в результаті проведеної камеральної перевірки ВАТ «Луцький КРК» на підставі поданої ним податкової звітності за липень 2011 року встановлено порушення вимог пункту 201.10 Податкового кодексу України від, що призвело до завищення податкового кредиту, а саме при поданні уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок позивачем порушено пункт 7 розділу IX Порядку заповнення та подання податкової звітності, затвердженого наказом ДПА України від 25 січня 2011 року №41, яким передбачено у разі виправлення помилок до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнення показників, однак до поданого 5 вересня 2011 року уточнюючого розрахунку подано Додаток 5 (де відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення) - Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів період якого липень 2010 року. Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України - в разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (в даному випадку контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях), підпунктами 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, тому на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0018221601 від 06 жовтня 2011 року, яким донараховано грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 33 784,00 грн. Просили в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з таких підстав.

Луцькою ОДПІ на підставі статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року про що складено Акт №7224/15-2/00292652 від 19 вересня 2011 року, який був отриманий позивачем 20 вересня 2011 року.

Перевіркою встановлено, що за даними податкової звітності за липень 2011 року ВАТ «Луцький КРК» включено до податкового кредиту ПДВ в сумі 134135,00 грн. по контрагенту ТзОВ «Юг Картон» по податковій накладній № 84 від 22 липня 2011р. № 407 згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних, яка не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено вимоги пункту 201.10 ПК України статті 200 розділу 2 Податкового кодексу України, пункту 20 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25 січня 2011 року № 41, а саме - арифметична помилка, що вплинула на розрахунки з бюджетом. За наслідками перевірки ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0018221601 від 06 жовтня 2011 року, яким донараховано грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 33 784,00 грн. та отримано ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат» 12 жовтня 2011 року.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобовязаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобовязання минулих податкових періодів, зобовязаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобовязання, збільшену на суму штрафу у розмірі пяти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобовязання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що 22 липня 2011 року ВАТ «Луцький КРК» було здійснено два платежі на користь ТзОВ «Юг Картон» в рахунок оплати за макулатуру платіжними дорученнями №317520 у сумі 295808,00 грн., та №317525 у сумі 515000,00 грн., на які ТзОВ «Юг Картон» після отримання коштів «помилково» виписало одну податкову накладну №84 від 22 липня 2011 року на всю отриману суму платежу згідно платіжних доручень, яка в подальшому ВАТ «Луцький КРК» включена в декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року та подана в податкову службу. Після повідомлення ТОВ «Юг Картон» про помилково виписану накладну та її заміну на податкові накладні №83 на суму 295808,00 грн. та №84 на суму 515000,00 грн. від 22 липня 2011 року позивачем електронною поштою 5 вересня 2011 року було подано до Луцької ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, де з податкового кредиту було виключено податкову накладну №84 від 22 липня 2011 року на суму 810808,00 грн.

Пунктом 20 Наказу ДПА України від 25.01.2011 року № 41 передбачено у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно додатку 8 для декларації.

Крім того, пунктом 7 Порядку заповнення податкової накладної встановлено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Судом встановлено, що позивачем не було подано до декларації за липень 2011 року Додаток 8. Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Крім того, уточнюючі розрахунки та Додаток 5. Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів подані позивачем у вересні 2011 року, якими зменшено податковий кредит за липень 2011 року на суму 135 500 грн. та одночасно збільшено на суму 135 500 грн., заповнені всупереч правилам, зазначеним у Порядку № 41, визнані Луцькою ОДПІ не прийнятими, оскільки Додаток 5.Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок (від 05.09.2011 року вх.№ 9007300878) заповнені всупереч пунктам 1,2,3 розділу IX Порядку, згідно яких:

-у графі 4 - відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється;

-у графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення;

-у графі 6 - відображається сума помилки (абсолютне значення).

Щодо Додатку 5.Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх.№ 9007300878 від 05.09.2011 року) - товариством було порушено пункт 7 розділу IX Порядку, а саме - у разі виправлення помилок до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників, однак до поданого 05 вересня 2011року уточнюючого розрахунку підприємством подано Додаток 5.Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів період якого - липень 2010 року.

Разом з тим, згідно пункту 123.1 статті 123 ПК України - в разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (в даному випадку контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях), підпунктами 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Аналіз наведених норм ПК України дає підстави суду прийти до висновку, що позивач використовує норму Податкового кодексу, що не відноситься та не регулює обставин, які виникли під час подачі уточнюючого розрахунку з ПДВ до декларації за липень 2011 року.

Отже, враховуючи положення Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення №0018221601 від 06 жовтня 2011 року є законним та підлягає до стягнення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії субєкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам позивач належним чином не довів, що сформоване Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією податкове повідомлення-рішення є нечинним і протиправним та не надав суду доказів, які б належним чином підтверджували підставність позовних вимог.

Відповідач в свою чергу довів, що сформоване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяА.Я. Ксензюк