Рішення № 20682794, 28.12.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" грудня 2011 р. Справа № 20/130-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Приватного підприємства «Агрофірма «Рачки»

про стягнення 48186,32 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

позивач: ОСОБА_1 паспорт

від відповідача: не зявився

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач, ФОП ОСОБА_1) звернулась до господарського суду з позовом до Приватного підприємства «Агрофірма «Рачки»(далі відповідач, ПП «Агрофірма «Рачки») про стягнення 48186,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.07.2010 р. між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма «Рачки»було укладено договір № 5 про надання послуг по збиранню урожаю, відповідно до якого відповідач одночасно з закінченням робіт, але не пізніше 3 банківських днів після підписання акта виконаних робіт, зобов'язувався провести повний розрахунок з позивачем шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок.

Як зазначено у позовній заяві, ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі виконала взяті на себе зобов'язання по збиранню урожаю сільськогосподарських культур на площах, наданих відповідачем, що підтверджується актом про виконання робіт від 13 серпня 2010 року, згідно з яким вартість наданих послуг зі збирання цукрового буряка становить 42220,00 грн.

Однак замовником зазначені послуги оплачені не були, у звязку з чим позивач просить суд стягнути з ПП «Агрофірма «Рачки»заборгованість у розмірі 42220,00 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 4390,88 грн., три проценти річних в розмірі 1575,44 грн., судовий збір в сумі 1411,50 грн.

Розгляд справи відкладався.

Позивач у судових засіданнях 16.12.2011 р., 28.12.2011 р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судові засідання 16.12.2011 р., 28.12.2011 р. не зявився. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 28.12.2011 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

28 липня 2010 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та Приватним підприємством «Агрофірма «Рачки»(замовник) було укладено договір № 5 про надання послуг по збиранню урожаю, відповідно до п. 1.1 якого предметом договору є надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур комбайном на площах замовника.

Згідно з пп. 2.3.4 п. 2.3 договору замовник зобовязується в одноденний термін після закінчення робіт виконавцем підписати акт виконаних робіт.

У відповідності з пп. 2.3.5 п. 2.3 договору замовник зобовязується розрахуватись з виконавцем згідно акту виконаних робіт та виставленого рахунку шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок протягом 3-х банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт. У випадку відмови замовника підписати акт виконаних робіт, датою підписання вважається дата останнього реєстру вивезення зерна з поля.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що за виконання робіт по збиранню урожаю сільськогосподарських культур комбайном замовник одночасно із закінченням робіт, але не пізніше 3-х банківських днів після підписання акту виконаних робіт повинен розрахуватися із виконавцем шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок.

Строк дії договору встановлюється з моменту його підписання до остаточного його виконання (п. 5.5 договору).

Як слідує з позову, ФОП ОСОБА_1 були виконані роботи зі збирання урожаю сільськогосподарських культур ПП «Агрофірма «Рачки»на суму 42220,00 грн., що підтверджується актом про виконання робіт від 13 серпня 2010 року.

У звязку з неналежним виконанням замовником своїх зобовязань за договором № 5 про надання послуг по збиранню урожаю від 28.07.2010 р. ФОП ОСОБА_1 було надіслано на адресу ПП «Агрофірма «Рачки»претензію про оплату послуг і пені від 31.07.2011 р. Відповідь на претензію отримано не було.

Оскільки відповідач не розрахувався за виконані ФОП ОСОБА_1 роботи, позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Поряд з цим слід зазначити, що згідно з приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов, контррозрахунок або докази оплати виконаних позивачем робіт суду не надав. Натомість позивачем надано суду довідку Білоцерківського районного відділення Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»№ 3299 від 27.12.2011 р. щодо ненадходження коштів від ПП «Агрофірма «Рачки»на рахунок ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 р. до 19.12.2011 р.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

З урахуванням викладеного та встановлення судом факту наявності заборгованості перед позивачем у відповідача, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 42220,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позов ФОП ОСОБА_1 містить вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Заявляючи вимогу про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, позивач посилається на приписи ст. 625 ЦК України, згідно з частиною другою якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3%, визначений позивачем, становить 1575,44 грн. за період з 17.08.2011 р. до 14.11.2011 р. на суму 42220,00 грн.

Проте, як зазначалося вище, підпунктом 2.3.5 п. 2.3 договору встановлено, що замовник зобовязується розрахуватись з виконавцем згідно акту виконаних робіт та виставленого рахунку шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок протягом 3-х банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт.

Отже, згідно з вірним визначенням моменту виникнення заборгованості відповідача перед позивачем, стягненню з ПП «Агрофірма «Рачки»підлягають 1571,97 грн. 3 % річних за період з 19.08.2010 р. (оскільки 14.08.2010 р. та 15.08.2010 р. були вихідними днями, а акт про виконання робіт на суму 42220,00 грн. підписаний сторонами 13.08. 2010 р.) до 14.11.2011 р. на суму 42220,00 грн., у звязку з чим позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 4390,88 грн. за період з вересня 2010 року до жовтня 2011 року на суму 42220,00 грн.

Проте згідно з вірним арифметичним розрахунком, здійсненим судом, стягненню з відповідача підлягають 3799,80 грн. інфляційних втрат за період з вересня 2010 року до жовтня 2011 року:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?

01.09.2010 - 31.10.2011422201.0903799.8046019.80 У звязку з чим позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню судом.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Судові витрати, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Рачки»(09351, Київська обл., Володарський р-н, с. Рачки, вул. Леніна, 42, код ЄДРПОУ 34068999) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) 42220 (сорок дві тисячі двісті двадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 3799 (три тисячі сімсот девяносто девять) грн. 80 коп. інфляційних втрат, 1571 (одну тисячу пятсот сімдесят одну) грн. 97 коп. 3% річних, 1394 (одну тисячу триста девяносто чотири) грн. 08 коп. судового збору.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення 03.01.2012 р.