Рішення № 20680659, 17.11.2011, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-1172/2011 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 року Куп»янський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - Волчек О.О.,

при секретарі - Разєнковій Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Куп»янську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», представника банку Янсона Євгена Валерійовича до ОСОБА_2 про звернення стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HAR0GК 01270017 від 06.06.2006 р. в розмірі 64387,97 грн. звернути стягнення на квартиру загальною площею 60 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № HAR0GК 01270017 від 06.06.2006 р.) Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»з укладенням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, виселити відповідачів та інших осіб, які зареєстровані і проживають у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Купянськ.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини.

Відповідно до умов договору № HAR0GК 01270017 від 06.06.2006 р. ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 73758,88 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,0% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.06.2021 р. В порушення умов договору та закону відповідач зобовязання за вказаним договором не виконав.

В порушення умов договору відповідач станом на 01.07.2011 р. має заборгованість в сумі 64387,97 грн., яка складається з: 53089, 53 грн. заборгованість за кредитом; 8538,36 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 1609,65 грн.- заборгованість за комісією за користуванням кредитом; 1150,43 - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

В забезпечення виконання зобовязань по договору позивач та відповідач уклали договір іпотеки №, HAR0GК 01270017 від 06.06.2006 р., згідно якого відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 45 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1., яка належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

Крім вказаних вимог в позові міститься прохання про зясування кола осіб, зареєстрованих у вищезазначеній квартирі, для чого витребувати від УМВС України в Харківській області довідку з міста проживання про склад сімї та реєстрацію. За вимогою суду була отримана відповідь про склад осіб, які проживають за вищевказаною адресою.

В судове засідання представник позивача не зявився, подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, просив долучити до справи газети «Слобідський край»за № 136 від 12.11.2011 р. копію рахунку на оплату судового оголошення та вартості оголошення на суму 324 грн. , а також ухвалити заочне рішення.

Відповідач на неодноразові виклики до суду не зявлявся, судові повістки поверталися з позначками: «за закінченням терміну зберігання».

Інша адреса проживання відповідача позивачеві невідома. Тому відповідач був викликаний до судового засідання шляхом оголошення у пресі. Оголошення про виклик до суду опубліковане в газеті „Слобідський край від 15.11.2011 р. № 136.

Відповідно до ч. 9 ст. 74 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

2

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Суд, прийнявши до уваги письмові доводи позивача, дослідив матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 06.06.2006 р. «ПриватБанк»та ОСОБА_2, позивач та відповідач ( Кредитор та Позичальник) уклали договір про іпотечний кредит № HAR0GК 01270017 , згідно якого позивач «ПриватБанк» зобовязався надати відповідачу кредит в сумі 73758,88 грн. грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,0% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення не пізніше 14.12.2012 р. Як вказано в п. п. 1.3. договору, забезпеченням виконання позичальником зобовязань за даним договором виступає іпотека квартири: 2- кімнатна квартира, АДРЕСА_1. (а.с.9).

В забезпечення зобов»язань за кредитним договором «ПриватБанк», позивач, та ОСОБА_2, відповідач 06.06.2006 р уклали договір іпотеки № HAR0GК 01270017, згідно якого відповідач зобовязався повернути Іпотекодержателю, а саме, «ПриватБанку»кредит у сумі 73758,88 грн., а також сплатити відсотки, винагороду за надання фінансового інструменту , пеню. Предметом іпотеки відповідно до умов п.1 та п.7 договору є нерухоме майно, а саме, 2-кімнатна квартира загальною площею 45,30 кв. м, житловою площею 28,00 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1., яка належить іпотекодавцеві на праві власності згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 2.06.2006 р. приватним нотаріусом ОСОБА_3 за реєстром № 517 та зареєстрованого 02.06.2006 р. в Купянському БТІ за № 103, номер запису 14280. Іпотекодавцем згідно умов вказаного договору є відповідач ОСОБА_2 Іпотекодержателем згідно договору є позивач -«ПриватБанк». Як зазначено в п. 16.7.1 договору з метою задоволення своїх вимог іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь з зобовязань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. Згідно п.п. 16.9 договору, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно з п. 16.7 цього договору іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки, винагороди та інші платежі. Відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмету іпотеки, а також здійснення забезпечених іпотекою вимог. (а.с.11-13).

Як вказано в п. 11 договору вартість предмета іпотеки складає 75 750,00 грн. (а.с.14).

Пунктом 22 договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення за цим договором здійснюється на підставі цього договору за рішенням суду, або виконавчого напису нотаріуса у випадках, передбачених п. п. 16.7 1, п.п. 16.9 в порядку, встановленому розділом V Закону України «Про іпотеку». Як зазначено, що п. 27 є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя і надає йому право звернути стягнення на предмет іпотеки позасудовим порядком шляхом : переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки , про що іпотекодержатель зобовязаний повідомити іпотекодавця; продажу предмету іпотеки будь-якій особі будь-яким способом, у тому числі, на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателем, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця (а.с. а.с. 14-16).

Як вказано в п.п. 28 термін дії договору до повного виконання зобовязань сторін за цим договором (а.с.12.

Згідно розрахунку всього заборгованість за кредитом станом на 01.07..2011 р. склала 64387,97 грн., з них: заборгованість за кредитом складає 53089, 53 грн. заборгованість за кредитом; 8538,36 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 1609,65 грн.- заборгованість за комісією за користуванням кредитом; 1150,43 - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором (а.с.6).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем порушені договірні умови щодо сплати боргу, у звязку з чим станом на 01.07. 2011 р. виникла заборгованість в сумі 64387,97 грн ., тобто ним не виконане основне зобовязання щодо сплати кредиту у вказаній сумі.

3

В листі позивача № 30.1.0.0/2-818 від 24.06.2011 р. на імя ОСОБА_2 міститься вимога про дострокове повернення ним частини позики, що залишилася, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, нарахованих на день повернення кредиту, в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги. В листі міститься також указання про намір позивача продати предмет іпотеки, а також попередження про прийняття позивачем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, і у разі невиконання або неналежного виконання порушеного зобовязання в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги вимога про добровільне звільнення нерухомого майна за вказаною в листі адресою. (а.с.7).

Як вбачається з реєстру від 29.06.2011 р. ОСОБА_2 включений до реєстру рекомендованих поштових відправлень. (а.с.8).

Згідно довідки житлово-комунального підприємства № 1 ОСОБА_2 зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 у складі сімї: син ОСОБА_4, 1098 р.н, дружина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.41)

При вирішенні справи суд виходить з того, що правова природа кредитних відносин, яки розглядаються, урегульована в главі 71 Цивільного кодексу України, “Про іпотеку”; від 18 листопада 2003 року .

Згідно зі ст. ст. 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства і в термін, передбачений договором.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням, я це передбачено ст. 610 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобовязання у строк, встановлений договором, як вказано в ст. 612 ЦК України.

Як зазначено в ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, а саме, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням розміру процентів, встановленого договором.

Як зазначено в ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки.

Як зазначено в ст. 5 вказаного Закону предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умовою, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності.

Згідно ст. 7 Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Як зазначено в ст. 33 вищевказаного Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 12 цього Закону у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

В статті 38 Закону вказано, якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити

4

іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що відповідачем, тобто іпотекодавцем, порушені умови, встановлені іпотечним договором щодо повернення позивачу кредиту, а позивач відповідно до вимог статті 12 Закону своїм листом від 24.06.2011 р. реалізував своє право вимагати від відповідачів дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернення стягнення на предмет іпотеки. Як встановлено судом, зобовязання відповідачами не були виконані.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки обґрунтованими , але такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Вимоги позивача щодо укладення ним від імені відповідача договору купівліпродажу предмету іпотеки безпідставні, оскільки укладання договору купівлі-продажу від імені відповідачів, тобто іпотекодавців, Законом «Про іпотеку»не передбачений. Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, як це регламентовано ст. 38 Закону.

Суд вважає, що вимоги позивача щодо надання йому всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, не підлягають задоволенню, оскільки не передбачені вищевказаними нормами закону.

Вимоги позивача щодо укладання договору купівлі - продажу будь-який способом має неконкретний характер, тому не підлягає задоволенню у звязку з невизначеністю способу.

Суд не вбачає порушень ст. 11 ЦПК України при ухваленні рішення зазначити вимоги позивача у відповідності до ст. 38 Закону України «Про іпотеку», вказавши про укладення договору купівлі-продажу з будь-якою особою - покупцем, а ні «іншої особою-покупцем», оскільки не вважає це виходом за межі позовних вимог.

Виходячи з суми боргу, яка складає 64387,97 грн., а також з вартості предмета іпотеки в сумі 75750,00 грн., суд вважає вимоги позивача співмірними.

Вибір способу реалізації предмета іпотеки позивачем зазначений в позовній заяві , тобто укладенням договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Якщо суд визначає спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки то оцінка предмета іпотеки визначається згідно ст. 38 Закону України «Про іпотеку», згідно з якою ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно відомостей, яки містяться в матеріалах справи, вартість предмету іпотеки на день укладення договору, складає 75750,00 грн. (а.с.11).

Як вказано в ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

5

З урахуванням викладеного суд вважає, що загальний розмір вимог, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки складається з: 53089, 53 грн. заборгованості за

кредитом; 8538,36 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом; 1609,65 грн.- заборгованості за комісією за користуванням кредитом; 1150,43 - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Нерухоме майно, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги позивача, складається з квартири загальною площею 45,30 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 Суд вважає, що початкова ціна предмета іпотеки повинна бути відповідно до його оцінки , тобто 75750,00 грн. Способом реалізаціі предмету іпотеки суд вважає застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», а саме укладення договору купівлі-продажу продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Відомості про необхідність прийняття заходів щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, а також щодо пріоритету та розміру вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки у суда відсутні.

Згідно ст. 39 Закону «Про іпотеку»одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Згідно до ст. 40 вказаного Закону звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

При вирішенні позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення суд враховує таке.

Як зазначене в ч. 4 ст. 9 Житлового Кодексу України ніхто не може бути виселений з займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають в ньому. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають в ньому, зобовязані на письмову вимогу кредитора добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду

Згідно з частиною четвертою статті 9,ст. 109 Житлового кодексу України, статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку»виселення мешканців житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. Отже, виходячи з аналізу вказаних норм права, суд враховує вимоги частин другої та третьої статті 40 вказаного Закону України, якими встановлений певний порядок дій іпотекодержателя.

Згідно ст. 40 вказаного Закону, яка регламентує процедуру виселення мешканців, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення, є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Таким чином, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

6

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом від 24.06.2011 р. за № 30.1.0 /2-818 повідомив відповідача про дострокове повернення кредиту в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги, про намір продати предмет іпотеки , а також про добровільне звільнення

в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки матеріали справи не містять відомостей про отримання відповідачем цього листа, суд надходить до висновку, що зазначені письмової вимоги не були ним отримані.

Таким чином, стосовно вимоги щодо дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання звернення стягнення на предмет іпотеки, а також про намір укласти договір купівлі-продажу предмет іпотеки, законом встановлено зобов'язання письмово повідомити іпотекодавця.

Але стосовно виселення мешканців з житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку»встановлена імперативна норма отримання особою вимоги щодо виселення.

Позивачем докази отримання відповідачем зазначеної вимоги суду не надані.

Оскільки на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні виконання положень, встановлених частиною другою статті 40 Закону України «Про іпотеку»щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, на які здійснюється звернення як на предмет іпотеки, суд вважає, що такі позовні вимоги одночасно зі вказаним рішенням не можуть бути задоволені, так як на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення вказаних житлових приміщень їх мешканцями, як це вбачається з вимог статті 3 ЦПК України.

При таких обставинах суд надходить до висновку, що недотримання визначеної законом процедури при виселенні мешканців житлового будинку чи житлового приміщення в разі звернення стягнення на предмет іпотеки є підставою для відмови в позові в цій частині .

З урахуванням викладеного суд вважає, що позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Суд вважає необхідним у відповідності до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» відстрочити виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки не находить підстав щодо недопущення цього, передбачених вказаною нормою закону.

З відповідача у відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати пропорційно сумі задоволених позовних вимог, тобто в сумі 652 , 38 грн. Підлягають стягненню з відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Суд вважає необхідним стягнути з відповідачів витрати за розміщення судових оголошень в сумі 326 грн., підтверджені документально.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 531, 549, 610, 612, 625 1050, ЦК України, ч. 4 ст. 9, ст. 109 Житлового Кодексу України, ст. ст.3,5,7 12, 38, 39, 40 Закону України «Про іпотеку»,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», представника банку Янсона Євгена Валерійовича до ОСОБА_2 про звернення стягнення, задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HAR0GК 01270017 від 06.06.2006 р. в розмірі 64387,97 грн. звернути стягнення на квартиру загальною площею 45,30 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № HAR0GК 01270017 від 06.06.2006 р.) Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням договору купівлі-продажу з будь-яким особою-покупцем.

В інший частині в з задоволенні позову відмовити.

Відстрочити виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки на шість місяців після набрання ним законної сили.

7

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»: судовій збір в сумі 652 , 38 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.; витрати за розміщення судових оголошень в сумі 326 грн .

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області через Куп»янський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя О.О.Волчек

Справа № 2023/2-1172/11