КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-12824/08 Головуючий у суді І інстанції – Хрипун О.О.
Суддя-доповідач Бистрик Г.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2008 року
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Бистрик Г.М.,
суддів Усенка В.Г.,
Попович О.В.,
при секретарі Шевчук О.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна вагонна компанія» на постанову господарського суду м. Києва від 04.12.2007 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна вагонна компанія» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання недійсним податкових повідомлень – рішень та стягнення 3489182,00 грн. надмірно сплаченого податку на додану вартість за участю Прокуратури Голосіївського району м. Києва, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна вагонна компанія» звернулося до Господарського суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про стягнення з Державного бюджету сум надмірно сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна вагонна компанія» податку на додану вартість у розмірі 3489182,00 грн.
Постановою Господарського суду м. Києва від 04.12.2007 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна вагонна компанія» відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна вагонна компанія» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Під слухання справи в апеляційному провадженні надійшли заперечення на апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у м. Києві.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню.
Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведена невиїздна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна вагонна компанія» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за періоди6 лютий, березень 2007 року, за результатами якої складено акт перевірки від 16.08.2007 року №456/1-23-06-33184917.
Перевіркою встановлено, що у січні 2007 року на митній території України товариство здійснило придбання товарів (робіт, послуг) на загальну суму 8804256,00 грн., крім того податок на додану вартість – 1 760851 грн. сплачена контрагентами сума податку на додану вартість, в тому числі сума податку на додану вартість у розмірі 1717000,00 грн. по податковим накладним ВАТ «Крюковський вагонобудівний завод», віднесена до складу податкового кредиту поточного податкового періоду. За даними декларації з ПДВ за лютий 2007 року від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту ТОВ «Інвестиційна вагонна компанія» складає 861277,00 грн. перевіркою встановлено, що лютому 2007 року на митній території України товариство здійснило придбання товарів (робіт, послуг) на загальну суму 9091888,00, крім того податок на додану вартість – 1818378,00 грн. Сплачено контрагентам суму податку на додану вартість, в тому числі податок у розмірі 1769180,00 грн. по податковим накладним ВАТ «Крюковський вагонобудівний завод», віднесена до складу податкового кредитного поточного податкового періоду. Інформація щодо включення ВАТ «Крюковський вагонобудівний завод» до складу податкового зобов’язання з податку на додану вартість у січні 1717000,99 та у лютому 1769180,00 грн. відсутня.
В акті перевірки зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна вагонна компанія» порушило пп. 7.2.3 п. 7.2., пп..7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок віднесення до складу податкового кредиту за січень, лютий 2007 року сум податку на додану вартість по податковим накладним, які не підтверджені копіями.
На підставі зазначеного акта Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва 17.08.2007 року видані податкові повідомлення – рішення № 0000392306/0, яким згідно з пп. «б» пп.4.2.2 п. 4.2 ст. 4, ст.. 6, ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп.7.7.2 п.7.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу зменшено бюджетне відшкодування на суму 3489182,00 грн., в тому числі за лютий 2007 року на суму 1721682,00 грн. та за березень 2007 року на суму 1767500,00 грн. Зазначене повідомлення – рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, та рішенням Державної податкової інспекції у голосіївському районі у Голосіївському районі м. Києва від 22.10.2007 року №18559/10/25-011 скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення – рішення від 17.08.2007 року №0000392306/0 – без змін.
На підставі рішення від 22.10.2007 року № 18559/10/25-011 Державною податковою інспекцією в Голосіївському районі м. Києва винесено податкове рішення – повідомлення №0000392306/1, яке за змістом аналогічне податковому повідомленню – рішенню від 17.08.2007 № 0000392306/0 .
З матеріалів справи вбачається, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна вагона компанія» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у лютому 2007 року в розмірі 1721682, 00 грн. та березні 2007 року в розмірі 1767600,00 грн. розраховані по господарським операціям згідно договору №7607/010/1249 від 05.01.2007 року укладеного з ВАТ «Крюковський вагонобудівний завод» (Постачальник). Відповідно до зазначеного договору позивач перерахував Постачальнику у якості попередньої оплати товар 15.01.2007 року – 10302000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість – 1687730,00 грн. та 478620,00 грн., в тому числі податок на додану вартість – 79770,00 грн. також при обчисленні розміру бюджетного відшкодування позивачем враховані суми податку, перераховані у січні 2007 року іншим постачальникам на загальну суму 28092,00 грн., в тому числі ПДВ 4682,00 грн.
Судом першої інстанції вимоги позивача про відшкодування сум податку на додану вартість визнано необґрунтованими, оскільки податковий кредит позивача за січень, лютий 2007 року не підтверджується податковими зобов'язаннями контрагента Позивача - ВАТ «Крюковський вагонобудівний завод», в задоволенні яких відмовлено.
З таким висновком суду не можливо погодитись.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару.
З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції не взятий до уваги той факт, що податкові зобов'язання ВАТ «Крюковський вагонобудівний завод» за січень, лютий 2007 року з реалізації продукції на користь Товариства не є такими, що непідтверджені, а тільки відсутні відомості про підтвердження податкових зобов'язань висновками зустрічних перевірок та копіями податкових накладних ВАТ «Крюковський вагонобудівний завод», обов'язкова наявність яких, при визначені порядку бюджетного відшкодування, не передбачена Законом України «Про податок на додану вартість».
Копії податкових накладних та первинних документів знаходяться в матеріалах справи.
Згідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Судом не було взято до уваги, що Податкове повідомлення - рішення № 0000392306/1, стосувалось не тільки позбавлення позивача права на отримання бюджетного відшкодування податку, а, насамперед, зазначене Податкове повідомлення - рішення скасовує право на включення до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого у складі ціни товару, тільки на підставі відсутності відомостей про перевірку з ВАТ «Крюковський вагонобудівний завод», та не дивлячись на дотримання позивачем вимог пунктів 7.2, 7.4, 7.5 ст. 7 Закону.
Відсутність у податкового органу відомостей про зустрічну перевірку та копій податкових накладних постачальника товару не може безпосередньо та остаточно вказувати на невиконання останнім своїх податкових зобов'язань і тим самим позбавляти покупця (платника податку) права на включення до складу податкового кредиту суми податку, яка входить до складу ціни придбання товару, що призводить до позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування.
Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону, бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Законодавством чітко визначені засоби доказування, якими за законом підтверджується право на отримання бюджетного відшкодування.
Відповідно до підпунктів 7.7.5 та 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів, наступним за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого самого строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний строк після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, орган державного казначейства надає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів приходить до висновку, що Господарський суд міста Києва ухвалив рішення із порушенням норм матеріального права, у зв’язку із чим рішення суду першоїпідлягає скасуванню, з постановленням нового рішення по справі.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна вагонна компанія» - задовольнити, а постанову господарського суду м. Києва від 04.12.2007 року – скасувати.
Постановити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна вагонна компанія»- задовольнити повністю.
Податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва №0000392306/0 від 17.08.2007 року – скасувати.
Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва зарахувати до податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна вагонна компанія» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 3489182,00 грн.
Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі у місячний термін надати відповідний висновок із зазначенням суми 3489182,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна вагонна компанія»
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя:
Судді :
Судове рішення № 2067623, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.07.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22-а-12824/08. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: