Ухвала суду № 20673487, 27.12.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" грудня 2011 р. Справа № 5019/2696/11

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЩЬОЛКОВО АГРОХІМ УКРАЇНА"

до відповідача <Текст >Товариство з обмеженою відповідальністю "Вир" <Текст >

про стягнення 649 653 грн. 86 коп.

Суддя Качур А.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача : не зявився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Щьолково Агрохім Україна" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Вир" про стягнення 649653,86 грн., з яких: 547 179,05 грн. неоплачена сума вартості поставленого товару, 27 803.61 грн. сума збитків від інфляції по несплаченим вчасно договірним сумам основної вартості товару, 42 290,60 грн. - сума договірної пені, 32381,01 грн. сума відсотків із розрахунку 3% річних, які нараховані на прострочену суму боргу за товар.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що в порушення умов договору поставки №09/100319-10 від 19.03.2010 року відповідачем не сплачено позивачу борг за поставлений товар а саме: бензонал с.п. у кількості 375,00 літрів; фенізан в.р. у кількості 145,00 літрів; бетарен експрес АМ, к.е. у кількості 400,00 літрів; титул 390 к.к.р. у кількості 520,00 літрів; фаскорд к.е. у кількості 8,00 літрів; форвард м.к.е. у кількості 1600,00 літрів на загальну суму 547179,05 грн.

27.12.2011 року Позивач подав до суду заяву про недопущення судом зловживань процесуальними правами з боку відповідача, в якій просить розглянути справу без участі представника (представників відповідача), посилаючись на те, що неявка представників останнього не перешкоджає вирішенню спору.

27.12.2011 року Позивач подав до суду заяву про зміну розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з Відповідача суму, що становить 635477,50 грн., з яких: 547 179,05 грн. неоплачена сума вартості поставленого товару, 28 378.59 грн. сума збитків від інфляції по несплаченим вчасно договірним сумам основної вартості товару, 42 290,60 грн. - сума договірної пені, 17629,66 грн. сума відсотків із розрахунку 3% річних, які нараховані на прострочену суму боргу за товар та судові витрати.

27.12.2011 року Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якій зазначає що ТзОВ "Вир" не визнає позовні вимоги Позивача в частині стягнення нарахованих ним 3% річних в сумі 32381,86 грн. посилаючись на те, що Позивач невірно провів арифметичні обчислення щодо визначення 3% річних.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги викладені в заяві про зміну розміру позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не зявився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №3301303469118. Причин неявки в судове засідання не повідомив.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Щьолково Агрохім Україна" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю - "Вир" (далі - Покупець) було укладено Договір поставки продукції для сільгоспвиробництва №09/100319-10 (надалі - Договір), за умовами якого позивач прийняв на себе зобовязання передати у власність відповідача товар, а відповідач - прийняти та оплатити його вартість відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент), упаковка та маркування, ціна, строк поставки й інші умови, визначаються специфікаціями (додатками до цього договору) та видатковими накладними, які є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору суму договору становить загальна ціна товару з урахуванням змін за міжбанківським курсом іноземної валюти згідно специфікації.

Відповідно до п. 4.3. Договору строк оплати зазначається в специфікаціях.

Згідно п.5.2.2. Договору покупець зобовязаний своєчасно оплачувати товар за встановленими цінами в строки, на умовах, та в порядку що визначені в додаткових накладних.

На виконання умов договору сторони прийняли специфікацією №1 від 19.03.2010 р. якою визначили асортимент строк та суму оплати за поставлений товар що становить 20% передоплати та 80% - до 01.12.2010 р..

Позивач виконав взяті на себе зобовязання та поставив на умовах договору відповідачу продукцію, що підтверджується видатковими накладними: № 136 від 22 квітня 2010 р. на суму 70873,56 грн.,; № 203 від 15 травня 2010 р. на суму 207199,87 грн.; № 246 від 28 травня 2010 р. на суму 92322,56 грн., № 310 від 10 червня 2010 р. на суму 27385,97 грн. ,.; № 328 від 10 червня 2010 р. на суму 17594,40 грн., № 354 від 21 липня 2010 р. на суму 39967,49 грн., № 381 від 23 серпня 2010 р. на суму 90835,20 грн., на загальну суму 547179,05 грн..

Відповідач доказів виконання своїх зобовязань по договору не надав, а отже за ним рахується заборгованість в сумі 547179,05 грн..

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України ).

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України ).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України ).

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п.8.1. Договору за невиконання чи неналежне виконання зобовязань за цим договором сторони несуть відповідальність за цим договором та у відповідності до діючого законодавства України.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що сторони вправі застосовувати на свій розсуд будь-які оперативно-господарські санкції , визначені ст.. 235 та ст.. 236 ГКУ.

Згідно п.8.4.1. договору за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті ціни товару Покупець сплачує на користь постачальника пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування її коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем на підставі п.п.8.1., 8.4.1.. Договору за несвоєчасну оплату поставленого товару нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежів за поставлений товар за період з 01.12.2010 року по 01.05.2011 року, що згідно з розрахунком наданим позивачем складає 42290,19 грн..

Здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а відтак підлягає задоволенню.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на суму боргу за період з 01.12.2010 року по 27.12.2011 року нараховано інфляційні втрати в розмірі 28378,59 грн. та 3% річних за період з 01.12.2010 року по 27.12.2011 року в розмірі 17629,00 грн. Розрахунок інфляційних та відсотків річних судом перевірено та визнано обгрунтованим.

Крім того, відповідно до Договору про надання правової допомоги № 11-03-04-пд від 01жовтня 2011 року та платіжного доручення №2311 від 24 листопада 2011року при подачі до суду позовної заяви до ТзОВ "Вир" Позивач поніс витрати на правову допомогу в сумі 15000,00 грн..

Відповідно до ст..49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 635477,50 грн., з яких: 547 179,05 грн. неоплачена сума вартості поставленого товару, 28 378.59 грн. сума збитків від інфляції по несплаченим вчасно договірним сумам основної вартості товару, 42 290,60 грн. - сума договірної пені, 17629,66 грн. сума відсотків із розрахунку 3% річних, які нараховані на прострочену суму боргу за товар, та судові витрати є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви.

Керуючись 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вир” (35709, Рівненська обл.., Здолбунівський р-н., с.Здовбиця, вул.Квітнева, 26, код ЄДРПОУ 32922943) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Щьолково Агрохім Україна" (03083, м. Київ, Голосіївський р-н., проспект Науки, 119Б, код ЄДРПОУ 36285674) 547 179,05 грн. сума вартості поставленого товару, 28 378.59 грн. сума збитків від інфляції , 42 290,60 грн. - сума пені, 17629,66 грн. сума відсотків із розрахунку 3% річних, 15000,00 грн. - витрат на правову допомогу та судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 12 993,08 грн..

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Качур А.М.

підписано <Дата >