Рішення № 20673396, 09.12.2011, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи < Текст >

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.11 Справа № 22/5009/6200/11

за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (08307, Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт)

до відповідача Державного підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя” (69013, м. Запоріжжя, вул. Блакитна, 4)

про стягнення 20 183,19 грн.

Суддя Ярешко О.В.

За участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

17.10.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, Київська область, м. Бориспіль з позовною заявою до Державного підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя”, м. Запоріжжя про стягнення 9 647,24 грн. пені по рахунку № 772, 2 187,56 грн. 3% річних, 8 348,39 грн. індексу інфляції, всього 20 183,19 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.10.2011р. порушено провадження у справі № 22/5009/6200/11, судове засідання призначено на 10.11.2011р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення справи.

В судовому засіданні 10.11.2011р., на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 06.12.2011р., потім до 09.12.2011р.

Представник позивача в судове засідання не з’явився. У попередніх судових засіданнях підтримував свої позовні вимоги, які обумовлені наступним. Між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Украерорух) та Державним підприємством «Міжнародний аеропорт Запоріжжя»був укладений договір від 09.08.2010 № 130-05/2010 «Про надання послуг з виконання льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів на території України»(далі —договір). Згідно з договором позивач виконав свої зобов'язання з надання відповідних послуг у серпні 2010 року, про що був складений та підписаний обома сторонами акт приймання-передачі наданих послуг від 27.08.2010 на загальну суму 171 444,65 грн. Так, як стверджує позивач, відповідачу був виставлений рахунок від 10.08.2010 № 665, який відповідач отримав 13.08.2010, та від 30.09.2010 № 772, який відповідач отримав 08.10.2010, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Відповідно до п. 7.3 договору відповідач повинен був оплатити надані послуги не пізніше десяти днів від дня отримання рахунків. Проте сплату отриманих послуг за двома рахунками відповідач здійснив лише 21.02.2011. Згідно з п. 9.5 договору відповідач за кожний день прострочення строків оплати сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Відповідачем сплачено пеню в сумі 9 246,27 грн. за прострочення сплати заборгованості за рахунком № 665 та штраф в сумі 12 001,13 грн. Як зазначив позивач, станом на 12.10.2011 заборгованість відповідача не погашена і становить (пеня по рахунку № 772 в сумі 9 647 грн. 24 коп. + індекс інфляції по рахункам № 665, № 772 у сумі 8 348 грн. 39 коп. + три проценти річних по рахунках №№ 665 і 772 у сумі 2 187 грн. 56 коп.) 20 183 грн. 19 коп.

Відповідач проти позову в попередніх судових засіданнях заперечував та пояснив наступне. Пунктом 7.1. договору передбачено, що не пізніше ніж за 7 днів до дати початку перевірок відповідач має внести передплату у розмірі 50% від орієнтовної ціни договору. На виконання цього пункту договору позивачем було виставлено до оплати рахунок № 665 від 10.08.2010 року на суму 94 266, 72 грн., який відповідач отримав 13.08.2010 року, однак, через скрутне фінансово-економічне становище, його не сплатив. Відповідно до пункту 7.2 договору в разі ненадходження своєчасної передоплати на рахунок позивача виконання послуг за договором переноситься на інший строк, який має бути додатково погоджено. Остаточна оплата за послуги, згідно пункту 7.3 договору, здійснюється за фактичний обсяг наданих основних та додаткових послуг із урахуванням фактичної суми інших витрат та сплаченої передоплати на підставі рахунку-фактури позивача та підписаного обома сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, остаточна оплата здійснюється не пізніше 10-ти днів з дня отримання рахунків. Акт приймання-передачі послуг від 27.08.2010 року був підписаний обома сторонами 07.09.2010 року. Відповідно до нього: вартість послуг склала 171 444,65 грн., аванс —0 грн. Як зазначив відповідач, на підставі акту приймання-передачі послуг у відповідності до пункту 7.3 договору позивачем було виставлено до оплати рахунок № 772 від 30.09.2011 року на суму 77 177,93 грн., який відповідач отримав 08.10.2011 року, однак, не оплатив його у 10-денний строк з моменту отримання, як визначено пунктом 7.3 договору, оскільки не мав коштів для здійснення такої оплати. Оплата за актом приймання-передачі послуг була здійснена відповідачем у повному обсязі 21.02.2011 року у сумі 171 444 грн. 65 коп., що підтверджується: платіжним дорученням № 74 від 21.02.2011 року на суму 94 266 грн. 72 коп.; платіжним дорученням № 75 від 21.02.2011 року на суму 77 177 грн. 93 коп. Як зазначив відповідач, у зв'язку із несвоєчасністю здійснення вказаної вище оплати 23.08.2011 року відповідачем було сплачено позивачу на підставі пункту 9.5 договору штраф у розмірі 7% від суми заборгованості, що дорівнює 12 001 грн. 13 коп. та згідно з наведеним пунктом договору й з урахуванням норм статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 року № 543/96-ВР, де, зокрема, зазначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (стаття 1). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3) сплачено пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення у сумі 9 246 грн. 27 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 863 від 23.08.2011 року на суму 9 246,27 грн. та банківською випискою. Як стверджує відповідач, позивачем при здійсненні розрахунку суми пені, який додано до позовної заяви не враховано вимоги вищевказаних статей Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 року № 543/96-ВР та те, що рахунок № 665 від 10.08.2010 року був виставлений відповідачу до сплати передоплати у сумі 94 266,72 грн., а чинним договором не передбачено застосування штрафних санкцій за несвоєчасне внесення передоплати, а лише закріплено право позивача перенести виконання послуг за договором на інший строк, який має бути додатково погоджено. В даному випадку, як зазначив відповідач, відповідно до пункту 7.3 остаточна оплата послуг має відбуватися на підставі акту приймання-передачі послуг та виставлених рахунків, протягом 10-ти днів з моменту їх отримання, тому, позивач після підписання акту приймання-передачі послуг мав виставити позивачу до сплати рахунок (або рахунки) на повну вартість наданих послуг у сумі 171 444,65 грн., натомість ним був виставлений рахунок № 772 від 30.09.2011 року на суму 77 177,93 грн. та направлено лист № 130.0.05-1297 від 20.09.2010 року про неможливість скасування рахунку на передоплату у розмірі 94 266, 72 грн. через його проходження та реєстрацію у серпні 2010 року. У зв'язку із наведеним, пеня по рахункам № 665 від 10.08.2010 року та № 772 від 30.09.2011 року розрахована відповідачем з урахуванням встановленого договором терміну для здійснення остаточної оплати. На підставі викладеного, відповідач просить повністю відмовити у задоволенні позову.

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розгляд справи закінчено 09.12.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у попередніх судових засіданнях пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

09.08.2010р. між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (скорочено –Украерорух) (надалі –виконавець) та Державним підприємством “Міжнародний аеропорт Запоріжжя” (надалі –замовник) був укладений договір № 130-05/2010 про надання послуг з виконання льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв’язку та світлосигнального обладнання аеродромів на території України (надалі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, виконавець надає замовнику послуги з виконання льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів (далі - наземні засоби РТЗ і ССО) власним літаком-лабораторією (надалі «ЛЛ») з льотно-технічним персоналом (надалі - екіпажем) та додаткові послуги з виконання льотних перевірок, пов'язаних з виконанням замовником налагоджувальних робіт та регулювання своїх наземних засобів РТЗ і ССО (при необхідності) згідно з заявками замовника.

Згідно із п. 1.2. договору, льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО виконуються згідно з діючими "Правилами організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України", затвердженими Наказом Державіаслужби від 23.03.2005 №210 зі змінами і доповненнями та DОС 8071 ІКАО, а саме "Manual оn Testing of Radio Navigation Aids", а також згідно із умовами договору.

Як передбачено п. 5.1. договору, виконавець зобов’язався, зокрема, надати послуги відповідно до умов договору, оформити належним чином та надати замовнику технічну та фінансову документацію (рахунок, акт), яка містить інформацію про результати виконаної льотної перевірки наземних засобів РТЗ і ССО та пов’язаних з нею витрат.

Замовник відповідно до п. 5.2.4. зобов’язався, зокрема, оплатити вартість льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО та додаткових послуг (відповідно до п. 1.1. договору), а також перельоту ЛЛ від базового аеропорту до аеропорту замовника та в зворотньому напрямку.

У відповідності до п. 6.1. договору, орієнтовна ціна договору, що є звичайною, згідно додатку 1 становить 165 897,05 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 27 649,51 грн.

Згідно із п. 6.2. договору, орієнтовна ціна послуг за договором розраховується, виходячи із ціни однієї льотної години ЛЛ, запланованого обсягу послуг та запланованих інших витрат відповідно до протоколу погодження обсягу та вартості послуг з виконання льотних перевірок наземних засобів РТЗ та ССО в аеропорту Запоріжжя на 2010 рік (додаток № 1).

Відповідно до п. 6.4. договору, запланований та фактичний обсяг (кількість льотних годин) основних та додаткових послуг з льотної перевірки РТЗ і ССО вимірюється як польотний-час (blok-time) (від початку руху повітряного судна за рахунок власної тяги з метою виконання польоту до його зупинки після виконання польоту та вимкнення двигуна (ів)) відповідно до Наказу МТУ від 02.04.2002р. № 219 («Про затвердження Правил визначення робочого часу та часу відпочинку екіпажів повітряних суден цивільної авіації України»).

Розділом 7 договору передбачено, що замовник зобов'язаний виконати передплату не пізніше ніж за сім робочих днів до дати початку льотних перевірок в розмірі п'ятдесяти відсотків орієнтовної ціни договору, яка визначається в додатку № 1 до договору (п. 7.1.).

В разі ненадходження своєчасної передоплати на рахунок виконавця планування та підготовка вильоту ЛЛ в аеропорт замовника переноситься на інший строк, який вимагає додаткового погодження (п. 7.2.).

Остаточна оплата по договору здійснюється за фактичний обсяг наданих основних та додаткових послуг із урахуванням фактичної суми інших витрат та сплаченої передоплати на підставі рахунку-фактури виконавця та підписаного обома сторонами акту приймання-передачі наданих послуг. Остаточна оплата здійснюється не пізніше десяти днів з дня отримання рахунків (п. 7.3.).

Фактичний обсяг та вартість основних та додаткових послуг та фактична сума інших витрат виконавця за договором фіксується та підтверджуються уповноваженими представниками сторін в акті приймання-передачі наданих послуг, який складається виконавцем після надання послуг у повному обсязі (п. 7.4.).

Орієнтовна ціна договору, що розрахована згідно з додатком 1, може бути переглянута у разі зміни вартості льотної години та інших складових вартості льотних перевірок відповідно до чинного законодавства України (п. 7.5.).

Відповідно до п. 10.4. договору, до договору додаються додатки, які складають його невід’ємну частину: додаток № 1 –протокол погодження обсягу та вартості послуг з виконання льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО. Додаток № 2 –форма акту приймання-передачі наданих послуг.

Так, додатком № 1 до договору, сторони скали протокол погодження обсягу та вартості послуг з виконання льотних перевірок наземних засобів РТЗ та ССО в аеропорту Запоріжжя на 2010 рік, в якому передбачений, зокрема, перелік витрат, на загальну суму 165 897,05 грн., погоджений календарний строк надання послуг –серпень.

10.08.2010р. позивач виставив відповідачу рахунок № 665 на сплату 94 266,72 грн. передплати.

Передплата в розмірі п'ятдесяти відсотків орієнтовної ціни договору, яка передбачена п. 7.1. договору, відповідачем сплачена не була.

Однак, позивач надав відповідачу послуги передбачені договором, а відповідач прийняв відповідні послуги, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 27.08.2010р. на загальну суму 171 444,65 грн.

30.09.2010р. позивачем відповідачу був виставлений рахунок № 772 на сплату другої частини суми наданих послуг, а саме 77 177,93 грн.

Відповідач за надані позивачем послуги сплатив 21.02.2011р., що підтверджується платіжним дорученням № 74 та платіжним дорученням № 75 від 21.02.2011р. на загальну суму 171 444,65 грн.

Таким чином, позивач посилаючись на несвоєчасну оплату відповідачем наданих послуг, просить стягнути з відповідача 9 647,24 грн. пені по рахунку № 772, 2 187,56 грн. 3% річних, 8 348,39 грн. індексу інфляції.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Позивач просить стягнути з відповідача 9 647,24 грн. пені по рахунку № 772 за період з 19.10.2010р. по 20.02.2011р.

Нарахування пені позивач обґрунтовує п. 9.5. договору, яким передбачено, що замовник за кожний день прострочення строків оплати, виплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості послуг з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини першої статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до статті 3 цього ж Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З розрахунку пені позивача вбачається, що розрахунок здійснено позивачем без застосування обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ у відповідності до положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.08.2011р., тобто до звернення позивача до суду з цією позовною заявою, відповідачем сплачено 9 246,27 грн. пені по договору № 130-05/2010 від 09.08.2010р., що підтверджується платіжним дорученням № 863 від 23.08.2011р.

Позивач з цього приводу стверджує, що вищезазначену сплачену відповідачем суму пені, позивач зарахував в рахунок погашення пені за прострочення сплати заборгованості за рахунком № 665. При цьому, позивач не надав суду свій розрахунок пені по рахунку № 665.

Відповідач же, зазначив, що у розмір сплаченої 23.08.2011р. пені входить як пеня по рахунку № 665 так і по рахунку № 772.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, така різниця між нарахуванням сторонами пені виникла у зв’язку із різним визначенням сторонами дати виникнення обов’язку у відповідача сплати по рахунку № 665.

З цього приводу слід зазначити наступне. Не можна погодитись із твердженням позивача, про те, що відповідач повинен був сплатити рахунок № 665 від 10.08.2010р. на суму 94 266,72 грн., на підставі п. 7.3. договору, не пізніше десяти днів з дня отримання відповідачем зазначеного рахунку, оскільки цей пункт стосується остаточної оплати по договору за фактичний обсяг наданих послуг, а рахунок № 665 був виставлений 10.08.2010р., тобто до надання послуг, на сплату передплати.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що замовник зобов'язаний виконати передплату не пізніше ніж за сім робочих днів до дати початку льотних перевірок в розмірі п'ятдесяти відсотків орієнтовної ціни договору, яка визначається в додатку № 1 до договору.

Згідно додатку № 1 до договору, орієнтовна ціна договору складає 165 897,05 грн.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити позивачу 82 948,53 грн. передплати (50% орієнтовної ціни договору).

Натомість, 10.08.2010р. позивачем виставлений відповідачу рахунок № 665 на суму 94 266,72 грн., як зазначено у рахунку на сплату 50% передплати за угодою № 130-05/2010. Зазначений рахунок отриманий відповідачем 13.08.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія долучена до матеріалів справи).

При цьому слід зазначити, що виставлення рахунку на сплату передплати договором не передбачено.

Передплата відповідачем сплачена не була, що не заперечується позивачем.

Згідно п. 7.2. договору, в разі ненадходження своєчасної передоплати на рахунок виконавця планування та підготовка вильоту ЛЛ в аеропорт замовника переноситься на інший строк, який вимагає додаткового погодження.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 27.08.2010р., позивач, незважаючи на відсутність передплати надав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 171 444,65 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до позивача стосовно скасування рахунку № 665, на що позивач листом № 130.0.05-1297 від 20.09.2010р. відповів, що рахунок № 665 від 10.08.2010р. не може бути скасовано у зв’язку із проходженням та реєстрацією його у серпні 2010 року бухгалтерією позивача, у зв’язку із цим, як зазначено у даному листі, вищезазначений рахунок повертається відповідачу для подальшої оплати. Також, у вказаному листі позивача зазначено, що остаточна оплата за надані послуги згідно акту приймання-передавання наданих послуг від 27.08.2010р. у розмірі 77 177,93 грн. буде представлена у новому рахунку.

Так, 30.09.2010р. позивач виставив відповідачу рахунок № 772 на сплату другої суми наданих послуг, а саме 77 177,93 грн., який був отриманий відповідачем 08.10.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія міститься в матеріалах справи).

Таким чином, враховуючи, що передплата відповідачем здійснена не була, а позивач все ж таки надав відповідачу послуги, всупереч пункту 7.2. договору, позивач після надання послуг повинен був виставити відповідачу рахунок на загальну суму виконаних послуг.

Отже, в цьому випадку треба застосовувати п. 7.3. договору, стосовно остаточної оплати.

Однак, оскільки позивачем загальна сума наданих послуг виставлена двома рахунками, які були отримані відповідачем, то відповідач повинен був оплатити надані позивачем послуги на загальну суму 171 444,65 грн., відповідно до п. 7.3. договору, не пізніше десяти днів з дня отримання останнього рахунку, а саме не пізніше 18.10.2010р.

За для того, щоб встановити, повністю 23.08.2011р. відповідачем була сплачена пеня по договору або частково, судом зроблений розрахунок пені по двох рахунках, тобто на суму 171 444,65 грн. за період з 19.10.2010р. (дата виникнення у відповідача обов’язку сплати наданих послуг) по 20.02.2011р. (21.02.2011р. сума наданих послуг у розмірі 171 444,65 грн. відповідачем сплачена), із застосуванням обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ та встановлено, що за цей період позивач вправі нарахувати відповідачу пеню у суму 9 100,66 грн.

Однак, враховуючи, що до звернення позивача до суду з цією позовною заявою, а саме 23.08.2011р., відповідачем сплачено 9 246,27 грн. пені по договору № 130-05/2010 від 09.08.2010р., з посиланням на п. 9.5. цього договору, вимога позивача про стягнення 9 647,24 грн. пені задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 187,56 грн. 3% річних та 8 348,39 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З розрахунку позивача 3% річних вбачається, що розрахунок вчинений по кожному рахунку окремо. Так, по рахунку № 665 на суму 94 266,72 грн. позивачем за період з 25.08.2010р. по 20.02.2011р. нараховано 1 394,64 грн. 3% річних. По рахунку № 772 на суму 77 177,93 грн. позивачем за період з 19.10.2010р. по 20.02.2011р. нараховано 792,92 грн. 3% річних.

Оскільки, як вже встановлено вище, обов’язок сплати по обох рахунках на суму 171 444,65 грн. у відповідач виник з 19.10.2010р., то судом зроблений розрахунок 3% річних на суму 171 444,65 грн. за період з 19.10.2010р. по 20.02.2011р. та встановлено, що стягненню підлягає 1 761,42 грн. 3% річних. В іншій частині стягнення 3% річних вимога позивача задоволенню не підлягає.

Розрахунок втрат від інфляції грошових коштів позивачем також, вчинений по рахункам окремо. Так, по рахунку № 665 на суму 94 266,72 грн. позивачем за період з вересня 2010р. по лютий 2011р. включно нараховано 6 033,06 грн. втрат від інфляції грошових коштів. По рахунку № 772 на суму 77 177,93 грн. позивачем за період з листопада 2010р. по лютий 2011р. включно нараховано 2 315,33 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Відповідно до листа ВСУ України від 03.04.1997р. № 62-97р., при застосуванні індексу інфляції треба мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць; тому умовно треба рахувати, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

На підставі вищенаведеного та оскільки обов’язок сплати по обох рахунках на суму 171 444,65 грн. у відповідач виник з 19.10.2010р., то судом зроблений розрахунок втрат від інфляції грошових коштів на суму 171 444,65 грн. за період з листопада 2010р. по лютий 2011р. та встановлено, що стягненню підлягає 5 198,96 грн. втрат від інфляції грошових коштів. В іншій частині стягнення витрат від інфляції грошових коштів вимога позивача задоволенню не підлягає.

Таким чином, позов задовольняється частково.

Згідно з ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до Державного підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя” задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя” (69013, м. Запоріжжя, вул. Блакитна, 4, код ЄДРПОУ 01130561) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (08307, Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт, код ЄДРПОУ 19477064) 1 761 (одну тисячу сімсот шістдесят одну) грн. 42 коп. 3% річних, 5 198 (п’ять тисяч сто дев’яносто вісім) грн. 96 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 69 (шістдесят дев’ять) грн. 60 коп. державного мита та 81 (вісімдесят одну) грн. 39 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 03.01.2012р.

03.01.2012