Ухвала суду № 20672229, 21.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" грудня 2011 р. м. КиївК-18698/07

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

головуючого суддіПилипчук Н.Г.

суддівБившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Лосєва А.М.

Нечитайла О.М.

при секретарі Кравченко В.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Львові

на постанову Господарського суду Львівської області від 17.02.2006

та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2006

у справі № 5/2652-13/464А

за позовом Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця»

до Державної податкової інспекції у м. Львові

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Львівської області від 17.02.2006 позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові від 17.06.2005 № 662320/0/10267/23-2 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 10250 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 постанову суду першої інстанції скасовано в частині відмови у позові та задоволено позов у цій частині визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові від 17.06.2005 № 662320/0/10267/23-2 в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 175350,00грн., в тому числі 116900,00 грн. основного платежу та 58450,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

ДПІ у м.Львові подала касаційну скаргу, якою просить змінити постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, скасувавши постанову суду апеляційної інстанції, таким чином повністю відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Львові від 17.06.2005 № 662320/0/10267/23-2 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 185600,00 грн., у тому числі 116900, 00 грн. основного платежу та 68700,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, прийнято на підставі акту перевірки від 17.06.2005 №77/23-2/01059900 за період з 01.07.2004 по 31.12.2004. Для донарахування податку на прибуток від основної діяльності позивачу відповідачем використані акти перевірок відокремлених підрозділів залізниці: Львівської дистанції вантажно-розвантажувальних робіт, Стрийської дистанції колії, Івано-Франківської дистанції колії, Ужгородської дистанції коліїі, Колійної машинної станції № 125, Рейкозварювального поїзду № 16, Будівельного управління № 1, Служби матеріально-технічного постачання, Чернівецького відділу матеріально-технічного постачання, Господарської служби позивача, Львівської дирекції залізничних перевезень, Вокзалу Чоп, Будівельного управління № 6, Камяницького щебеневого заводу.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції у частині задоволенні позову та судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, та вважає, що суди повно встановили обставини у справі та надали їм правильну фактичну та правову оцінку, застосовуючи ті положення законодавства, які підлягали застосуванню до даних спірних правовідносин.

Зокрема, суд апеляційної інстанції визначив суть та зміст зафіксованих актом перевірки порушень відокремлених підрозділів залізниці, дослідив такі порушення та надав їм правильну оцінку.

При цьому, дійшовши висновку про неправомірне зменшення податковим органом за рахунок зайво сплаченого позивачем податку на прибуток в сумі 336500 грн. (який податковим органом в ході проведення перевірки знято з донарахування по основній діяльності відокремленого підрозділу Камяницького щебенового заводу та включено у податок на прибуток від підсобно-допоміжної діяльності, що сплачується таким відокремленим підрозділом самостійно за місцем розташування, та податкове зобовязання по якому не було узгодженим) донарахованого податкового зобовязання з податку на прибуток по акту перевірки, в результаті чого загальна сума донарахованого податку по всім відокремленим підрозділам перевищила суму визначеного у спірному податковому повідомленні-рішенні податкового зобовязання, суд апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позов у повному обсязі.

Податковий орган у касаційній скарзі наводить перелік порушень, зафіксований в акті перевірки та досліджених судом апеляційної інстанції, і не містить посилань в обґрунтування невідповідності позиції суду апеляційної інстанції вимогам законодавства.

Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Львові залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

суддіЛ.І. Бившева

Л.В. Ланченко

А.М. Лосєв

О.М. Нечитайло