Постанова № 20672186, 01.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2011 р. м. КиївК-11931/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Степашка О.І.

при секретарі Бадріашвілі К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009 та постанову Господарського суду Запорізької області від 31.03.2008

у справі № 3/604/07-АП-3/605/07-АП Господарського суду Запорізької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології 2000»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 31.03.2008,залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009, позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 21.08.2007 № 0001842302/0/36744 та від 05.11.2007 № 0001842302/1/50385 про зменшення на 38002,00 грн. суми бюджетного відшкодування, задекларованої за січень 2007 року, та про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19001,00 грн.; від 21.08.2007 № 0001832302/0/36744 та № 0001832302/1/50387 в частині визначення податкового зобовязання з ПДВ в сумі 211576,50 грн., в тому числі 141051,00 грн. основний платіж та 70525,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Судові рішення вмотивовані висновком судів попередніх інстанцій про неправомірність вказаних податкових повідомлень-рішень з огляду на наявність у позивача права включити до податкового кредиту суми ПДВ, підтверджені податковими накладними, безвідносно до податкового періоду, в якому у постачальника товарів (послуг), що виписав податкову накладну, виникли податкові зобовязання.

В касаційній скарзі ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої й апеляційної інстанцій підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР), пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(Закон № 2181-ІІІ).

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

В судовому процесі встановлено, що фактичною підставою для зменшення в податковому обліку ТОВ «Технології 2000»за січень 2007 року суми бюджетного відшкодування на 38002,00 грн., донарахування податкових зобовязань з ПДВ за вересень грудень 2004 року, січень, червень, серпень грудень 2005 року, січень грудень 2006 року, січень 2007 року в сумі 141051,00 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірах 19001,00 грн. та 70525,50 грн. слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 06.08.2007 № 123-30398999, про порушення товариством підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР внаслідок включення до податкового кредиту за вказані податкові звітні періоди ПДВ в загальній сумі 141051,00 грн. на підставі податкових накладних № 6 від 13.05.2003 та № 5 від 06.01.2005, виписаних СП «Барт ЛТД»на суму 451353.60 грн., в тому числі ПДВ 75225,00 грн., та на суму 296928,00 грн., в тому числі ПДВ 49488,00 грн.; № 009/10 від 01.10.2003, виписаної ЗАТ «Запоріжзвязоксервіс»на суму 106,94 грн., в тому числі ПДВ 17,82 грн.; № 44165/3 від 10.10.2003, виписаної ЗАТ «Охорона-комплекс»на суму 269,11 грн., в тому числі ПДВ 44,85 грн.; № 23101 від 23.10.2003, виписаної ПП «Трояни»на суму 7330,80 грн., в тому числі ПДВ 1221,80 грн.; № 416 від 24.10.2003, виписаної ТОВ «Аконіт»на суму 10528,10 грн., в тому числі ПДВ 1754,68 грн.; № 54 від 27.10.2003, виписаної ТОВ «Градіс»на суму 7503,60 грн., в тому числі ПДВ 1250,50 грн.; № 5623 від 30.10.2003, виписаної КП «Водоканал»на суму 691,92 грн., в тому числі ПДВ 115,32 грн.; № 27472/10 від 31.10.2003, виписаної ТОВ «Велтон.Телеком»на суму 96,84 грн., в тому числі ПДВ 16,14 грн.; № 581/3/550 від 31.10.2003, виписаної «ЗМЕМ»на суму 3696,20 грн., в тому числі ПДВ 616,03 грн. Вказані податкові накладні були отримані товариством в травні, жовтні 2003 року, січні 2004 року і включені до книги придбання товарів (робіт, послуг) за ці ж податкові періоди, тоді як суми ПДВ за ними були включені до податкового кредиту в податкових декларацій за вересень грудень 2004 року, січень, червень, серпень грудень 2005 року, січень грудень 2006 року, січень 2007 року із заповненням рядків 16.2 або 16.3 та розрахунків коригувань сум податкового кредиту з посиланням на виправлення арифметичної помилки. При цьому сума ПДВ за однією податковою накладною розбивалась на кілька складових і включалася до податкового кредиту в кількох деклараціях.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що необхідною умовою для включення платником ПДВ сум податку до податкового кредиту в податковій звітності є підтвердження цих сум податковою накладною, виписаною на поставку товару (послуг) відповідно до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР особою, зареєстрованою платником цього податку. Висновок суду про обовязкове підтвердження задекларованої суми податкового кредиту належно оформленою податковою накладною є правильним і відповідаючим вимозі підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті. Однак, це не єдина умова для виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит. Так, в підпункті 7.5.1 пункту 7.5 цієї статті законодавець визначає дату виникнення такого права, визначаючи її як дату першої з подій: або сплати грошових коштів за придбані товари (послуги), або отримання податкової накладної. Передбачене пунктом 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ право платника податків на самостійне виправлення помилки в податковій звітності не означає, що платник може на свій розсуд змінювати правила податкового обліку, оскільки йдеться саме про помилку.

Згідно з абзацами другим і третім цього пункту якщо у майбутніх податкових періодах ( з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої декларації такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації ( абзац другий пункту 4.4 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166 ).

Коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди відображається в рядку 16 податкової декларації, а саме: в рядку 16.1 зазначається сума, що збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником податку помилки, допущеної в раніше поданій декларації; в рядку 16.2 коригування податкового кредиту з підстав, встановлених пунктом 4.5 статті 4 Закону № 168/97-ВР; в рядку 16.3 інші випадки збільшення ( зменшення ) податкового кредиту.

Висновок суду про право позивача сторнувати суми податкового кредиту за червень, жовтень 2003 року, січень 2004 року та включити їх до податкового кредиту в наступних податкових періодах суперечить наведеним нормам. Порушення цих норм призвело до неправильного вирішення спору і є підставою відповідно до статті 229 КАС України для скасування ухвалених у справі судових рішень як таких, що не відповідають статті 159 цього Кодексу, та прийняття нового рішення про відмову в позові з наведених мотивів.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя задовольнити; скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009, постанову Господарського суду Запорізької області від 31.03.2008; в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписЛ.І.Бившева

підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписО.І.Степашко