Постанова № 20672182, 23.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" листопада 2011 р. м. КиївК-18434/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника відповідача Урядка Р.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Долинської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області

на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2007 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2008 року

у справі № А-8/127

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ягода»

до Долинської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області

про визнання нечинним податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ягода»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до Долинської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області (далі відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Долинської ОДПІ в Івано-Франківській області від 04 червня 2007 року № 0000402310/0.

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2007 року позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Долинської ОДПІ в Івано-Франківській області від 04 червня 2007 року № 0000402310/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Ягода» 3,40 грн. судового збору.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2008 року постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Долинська ОДПІ в Івано-Франківській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2008 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Долинська ОДПІ в Івано-Франківській області провела виїзну позапланову перевірку ТОВ «Ягода»з питань нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 01 травня 2006 року по 31 березня 2007 року, за результатами якої було складено акт № 67/31249846 від 29 травня 2007 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем статті 19 Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про плату за землю», постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 року № 783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель, в результаті чого ТОВ «Ягода»до сплати орендну плату за землю державної і комунальної власності за період з 16 травня 2006 року по 31 березня 2007 року на суму 100457,39 грн.

04 червня 2007 року Долинська ОДПІ в Івано-Франківській області на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000402310/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Ягода»суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: орендна плата з юридичних осіб у розмірі 144945,70 грн., у тому числі: 100457,39 грн. за основним платежем, 44488,31 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що договір оренди земельної ділянки від 11 липня 2005 року, укладений між Волинською міською радою та ТОВ «Ягода», був підписаний позивачем з протоколом розбіжностей у відповідності до частини 4 статті 181 Господарського кодексу України та зареєстрований Волинським районним відділом Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»із зазначеним протоколом розбіжностей, що підтверджується довідкою останнього від 19 липня 2007 року за вих. № 114, з огляду на що в силу положень статей 17, 18 Закону України «Про оренду землі»визначена в договорі ставка орендної плати у розмірі 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (в редакції протоколу розбіжностей) була правомірно застосована позивачем при нарахуванні та оплаті орендної плати, у звязку з чим визначення податковим органом позивачу суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: орендна плата з юридичних осіб спірним податковим повідомленням-рішенням є неправомірним.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно положень статті 12 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 14 Закону України «Про плату за землю»Долинська міська рада Івано-Франківської області четвертого демократичного скликання (вісімнадцятої сесії) рішенням від 20 жовтня 2004 року № 798/18-2004 «Про орендну плату за землю»встановила розмір річної орендної плати за земельні ділянки при укладанні договорів оренди залежно від її грошової оцінки згідно з додатком, згідно підпункту 4.5 пункту 4 якого за земельні ділянки для юридичних та фізичних осіб, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю, посередництво в торгівлі відсоткова ставки від нормативної грошової оцінки становить: 5% оптова торгівля, оптові бази.

Рішенням Долинської міської ради Івано-Франківської області четвертого демократичного скликання (двадцять пятої сесії) від 23 червня 2005 року № 986-25/2005 «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки для обслуговування адмінбудинку та складських приміщень ТОВ «Ягода»»було вирішено затвердити розроблений відповідно до рішення Долинської міської ради від 26 грудня 2003 року № 474-12/2003 проект відведення земельної ділянки площею 2,90 га, що знаходиться в м. Долина по вул. Б.Хмельницького, 25 для обслуговування адмінбудинку та складських приміщень.

11 липня 2005 року між Долинською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Ягода»(орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Долинської міської ради № 986-25/2005 від 23 червня 2005 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування адмінбудинку та складських приміщень, яка знаходиться в м. Долина по вул. Б.Хмельницького, 25 (пункт 1 договору); нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3616010,00 грн. (пункт 5 договору); орендна плата за землю становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься орендарем виключно в грошовій формі у вигляді щомісячних платежів до міського бюджету у розмірі 15066,71 грн. не пізніше 30 числа поточного місяця, яка становить в рік 180800,50 грн. і сплачується на поточний рахунок (пункт 9 договору); розмір орендної плати за землю щорічно переглядається з урахуванням: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни ставок орендної плати, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (пункт 10 договору); цільове призначення земельної ділянки оптова торгівля та складське господарство (пункт 13 договору); зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розвязується у судовому порядку (пункт 31 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що договір оренди земельної ділянки від 11 липня 2005 року був підписаний ТОВ «Ягода»із протоколом розбіжностей, згідно якого, зокрема, пункт 9 договору в редакції позивача мав наступний зміст: «Орендна плата становить 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься орендарем виключно в грошовій формі у вигляді щомісячних платежів до міського бюджету у розмірі 6026,68 грн. не пізніше 30 числа поточного місяця, яка становить в рік 72320,20 грн. і сплачується на поточний рахунок».

Вказана редакція пункту була запропонована позивачем з огляду на те, що ТОВ «Ягода»з 24 вересня 2003 року займається діяльністю згідно КВЕД 70.20.1 здавання під найм власної та державної нерухомості виробничо-технічного та культурного призначення згідно довідки з Івано-Франківського обласного управління статистики. Код цільового призначення земельної ділянки, що надається в оренду для такої діяльності згідно класифікатора УЦКВЗ-1.11.6 інша комерційна діяльність в орендна плата становить 2% від нормативної оцінки.

Матеріали справи містять довідку № 1967 від 24 вересня 2003 року Івано-Франківського обласного управління статистики, згідно якої ТОВ «Ягода»здійснює наступні види діяльності за КВЕД (перший основний): 70.20.1 здавання під найм власної та державної нерухомості виробничо-технічного та культурного призначення; 74.84.0 інші послуги, надавані юридичним особам та не включені до інших угрупувань; 51.38.2 спеціалізована оптова торгівля іншими видами продовольчих товарів; 51.21.0 оптова торгівля зерном та кормами для тварин.

За таких обставин, діяльність позивача не обмежена лише одним видом здавання під найм власної та державної нерухомості виробничо-технічного та культурного призначення, а передбачає здійснення позивачем і іншої діяльності, визначеної у вказаній вище довідці, зокрема, спеціалізованої оптової торгівлі іншими видами продовольчих товарів та оптової торгівлі зерном та кормами для тварин, що відповідає цільовому призначенню земельної ділянки, вказаному у пункті 13 договору, - оптова торгівля та складське господарство.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно статті 5 Закону України «Про плату за землю»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Частиною 2 статті 2 Закону України «Про плату за землю»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок

За приписами статті 13 Закону України «Про плату за землю»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про плату за землю»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Загальний порядок укладання господарських договорів встановлений статтею 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (частина 1). За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (частина 4). Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони (частина 5). У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо) (частина 6).

Статтею 124 Земельного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно частини 1 статті 648 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зміст договору, укладеного на підставі правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обовязкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

За приписами частини 1 статті 649 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Згідно положень абзацу 2 частини 2 статті 645 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відповідь, одержана із запізненням, є новою пропозицією.

Згідно супровідного листа Долинської міської ради за вих. № 08/977, договір оренди земельної ділянки від 11 липня 2005 року був надісланий ТОВ «Ягода»12 липня 2005 року.

Матеріали справи містять лист ТОВ «Ягода»від 08 листопада 2005 року за вих. 17, у якому останній зазначає, що 11 серпня 2005 року ТОВ «Ягода»направило до органу місцевого самоврядування листа за вих. № 11, у якому товариство просило переглянути умови договору оренди земельної ділянки по вул. Б.Хмельницького, 25 в частині зміни оплати в розмірі 2% від нормативної оцінки земельної ділянки.

Отже, відповідь ТОВ «Ягода»була надіслана Долинській міській раді із порушенням строків, встановлених частиною 4 статті 181 Господарського кодексу України.

Матеріали справи містять також довідку Волинської міської ради від 08 червня 2007 року за вих. № 08/912, надану на запит Долинської ОДПІ в Івано-Франківській області щодо умов укладання та підписання договору оренди земельної ділянки та дотримання при цьому вимог статті 181 Господарського кодексу України, у якій вказано, що у звязку з невиконанням терміну розгляду проекту договору, вимог Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про плату за землю», невідповідністю рішенню Долинської міської ради від 20 жовтня 2004 року № 798/18-2004 «Про орендну плату за землю»протокол узгодження розбіжностей не підписувався, а отже договір, що пройшов державну реєстрацію від 16 травня 2006 року за № 04.06.303.00023 є чинним у редакції, запропонованій міською радою.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли неправомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з посиланням на довідку Волинським районним відділом Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»від 19 липня 2007 року за вих. № 114 про те, що договір оренди земельної ділянки від 11 липня 2005 року був зареєстрований з протоколом розбіжностей, оскільки протокол узгодження розбіжностей сторонами цього договору підписаний не був, з огляду на що, в силу положень наведених вище статей Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України договір вказаний договір був укладений сторонами в редакції, запропонованій Долинською міською радою.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене, касаційна скарга Долинської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області підлягає задоволенню, а постанова Господарського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2007 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2008 року підлягають скасуванню із прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Долинської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області задовольнити.

Постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2008 року скасувати.

Постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ А.М. Лосєв

______ О.М. Нечитайло

______ Н.Г. Пилипчук