Ухвала суду № 20671115, 16.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" листопада 2011 р. м. КиївК-10608/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника позивача Бобрової Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2007 року

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2008 року

у справі № 2-а-6620/07

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Центрально-збагачувальна фабрика «Октябрьська»Державного підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна холдінгова компанія «Донбасвуглезбагачення»

до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Центрально-збагачувальна фабрика «Октябрьська»Державного підприємства Відкритого акціонерного товариства «Державна холдінгова компанія «Донбасвуглезбагачення»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції (далі відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19 жовтня 2007 року № 0011901540/2.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2007 року позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Добропільської ОДПІ № 0011901540/2 від 19 жовтня 2007 року в частині визначення суми податкового зобовязання у сумі 68353,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Центрально-збагачувальна фабрика «Октябрська»ДП ВАТ «Державна холдінгова компанія «Донбасвуглезбагаченння»витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2008 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2007 року скасовано. Позовну заяву задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Добропільської ОДПІ від 19 жовтня 2007 року № 0011901540/2 про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у сумі 68623,00 грн. Присуджено ВАТ «Центрально-збагачувальна фабрика «Октябрська» ДП ВАТ «Державна холдінгова компанія «Донбасвуглезбагаченння»з Державного бюджету України витрати, повязані зі сплатою судового збору, у сумі 3,40 грн.

У касаційній скарзі Добропільська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2007 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2008 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ВАТ «Центрально-збагачувальна фабрика «Октябрська» ДП ВАТ «Державна холдінгова компанія «Донбасвуглезбагаченння», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної ск4арги жодним чином це не спростовують, просить касаційну скаргу Добропільської ОДПІ залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2007 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2008 року без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

11 серпня 2004 року ВАТ «Центрально-збагачувальна фабрика «Октябрська»ДП ВАТ «Державна холдінгова компанія «Донбасвуглезбагаченння»подало до Добропільської ОДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2004 року, а саме: податковий період, за який виправляються помилки, - листопад 2003 року (арк. справи 11); податковий період, за який виправляються помилки, - грудень 2003 року (арк. справи 10); податковий період, за який виправляються помилки, - січень 2004 року (арк. справи 7); податковий період, за який виправляються помилки, - лютий 2004 року (арк. справи 6); податковий період, за який виправляються помилки, - березень 2004 року (арк. справи 8).

01 лютого 2005 року ВАТ «Центрально-збагачувальна фабрика «Октябрська»ДП ВАТ «Державна холдінгова компанія «Донбасвуглезбагаченння»подало до Добропільської ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2005 року, а саме: податковий період, за який виправляються помилки, - грудень 2004 року (арк. справи 9).

Добропільська ОДПІ провела невиїзну документальну перевірку уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виправлених помилок за серпень 2004 року, лютий 2005 року ВАТ «Центрально-збагачувальна фабрика «Октябрська»ДП ВАТ «Державна холдінгова компанія «Донбасвуглезбагаченння»за період з 11 серпня 2004 року по 06 липня 2007 року, за результатами якої було складено акт №473/15-0/00176549 від 19 липня 2007 року.

В акті перевірки було зазначено про порушення позивачем вимог пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пункту 4.4 статті 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, в результаті чого встановлено заниження позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість, зазначеного платником в уточнюючих розрахунках податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок у розмірі 68623,00 грн., у т.ч. за серпень 2004 року (дата реєстрації в податковому органі 11 серпня 2004 року вх. № 7155, вх. № 7156, вх. № 7157, вх. № 7158, вх. № 7159) у розмірі 68353,00 грн., за лютий 2005 року (дата реєстрації в податковому органі 01 лютого 2005 року вх. № 183) у розмірі 270,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, а також з врахуванням рішення ДПА у Донецькій області від 17 жовтня 2007 року за вих. № 16955/10/25-013-5 «Про результати розгляду повторної скарги»Добропільська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення №0011901540/2 від 19 жовтня 2007 року, яким згідно з підпунктом «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ВАТ «Центрально-збагачувальна фабрика «Октябрська»ДП ВАТ «Державна холдінгова компанія «Донбасвуглезбагаченння»суму податкового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 68623,85 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що при визначенні податковим органом позивачу штрафних (фінансових) санкцій за ненарахування останнім самостійно штрафних санкцій у звязку з виправленням помилки в уточнюючих розрахунках податкових зобовязань з податку на додану вартість, поданих до податкового органу у серпні 2004 року, відповідачем було пропущено строк, встановлений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог суд виходив з того, що податковим органом правомірно визначено позивачу штрафні (фінансові) санкції за платежем: податок на додану вартість у розмірі 270,00 грн. за порушення ним вимог пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»при поданні уточнюючого розрахунку у лютому 2005 року та в межах строку, визначеного підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 вказаного Закону.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, податковий орган дійшов помилкового висновку, що ненарахована самостійно позивачем сума штрафних санкцій є сумою податкового зобовязання, оскільки поняття «податкове зобовязання»та поняття «штрафні санкції» не є тотожними у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Згідно преамбули Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пункту 1.5 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Абзацом 2 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

В підпункті «а»пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Пунктом 17.3 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Таким чином, позивач, подаючи до податкового органу уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виправлених помилок повинен був самостійно нарахувати і сплатити суму штрафу у розмірі пяти відсотків від суми заниження податкових зобовязань за відповідний податковий період у порядку та строки, визначені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність визначення позивачу суми податкового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 68353,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням, оскільки уточнюючі розрахунки були подані позивачем у серпні 2004 року (року вх. № 7155, вх. № 7156, вх. № 7157, вх. № 7158, вх. № 7159), а податкове повідомлення - рішення № 0011901540/2 було прийнято 19 жовтня 2007 року, тобто з пропуском встановленого підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»строку.

В частині донарахування штрафних санкцій у розмірі 270,00 грн. по уточнюючому розрахунку, поданому позивачем у лютому 2005 року, суд першої інстанції також дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, оскільки податковим органом не було пропущено строк, визначений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також з урахуванням того, що позивачем не було дотримано вимог пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2008 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2007 року.

При цьому, колегія суддів відзначає, що у вступній частині постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2008 року помилкового вказано про прийняття судом апеляційної інстанції ухвали з огляду на зміст судового рішення, а також виходячи із приписів статей 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2008 року скасувати, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2007 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ А.М. Лосєв

______ О.М. Нечитайло

______ Н.Г. Пилипчук