Ухвала суду № 20671041, 23.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" листопада 2011 р. м. КиївК-23613/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Лосєва А.М.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного підприємства «Енергоснаб»

на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.10.2006

у справі № 8/228-АП-06

за позовом ПП «Енергоснаб»

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Херсонської області від 26.06.2006 позов ПП «Енергоснаб»задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні №0000562301/1 від 28.02.2006 про визначення податкового зобовязання в сумі 13287 грн. основного платежу та 5314,91 грн. штрафних санкцій. В частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні №0000562301/2 від 05.05.2006 провадження у справі закрито.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.10.2006 постанову Господарського суду Херсонської області від 26.06.2006 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального права.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 18.07.2003 по 13.01.2006, за результатами якої складено акт №144/23-6/32479860 від 2001 від 20.01.2006.

Перевіркою встановлено, що у 2003-2004 роках позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності відповідно до Указу Президента України №727 від 03.07.1998 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», а з 01.01.2005 на загальній системі та є платником податку на прибуток згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіркою встановлено, що в порушення п.1.31 ст.1, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 , пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем не включено до бази оподаткування суму 79088,13 грн. вартості продажу бойлерної ПП «Теплогаз»та надання послуг зберігання обладнання ТОВ «Українська енергетична компанія», а також не віднесено суму витрат нарахованих у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) в частині вартості, яка не була оплачена покупцем під час його перебування на спрощеній системі оподаткування на суму 25939 грн., що призвело до заниження оподатковуваного прибутку на 53149,13 грн. та заниження зобовязань з податку на прибуток в сумі 13287,28 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000562301/0 від 26.01.2006 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 19930,92 грн.

За результатами апеляційного оскарження, скарга позивача задоволена частково, зменшено розмір штрафних санкцій на 1328,73 грн., у звязку з чим прийнято податкове повідомленнярішення №0000562301/1 від 28.02.2006, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 18602,19 грн., у т.ч. 13287,28 грн. основний платіж та 5314,91 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності відповідно до Указу Президента України № 727 від 03.07.1998 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(в редакції Указу Президента від 28.06.1999р. № 746/99), на підставі договору зберігання від 11.12.2003 № 1/11 надавав послуги по зберіганню обладнання для ТОВ «Українська енергетична компанія».

Згідно акта виконаних робіт від 29.12.2003 вартість наданих послуг по зберіганню обладнання становить 56434,13 грн.

Заборгованість за надані послуги в сумі 3285 грн. протягом 2004 року погашена грошовими коштами, і, виходячи з цієї виручки, позивачем сплачено єдиний податок.

З 01.01.2005 позивач перебуває на загальній системі оподаткування.

Станом на 01.01.2005 дебіторська заборгованість ТОВ «Українська енергетична компанія»перед позивачем за послуги зберігання обладнання становить 53149,13 грн., погашення якої ТОВ «Українська енергетична компанія»здійснено шляхом видачі простого векселя на суму 53149,13 грн., згідно акта прийому-передачі векселів від 25.02.2005.

Відповідно до пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобовязання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобовязання щодо платежу за векселем.

Таким чином, судом апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що грошові зобовязання ТОВ «Українська енергетична компанія»перед позивачем за договором зберігання №1/11 від 11.12.2003 припинилися з одержанням векселя у лютому 2005 року, у звязку з чим вартість наданих послуг по зберіганню обладнання в сумі 53149,13 грн. згідно п.1.31. ст.1, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підлягає включенню до складу валового доходу у першому кварталі 2005 року.

Судом апеляційної інстанції правильно вказано на помилковість висновків суду першої інстанції що на момент надання послуг по зберіганню обладнання позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, у звязку з чим на зазначену операцію не поширюються приписи Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки станом на 01.01.2005 позивачем заявлено дебіторську заборгованість в сумі 53149,13 грн., погашення якої відбулося у лютому 2005 року під час перебування позивача на загальній системі оподаткування.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстав для його скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі немає.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Енергоснаб»залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.10.2006 без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

А.М.Лосєв

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

Суддя Л.В. Ланченко