Ухвала суду № 20670976, 30.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2011 року м. КиївК-21384/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Голубєвої Г.К.

Костенка М.І.

Лосєва А.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Міжгірському районі Закарпатської області

на постанову Господарського суду Закарпатської області від 07.12.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2008

у справі № 14/242

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сведвуд Україна»

до Державної податкової інспекції у Міжгірському районі Закарпатської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 07.12.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2008, позов ТОВ «Сведвуд Україна»задоволено. Визнано повністю нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Міжгірському районі від 18.09.2006 №74/20469265/662/23 про зменшення ТОВ «Стен ЛТД» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2006 року в сумі 116439 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій, з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування ТОВ «Стен ЛТД» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2006 року.

За висновками акта перевірки позивачем порушено підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з включенням до бюджетного відшкодування за червень 2006 року сум податку на додану вартість які сплачені постачальникам товарів (робіт, послуг) по податкових накладних, отриманих у періодах, що передували травню 2006 року.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.09.2006 №74/20469265/662/23, яким ТОВ «Стен ЛТД»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2006 року на суму 116439 грн.

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. З аналізу вищенаведених норм, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 названого Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду, в якому сталася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг). На підтвердження такого розуміння правильності застосування вказаного підпункту слугує нова редакція цього підпункту, викладена в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 № 309-VI. При цьому, форма Розрахунку суми бюджетного відшкодування не може змінювати порядку бюджетного відшкодування, визначеного абзацом «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, суди попередніх інстанцій, встановивши наявність у позивача документального підтвердження розміру сплаченого в ціні товару податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, за відсутності доказів порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування відємного значення з податку на додану вартість, та обставин, які б свідчили про те, що відомості, які містяться у документах, на підставі яких був сформований податковий кредит, не відповідають дійсності, дійшли вірного висновку про відсутність у відповідача правових підстав для зменшення позивачу розміру бюджетного відшкодування за червень 2006 року.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстав для його скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі немає.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Міжгірському районі Закарпатської області відхилити, а постанову Господарського суду Закарпатської області від 07.12.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2008 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

Г.К.Голубєва

М.І.Костенко

А.М.Лосєв

Суддя Л.В. Ланченко