Постанова № 20670832, 13.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" грудня 2011 р. м. КиївК/9991/50085/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Голубєва Г.К., Карась О.В., Рибченко А.О., Федоров М.О.,

при секретарі Сватко А.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційні скарги державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (далі ДПІ) та відкритого акціонерного товариства “Український Науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування” (далі Товариство)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011

у справі № 2-а-15482/10/2070

за позовом Товариства

до ДПІ

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача Рубаненко Л.В.,

відповідача не зявились.

За результатами розгляду касаційних скарг Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ від 09.11.2010 №0001412303/0 та від 09.11.2010 №0003371720/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011, позов задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.11.2010 №0003371720/0 в частині донарахування Товариству податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 3978,90 грн. (у тому числі 1326,30 грн. за основним платежем та 2652,60 грн. за штрафними санкціями); в решті позову відмовлено. У прийнятті цих судових актів попередні інстанції виходили з того, що:

змістом актів виконаних робіт не підтверджується факт виконання позивачем проектних робіт за субпідрядним договором від 14.12.2009 №881-1500 поза межами митної території України, тоді як зобовязання за цим договором виникли у позивача перед резидентом України відкритим акціонерним товариством «Укрнафтохімпроект»(далі ВАТ «Укрнафтохімпроект»);

матеріалами справи не підтверджується надання позивачем послуг з розробки конструкторської документації та інших робіт по створенню науково-технічної продукції за договорами, укладеними з нерезидентами, щодо нерухомого майна, яке знаходиться за межами території України;

висновки акта перевірки щодо порушення позивачем правил оподаткування під час нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за перевірений період підтверджуються лише частково.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Товариство просить скасувати названі рішення попередніх судових інстанцій та повністю задовольнити позов. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що аналіз змісту названого договору субпідряду підтверджує надання Товариством послуг з проектування нерухомого обєкта за межами території України, у звязку з чим відповідні послуги не є обєктом оподаткування ПДВ з огляду на правила підпункту «в»пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»; звільнені від оподаткування ПДВ і послуги інженерів, надані покупцям-нерезидентам з огляду на зміст підпункту «д»пункту 6.5 названого Закону.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ, в свою чергу, просить повністю відмовити в задоволенні позову Товариства, частково скасувавши оскаржувані судові акти окружного та апеляційного судів. Скаргу мотивовано тим, що позивач безпідставно не утримав та не перерахував до бюджету відповідну суму податку з доходів фізичних осіб з наданого працівникам додаткового блага у вигляді плати за навчання.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ та про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Товариства з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що ДПІ було проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010, оформлену актом від 27.10.2010 №2817/23-03-05/00220285. За наслідками цієї перевірки податковим органом було, зокрема, визначено позивачеві податкове зобовязання з ПДВ у сумі 2912019 грн. (у тому числі 1031101 грн. за основним платежем та 1880918 грн. за штрафними санкціями) за податковим повідомленням-рішенням від 09.11.2010 №0001412303/0 з мотивів:

невключення позивачем до обєкта оподаткування ПДВ вартості робіт по розробці технічних проектів нестандартного обладнання установки виробництва сірки на обєкті «Комбінована установка № 3» (що знаходиться на території Російської Федерації), виконаних Товариством як субпідрядником за субпідрядним договором від 14.12.2009 №881/1500, укладеним позивачем з ВАТ «Укрнефтехімпроект»як підрядником (замовником);

невіднесення Товариством до бази оподаткування ПДВ вартості робіт з розробки технічних проектів, робочої конструкторської документації та робіт зі створення науково-технічної продукції, виконаних на користь нерезидентів на підставі відповідних договорів.

Крім того, як зясовано судами, за наслідками цієї перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.11.2010 №0003371720/0, за яким позивачеві донараховано податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 4748,34 грн. (у тому числі 1582,78 грн. за основним платежем та 3165,56 грн. за штрафними санкціями) з причин неутримання та неперерахування до бюджету відповідних сум податку з наданого працівникам Товариства додаткового блага у вигляді компенсації за навчання, а також з доходу, виплаченого приватному нотаріусу за нотаріальне посвідчення документів, та з доходу, виплаченого нерезидентові у формі коштів за надання послуг у проживанні в готелі.

Зі змістом підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Таким чином, місце фактичної поставки послуг є однією з визначальних умов для формування обєкта оподаткування та бази оподаткування ПДВ щодо операцій з надання послуг нерезидентам.

Відповідно до підпункту «в»пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»при наданні послуг агентами, посередниками чи іншими учасниками ринку нерухомого майна (нерухомості) (далі - ріелтерами), іншими особами, відповідальними за підготовку, координацію, нагляд та здійснення робіт із будівництва та оздоблення (оснащення) нерухомості (включаючи послуги архітекторів та дизайнерів), інших подібних послуг, пов'язаних з продажем або будівництвом нерухомості, місцем поставки послуг вважається місце, де така нерухомість розташована або буде розташована.

Аналіз наведеного припису Закону дає підстави для висновку про те, що предметом регулювання даної правової норми є визначення місця поставки, зокрема, послуг щодо нерухомості, які надаються архітекторами та дизайнерами, а також інші подібні послуги у галузі нерухомості. За своїм характером спірні послуги з розробки технічних проектів нестандартного обладнання установки виробництва сірки на обєкті «Комбінована установка № 3»є подібними до послуг архітекторів, позаяк тією ж мірою повязані з будівництвом, як і архітектурні послуги, у звязку з чим місце поставки цих послуг має визначатися за правилами підпункту «в»пункту 6.5 статті 6 названого Закону.

Правильність такого тлумачення правової норми підтверджується і тим, що за Класифікацією видів економічної діяльності, прийнятої наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 №375, підклас 74.20.1 «Діяльність у сфері інжинірингу»включає як архітектурно-проектні роботи: проектування будівель та споруд, включаючи виготовлення робочих креслень, нагляд за будівництвом (діяльність генеральних підрядників: замовлення проекту, розроблення проектно-кошторисної документації, укладання договорів на будівельні роботи, контроль виконання, здавання об'єктів "під ключ"), так і проектування виробничих будівель та споруд, включаючи розміщення машин та устаткування, проектування, управління проектами, інженерно-технічну діяльність, а також інші послуги в галузі проектно-конструкторських робіт.

А відтак з огляду на місце розташування нерухомого обєкта, відносно якого позивачем виконувалися проектні роботи, за межами митної території України операції з поставки цих робіт не підлягають включенню до обєкта оподаткування ПДВ, незалежно від того, хто є замовником цих робіт.

Відсутність зазначення місця виконання спірних послуг в актах виконаних робіт було помилково визнано судами підставою для висновку про порушення позивачем податкової дисципліни під час оподаткування цих послуг. Адже зміст господарської операції підлягає зясуванню на підставі аналізу усіх первинних документів, якими опосередковувалося виконання цієї операції, а відтак відсутність окремого реквізиту в актах виконаних робіт (зокрема, дати та місця складення) за умови наявних доказів на підтвердження факту знаходження зазначеного нерухомого обєкта на території іноземної держави не змінює порядок оподаткування ПДВ спірних операцій з поставки робіт. До речі, факт розташування спірного обєкта за межами митної території України податковим органом не заперечувався.

В силу вимог підпункту «д»пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»місцем поставки послуг вважається місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації - місце постійної адреси або постійного проживання, в разі якщо покупці, яким надаються нижченаведені послуги, проживають за межами митної території України, надають послуги з надання послуг консультантами, інженерами, адвокатами, бухгалтерами, аудиторами, актуаріями та інших аналогічних послуг, а також з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Отже, операції з надання інженерами Товариства фахових послуг покупцям-нерезидентам не є обєктом оподаткування ПДВ відповідно до цього законодавчого припису.

За змістом підпункту 4.3.20 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку - найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця, але не вище розміру суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, у розрахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи, не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу.

А відтак суди, встановивши факт оплати позивачем за договором від 14.04.2010 №149-10 атестації фахівців Товариства для підвищення рівня кваліфікації, дійшли непростовуваного доводами касаційної скарги ДПІ висновку про незаконність донарахування позивачеві податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 3978,90 грн. (у тому числі 1326,30 грн. за основним платежем та 2652,60 грн. за штрафними санкціями) за податковим повідомленням-рішенням від 09.11.2010 №0003371720/0.

В іншій частині оскаржувані рішення окружного та апеляційного адміністративних судів сторонами не оспорюються, при цьому судом касаційної інстанції не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційних скаргах.

З огляду на зміну найменування позивача у справі Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне замінити Товариство його правонаступником публічним акціонерним товариством «Український Науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування».

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Замінити відкрите акціонерне товариство “Український Науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування” його правонаступником публічним акціонерним товариством “Український Науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування”.

2. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова залишити без задоволення.

3. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства “Український Науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування” задовольнити частково.

4. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011 у справі №2-а-15482/10/2070 скасувати в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 09.11.2010 №0001412303/0.

У цій частині позов задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 09.11.2010 №0001412303/0.

5. В решті постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011 у справі №2-а-15482/10/2070 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко

судді:Г.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О. Рибченко

М.О. Федоров