Ухвала суду № 20670435, 24.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2011 року м. КиївК-28429/10

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е.,

Маринчак Н.Є.

Костенка М.І.,

Степашка О.І.

Усенко Є.А., провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2010 року у справі за позовом Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром»до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2010 року, позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим від 21.07.2009 р. № 0000112304/0 про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 321.574,00 грн., у тому числі за березень 2009 року у сумі 116.066,00 грн. та квітень 2009 року у сумі 205.508,00 грн. Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України 3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні фактичні обставини у справі.

Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією 21.07.2009 р. було винесено податкове повідомлення-рішення №0000112304/0, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 321.574,00 грн., в т.ч. за березень 2009 р. 116.066,00 грн. та квітень 2009 р. 205.508,00 грн.

Підставою винесення даного повідомлення-рішення є акт проведеної співробітниками Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції виїзної позапланової перевірки Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром», код ЄДРПОУ 05444552 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень, квітень 2009 року.

Актом перевірки встановлено порушення підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». За результатами перевірки згідно платіжних доручень, наданих Красноперекопським відкритим акціонерним товариством «Бром»до перевірки, сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (лютого і березня 2009 року), фактично сплачена у попередньому податковому періоді (лютому і березні 2009 року) постачальникам таких товарів (послуг) становить 648.452,00 грн. і 819.047,00 грн. відповідно. За даними Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром»764.518,00 грн. і 1.024.555,00 грн. Різниці склали 116.066,00 грн. і 205.508,00 грн. Саме зазначені різниці 116.066,00 грн. і 205.508,00 грн. і становлять завищення бюджетного відшкодування у березні 2009 року та квітні 2009 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано відповідачем, що від'ємне значення у позивача в березні 2009 року становить 2.261.896,00грн. і квітні 2009 року 2.269.837,00 грн. Сума податку, фактично сплачена постачальникам товарів (послуг) у попередньому місяці лютому, становить 764.518,00 грн. і березні 1.024.555,00 грн., що є відповідно частинами від'ємного значення і саме ці частини підлягають бюджетному відшкодуванню, а їх зменшення на 116.066,00 грн. і 205.508,00 грн. є безпідставним.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача на необхідність визначення бюджетного відшкодування як суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченої отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) є безпідставним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства, оскільки у відповідності до підпункту 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, а не податкового кредиту.

Наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 в редакції наказу №213 від 15.06.2005, затверджений і Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, пунктом 5.12 якого, підлягаючою бюджетному відшкодуванню встановлює також частину від'ємного значення, а не податкового кредиту.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів, позивачем декларація з ПДВ за березень 2009 року була здана в податковий орган 21.04.2009 р.

Таким чином, згідно з підпунктом 7.7.5 Закону України "Про податок на додану вартість" відповідач мав провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ не пізніше 21.05.2009, а позапланову виїзну перевірку (документальну) не пізніше 21.06.2009 р. Фактично позапланова виїзна перевірка проводилася з 16.06.2009 р. по 30.06.2009 р., тобто з простроченням терміну, передбаченого у статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

С.Е. Острович

Н.Є. Маринчак М.І. Костенко О.І. Степашко Є.А. Усенко Суддя С.Е. Острович