Ухвала суду № 20670404, 20.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2011 р. м. КиївК-40878/10-С

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

СуддівОстровича С.Е.

Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Степашка О.І.

Усенко Є.А.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сасск»на постанову Окружного адміністративного суді м. Києва від 26 березня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сасск»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання неправомірними дій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сасск»звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання неправомірними дій.

Постановою Окружного адміністративного суді м. Києва від 26.03.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся з касаційною скаргою на них, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.06.2009 податковим органом було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «САССК»з питань дотримання податкового законодавства при відображенні звітних даних в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року, за результатами якої було складено Акт перевірки №1087/23-09/30180471.

Судами встановлено, що, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на порушення ДПІ у Шевченківському районі міста Києва під час проведення перевірки вимог ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п. 2.3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених до наказом ДПА України № 355від 27.05.2008, п. 8 Регламенту адміністрування податків, затвердженого наказом ДПА України № 62 від 09.02.2006, що полягає у відсутності письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби та належних підстав для проведення камеральної перевірки з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно з п. 2.3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених до наказом ДПА України № 355 від 27.05.2008, невиїзні документальні перевірки можуть проводитися посадовими особами органу ДПС з письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу ДПС про проведення перевірки за наявності таких обставин: у разі надходження від платника податків на запит органу ДПС пояснень та документів, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки (в тому числі і з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків); у разі надходження до органу ДПС після проведення планової та позапланової виїзної перевірки платника податків щодо дотримання ним вимог податкового законодавства матеріалів перевірок інших суб'єктів господарювання з питань правових відносин з платником податків, що свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС; у разі надходження до органу ДПС у встановленому порядку інформації та даних, що свідчать про окремі порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС; в інших випадках, передбачених законодавством.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірка ТОВ «САССК»була проведена на підставі дозволу начальника ДПІ у Шевченківському районі міста Києва на призначення невиїзної документальної перевірки відділом проведення податкового аудиту збиткових та малоприбуткових платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, виданого на підставі службових записок від 22.06.2009 у звязку з надходженням до ДПІ у Шевченківському районі міста Києва інформації, що свідчила про порушення платником податків податкового законодавства у вигляді заниження податку на прибуток за 1 квартал 2009 року.

За таких обставин, у ДПІ у Шевченківському районі міста Києва були підстави, передбачені ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п. 2.3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених до наказом ДПА України № 355від 27.05.2008 року, для проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ«САССК»з питань дотримання податкового законодавства при відображенні звітних даних в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року.

Також, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку відносно того, що ДПІ у Шевченківському районі міста Києва під час проведення перевірки та складання Акту перевірки було правомірно використано не тільки податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року, а й акт №1034/23-09/30180471 від 23.06.2009 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «САССК»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2008, оскільки зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», абз. 1 п. 2.4 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених до наказом ДПА України № 355 від 27.05.2008, вбачається, що документальні невиїзні перевірки здійснюються не лише на підставі поданих податкових декларацій, звітів, а також і на підставі інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку.

Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що акт №1034/23-09/30180471 від 23.06.2009 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «САССК»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2008, був складений з порушенням вимог чинного законодавства суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У звязку з недоведеністю обставин, на які посилався позивач, суди дійшли вірного висновку про відмову у позові.

Доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вище переліченими нормами права, у звязку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сасск»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суді м. Києва від 26 березня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

С.Е. Острович

М.І. Костенко Н.Є. Маринчак О.І. Степашко Є.А. Усенко Суддя С.Е. Острович