Ухвала суду № 20670345, 15.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" грудня 2011 р. м. КиївК-11/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2009 та постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24.10.2008

у справі № 2-а-10154/08 Вінницького окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства «Автотрейд Компані»

до Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.10.2008, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2009, позов ПП «Автотрейд Компані»задоволено, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 12.06.2008 № 0000852310/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 8766,00 грн., в тому числі 5844,00 грн. основний платіж та 2922,00 грн. штрафні (фінансові) санкції; № 0000862310/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованих за жовтень, листопад, грудень 2007 року на загальну суму 146390,00 грн. та про застосування штрафних санкцій в розмірі 33343,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені у справі судові рішення посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права пункт 4.1 ст. 4, підпункти 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР), ст. 159 КАС України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ДПІ у м. Вінниці проведена виїзна планова перевірка ПП «Автотрейд Компані»з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2005 по 31.12.2007, за результатами якої складено акт перевірки від 31.05.2008 № 1145/2310/30453441 та прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.06.2008 № 0000862310/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 146390,00 грн. (в т.ч. за жовтень 2007 року на 8792,00 грн., листопад 2007 року на 57893,00 грн., грудень 2007 року на 79705,00 грн.), № 0000852310/0 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 8766,00 грн. (в т.ч. 5844,00 грн. основний платіж та 2922,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлені порушення ПП «Автотрейд Компані»пункту 4.1 ст. 4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР у звязку із продажем імпортованих на митну територію України автомобілів за ціною, що є нижчою їх митної вартості.

Відповідно до підпункту 1.20.1 пункту 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Порядок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни передбачений підпунктом 1.20.2 пунктом 1.20 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, згідно якого для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Судом встановлено, що при визначенні рівня звичайних цін на автомобілі податковий орган діяв не у межах наведених норм Закону № 334/94-ВР, оскільки не використовував інформацію про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах; не порівняв митну вартість автомобілів, задекларовану при ввезенні на митну територію України, з цінами, що діяли на ці автомобілі на внутрішньому ринку на момент їх реалізації позивачем.

Позиція ж відповідача, що митна вартість товару за всіх умов є його звичайною ціною на внутрішньому ринку, не ґрунтується на законі, оскільки Законом № 334/94-ВР не передбачено, що митна вартість товару, яка визначається для товарів, що ввозяться на митну територію України, є за всіх умов звичайною ціною для такого товару при реалізації на території України.

Таким чином, суд правомірно виходив з того, що довід податкового органу про продаж позивачем товарів (автомобілів) за цінами, нижчими за звичайні, є недоведеним.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2009, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24.10.2008 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписС.Е.Острович

підписО.І.Степашко Суддя Є.А. Усенко