Ухвала суду № 20669960, 24.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2011 року м. КиївК-1890/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівКостенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Островича С.Е.

Усенко Є.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ічнянському районі Чернігівської області

на постанову Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2007

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008

у справі №6/112а

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Браво»

доДержавної податкової інспекції у Ічнянському районі Чернігівської області

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Браво»(далі по тексту позивач, ТОВ «ТД «Браво») звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Державної податкової інспекції у Ічнянському районі Чернігівської області (далі по тексту відповідач, ДПІ у Ічнянському районі Чернігівської області) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.02.2007 №0000072300/0/46.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2007, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008, позов задоволено повністю.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, з 06.02.2007 по 10.02.2007 відповідачем було проведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період жовтень-листопад 2006 року ТОВ «ТД «Браво».

За наслідками проведення перевірки було складено акт перевірки від 12.02.2007 №17/23-30148661, в якому зазначено порушення позивачем п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «ТД «Браво»завищено заявлену до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок у листопаді 2006 року суму податку на додану вартість на 5694,68 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.02.2007 №0000072300/0/46, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2006 року на 5694,68 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем не було завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у листопаді 2006 року на 5694,68 грн. виходячи з наступного.

Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених і Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає бюджетному шкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного таткового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2. п.7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі датку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Дані положення також закріплені в Наказі Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання».

Відповідно до п. 5.12.2. даного Наказу бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано спростовано доводи відповідача, що при визначенні суми бюджетного відшкодування, платник податку може врахувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) грошовими коштами (у тому числі авансом), включаючи суми податку, які фактично були сплачені у такому ж попередньому податковому періоді при ввезені на митну територію України товарів (супутніх послуг), у тому числі і суми ПДВ, які були сплачені грошовими коштами у такому попередньому податковому періоді як погашення податкового векселя, виданого при імпорті товарів.

Адже, такі висновки ДПІ у Ічнянському районі Чернігівської області обмежують права позивача на отримання відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість, які вони мають право отримати у відповідності до норм Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, норми вказаного Закону не ставлять настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли у отримувача товарів виникло зобовязання перед постачальниками, а визначає, що суми ПДВ повинні бути фактично сплачені в попередньому податковому періоді постачальниками товарів.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у позивача були всі підстави для включення до складу ПДВ за листопад місяць 2006 року суми в розмірі 5694,68 грн.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ічнянському районі Чернігівської області відхилити.

Постанову Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)М.І. Костенко (підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)С.Е. Острович (підпис)Є.А. Усенко З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова Суддя О.І. Степашко