Ухвала суду № 20669947, 24.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" листопада 2011 р. м. КиївК-11402/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівКостенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Островича С.Е.

Усенко Є.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Феодосії Автономної Республіки Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.09.2008

та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2009

у справі №2-16/165-2008А

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової компанії «Саяна плюс»

доДержавної податкової інспекції в м. Феодосії Автономної Республіки Крим

пронечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової компанії «Саяна плюс»(далі по тексту позивач, ТОВ ТПК «Саяна плюс») звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Феодосії Автономної Республіки Крим (далі по тексту відповідач, ДПІ в м. Феодосії) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 03.11.2005 № 000220/2230/23-1/8/3 та № 000222/2230/23/23-1/9/3.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.09.2008, позов задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.11.2005 № 000220/2230/23-1/8/3 з нарахуванням штрафної (фінансової) санкції у сумі 4026,72 грн. та № 000222/2230/23-1/9/3 з нарахуванням штрафної (фінансової) санкції у сумі 412,50 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2009 змінено постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.09.2008. Пункт 2 резолютивної частини постанови, викладено в наступній редакції:

«Визнати протиправними та скасувати податкові рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000220/2230/23-1/8/3 від 03.11.2005 з нарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 4026,72грн. та податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000222/2230/23/23-1/9/3 від 03.11.2005 з нарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 412,50грн.».

В касаційній скарзі ДПІ в м. Феодосії просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем в період з 21.02.2005 по 18.03.2005 була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.01.2004 по 31.12.2004, за результатами якої було складено акт перевірки від 24.03.2005 № 653/23-1/31505207.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ ТПК «Саяна плюс» нараховано суму податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 15175,00 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7587,50 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення від 28.03.2005 № 001245/2230/23-1/1/0 та суму податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 25790,08 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12895,04 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення від 28.03.2005 № 001242/2230/23-1/2/0.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 03.11.2005 № 000220/2230/23-1/8/3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за несплату податку на додану вартість у сумі 4026,72 грн.,№ 000222/2230/23-1/9/3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за несплату податку на прибуток, у сумі 412,50 грн.

Штраф за несплату податку на додану вартість у сумі 4026,72 грн. та штраф за несплату податку на прибуток у сумі 412,50 грн. нараховані відповідачем на підставі п. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Судами вірно зазначено, що згідно з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за актом перевірки від 24.03.2005 № 653/23-1/31505207 та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 28.03.2005 № 001245/2230/23-1/1/0 та № 001242/2230/23-1/2/0 позивачу нараховані суми податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 15175,00 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7587,50 грн. та податку на додатну вартість в розмірі 25790,08 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12895,04 грн.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив до Господарського суду Автономної Республіки Крим. Суд визнав нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосії Автономної Республіки Крим від 28.03.2005 № 001245/2230/23-1/1/0, а податкове повідомлення-рішення від 28.03.2005 № 001242/2230/23-1/2/0 визнав нечинним в частині нарахування податку на додану вартість у сумі 22479,08 грн. В решті позову відмовлено. Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.03.2008 постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2007 по справі № 2-29/166-2006А залишено без змін, яка набрала законної сили.

Предметом спору по даній справі є визнання недійсними податкових повідомлень-рішень про стягнення сум штрафних санкцій, оскільки їх застосування до тих податкових зобовязань, які раніше визнані судом недійсними, є неправомірним.

На суму 3311,00 грн. податкових зобовязань по податку на додану вартість, визнаних раніше судами дійсними та сплаченими ТОВ ТПК «Саяна плюс» ДПІ в м. Феодосії не надала суду розрахунку та окремого податкового повідомлення-рішення, хоча відповідно до «б»п.п 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зобовязана була самостійно визначити суму штрафу. Відмовляючи у задоволенні позову суди дійшли висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у разі задоволення адміністративного позову приймає постанову про визнання протиправним і одночасно про скасування рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень.

Згідно ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це буде необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.

Оскільки позивач просив суд визнати нечинним рішення про застосування штрафних санкцій, то суд апеляційної інстанції правильно визнав можливим у цій частині вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін у справі, і визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.11.2005 № 000220/2230/23-1/8/3 з нарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 4026,72грн. та податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.11.2005 № 000222/2230/23/23-1/9/3 з нарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 412,50грн.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином зясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Феодосії Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)М.І. Костенко (підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)С.Е. Острович (підпис)Є.А. Усенко З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова Суддя О.І. Степашко