Ухвала суду № 20669538, 24.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" листопада 2011 р. м. КиївК-23075/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівКостенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Островича С.Е.

Усенко Є.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СП»

на постанову Господарського суду Сумської області від 10.06.2008

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2008

у справі №АС 12/39-08

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СП»

доСумської міжрайонної державної податкової інспекції

провизнання нечинними рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «СП»(далі по тексту позивач, ТОВ «СП») звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту відповідач, Сумська МДПІ) про визнання нечинними рішень про застосування штрафних санкцій від 28.12.2006 №0002602302/0, №0002612302/0.

Постановою Господарського суду Сумської області від 10.06.2008, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2008, в задоволенні позову відмовлено.

Представники сторін в судове засідання не зявились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В звязку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки позивача за період діяльності з 01.01.2004 по 30.09.2006 відповідачем складений акт перевірки від 15.12.2006 №143/23/14014589/87 та довідка від 11.12.2006 №234-1401589 про результати планової виїзної перевірки додержання порядку ведення касових операцій у національній валюті та дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»ТОВ «СП».

В акті перевірки зазначено, що позивачем було порушено п. 1, п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», абз. 1 п. 2.12 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України 19.02.2001 № 72 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 № 237/5428.

Суть порушення полягало в тому, що позивач отримав грошові кошти в касу підприємства згідно касових Ордерів за реалізований скраплений газ без проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій (розрахункових книжок) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Зокрема, в період з 07.05.2004 по 28.12.2005 позивач отримав за реалізований скраплений газ коштів на суму 192887 грн.

Крім цього, перевіркою також було встановлено відсутність щоденного друкування фіскальних звітних чеків та незабезпечення їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято рішення від 28.12.2006 №0002612302/0, яким застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 969535 грн. та №0002602302/0, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 10505 грн.

За результатами розгляду скарги позивача ДПА в Сумській області прийнято рішення від 15.02.2007 яким було скасоване рішення від 28.12.2006 №0002612302/0у частині 4760 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій, а в іншій частині рішення залишено без змін. Таким чином, сума застосованих до позивача штрафних санкцій була зменшена до 9647775 грн.

Судами зазначено, що факт реалізації скрапленого газу на суму 192887 грн. за період 07.05.2004 по 28.12.2005 без застосування реєстратора розрахункових операцій позивачем не заперечувався і посилання позивача на те, що кошти, які надійшли від агрофірми «Зоря»є погашенням дебіторської заборгованості і відносяться до позареалізаційних надходжень не спростовують встановленого відповідачем порушення. При цьому звертає на себе увагу те, що газ відпускався агрофірмі «Зоря»без попередньої оплати, в порушення укладених договорів купівлі-продажу №1 від 01.01.20005 та №4 від 01.01.2004.

Наявність належного реєстратора розрахункових операцій у позивача на місці відпуску товару підтверджується матеріалами справи. Так, згідно реєстраційного посвідчення № 1815000312 Р про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій СЛОГ-200.01 заводський № БГ 00000502 АЗС позивача визначена саме місцем продажу товару із застосуванням РРО.

Судами зазначено, що відпуск скрапленого газу здійснювався не гуртом, а вроздріб. Відсутність оплати під час продажу товару (скрапленого газу) не свідчить про відсутність обовязку у позивача застосовувати РРО.

Пункт 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зобовязує субєктів підприємницької діяльності видавати особі, яка отримує товар розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що місцем реалізації товару є місце, де здійснюється розрахункова операція, тобто приймання продавцем від покупця готівкових коштів, яке, з метою дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», має бути обладнане належним РРО, черга який продавець зобовязаний провести розрахункову операцію з видачею відповідного розрахункового документа.

Організація позивачем діяльності з реалізації скрапленого газу за готівкові кошти в спосіб, коли відпуск товару та прийняття готівкових коштів не співпадав в часі, не звільняє його від обовязку проведення відповідної розрахункової операції через наявний у нього РРО.

Відповідальність за здійснені позивачем розрахунки без застосування реєстратора розрахункових операцій передбачена п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», а саме: у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг).

Щодо застосування відповідачем штрафної санкції в розмірі 340 грн. за відсутність щоденного друкування фіскальних звітних чеків та незабезпечення їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій, суди встановили відсутність будь-яких доказів на підтвердження заявлених позивачем вимог. Зазначені

Порушення зафіксовані в акті перевірки, з якого вбачається, що в 15 випадках позивач роздрукував фіскальні звітні чеки несвоєчасно, наступного дня. Відповідальність за зазначені порушення передбачена п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг».

Також, за висновками акту перевірки позивачем було порушено абз. 1 п. 2.12 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Нацбанку України №72 від 19.02.2001 (яка діяла на час виникнення обставин, встановлених при перевірці), згідно якого готівкова виручка підприємств, крім готівки, одержаної з банку та не використаної за призначенням, може використовуватися ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, І також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками та зборами. Проте, підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплати, що повязані з оплатою праці, виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків.

Судами встановлено, що згідно даних особового рахунку підприємство мало податковий борг по податку 1102 («Податок на прибуток підприємств, що належать до колективної власності») 01.06.2004 по 23.07.2004 в сумі 219,82 грн.; з 19.08.2004 по 30.08.2004 в сумі 895,64 грн.; 319.11.2004 по 31.12.2004 в сумі 387,06 грн. Данні касою книги та корінців чекових книг свідчать про те, що в зазначених періодах підприємством готівкових коштів на заробітну плату в установах банку не отримувалось, при цьому здійснено виплати по заробітній платі по вибутковому касовому ордеру № 542 від 13.07.2004 працівникам підприємства за травень 2004 року в сумі 3395,30 грн.; № 639 від 29.08.2004 за червень 2004 року і сумі 2995,08 грн.; № 887 від 31.12.2004 за жовтень-листопад 2004 року в сумі 3950,06 грн. Всього підприємством за вказані періоди виплачено заробітної плати з виручки отриманої від реалізації продукції Іри наявності податкового боргу на загальну суму 10340,44 грн.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що факт порушення позивачем порядку ведення касових операцій тягне за собою застосування штрафних санкцій в розмірі здійсненої виплати заробітної плати (10340, 44 грн.), що передбачено абз. 4 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СП»залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Сумської області від 10.06.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)М.І. Костенко (підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)С.Е. Острович (підпис)Є.А. Усенко З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова Суддя О.І. Степашко