Ухвала суду № 20669460, 01.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2011 року м. КиївК-7425/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівБившевої Л.І.

Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Усенко Є.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області

на постанову Господарського суду Київської області від 22.11.2007

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2009

у справі №А20/326-07/6

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромцинк»

доБілоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області

проскасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрпромцинк»(далі по тексту позивач, ТОВ «НВП «Укрпромцинк») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області (далі по тексту відповідач, Білоцерківська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень: №000582200/00/3106 від 31.10.2006, № 0005432300/0/3107 від 31.10.2006, №0000582200/1/7 від 09.01.2007, №0005432300/1/8 від 09.01.2007, №000582200/2/1175 від 29.03.2007, 30005432300/2/1174 від 29.03.2007, № 000582200/3/1170 від 04.06.2007, № 0005432300/3/5 від 04.06.2007, №00017932/0/1771 від 04.06.2007.

Постановою Господарського суду Київської області від 22.11.2007, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2009, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №000582200/00/3106 від 31.10.2006, № 0005432300/0/3107 від 31.10.2006, №0000582200/1/7 від 09.01.2007, №0005432300/1/8 від 09.01.2007, №000582200/2/1175 від 29.03.2007, 30005432300/2/1174 від 29.03.2007, № 000582200/3/1170 від 04.06.2007, № 0005432300/3/5 від 04.06.2007, №00017932/0/1771 від 04.06.2007. В задоволенні інших позовних вимог (щодо визнання неправомірним та скасування зменшення відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток по результатам перевірки на загальну суму 154910 грн.) відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, відповідачем було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «НВП «Укрпромцинк» за період з 01.01.2005 по 30.06.2006 у, що проводилась з 27.09.2006 по 19.10.2006 на підставі направлення Білоцерківської ОДПІ №374 від 27.09.2006, за результатами якої був складений акт перевірки від 25.10.2006 №2527/23-02/25295798/356.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем ведення податкового обліку, а саме: завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 150 812 гривень, несвоєчасна сплату податку на додану вартість в січні 2005 року в сумі 139700 гривень, завищення бюджетного відшкодування в сумі 6644 гривень за червень 2006 року, заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 317,67 гривень.

В подальшому позивачу було зменшене бюджетне відшкодування та накладені штрафні санкції по податку на додану вартість, що знайшло своє відображення у податкових повідомленнях-рішеннях від 31.10.2006 №000582200/00/3106 про стягнення податкового зобов'язання на суму 69850,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 69850,00 грн., та №0005432300/0/3107 про стягнення суми завищення бюджетного відшкодування на суму 6644,00 грн., та стягнення штрафних санкцій на сумі 2658,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «НВП «Укрпромцинк»(Покупець) та ТОВ «Лана ЛТД»(Продавець) був укладений договір від 30.12.2004 №0301-1Р реалізації на продаж продукції.

На виконання даного договору, 20.01.2005 на ТОВ «НВП «Укрпромцинк»від ТОВ «Лана ЛТД»був отриманий товар - білила цинкові в кількості 127 тон. на загальну суму 838 200,00 гривень, у тому числі ПДВ на суму 139 700, 00 гривень, що підтверджується накладною №27 від 20.01.2005, що стало підставою для відображення у складі податкового кредиту по ПДВ у декларації позивача за січень 2005 року у сумі 139 700, 00 гривень.

З 01.12.2004 контрагент позивача ТОВ «Лана ЛТД»не звітує, за юридичною адресою не перебуває, тому податковий орган вважає, що відсутні підстави для формування податкового кредиту на підставі виписаних ТОВ «Лана ЛТД»податкових накладних, оскільки суми податку на додану вартість не були відображені в його податковій звітності та не сплачувались до бюджету.

Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правомірно прийняли до уваги той факт, що жодна податкова накладна, яка віднесена позивачем до складу податкового кредиту зазначеного періоду, не визнана відповідачем як недійсна та податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит повністю відповідають чинному законодавству України. На момент здійснення відповідної господарської операції, контрагент позивача перебував на податковому обліку і в момент виписання податкової накладної у нього виникли податкові зобовязання.

Крім того, згідно вимог чинного законодавства обовязок контролювати звітність контрагента на субєктів підприємницької діяльності не покладено та субєкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцем, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Чинним на момент розгляду справи Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»було встановлено, що якщо відомості, які, підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку, що податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Також, є обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо того, що стягнення суми завищення бюджетного відшкодування на суму 6644, 00 грн., та стягнення штрафних санкцій на суму 2658, 00 грн. є неправомірними, так як, позивач не включивши помилково ПДВ у сумі 52500 грн. від реалізації у травні 2006 року автомобіля ВМW-750 Lі до декларації по ПДВ за травень 2006 року, ТОВ «НВП «Укрпромцинк»самостійно виправило помилку до проведення перевірки у поданій декларації по ПДВ за серпень 2006 року, та самостійно нарахувало штраф у розмірі 5 відсотків від суми ПДВ на суму 2625 грн.

Судами також вірно зазначено, що вимога позивача щодо визнання неправомірним та скасування зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток по результатам перевірки на загальну суму 154910 гривень не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не видавались будь-які рішення, які б зобов'язували позивача здійснити таке зменшення об'єкту оподаткування податку на прибуток, а тому в даному випадку права та охоронювані законом інтереси останнього не є порушеними.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області відхилити.

Постанову Господарського суду Київської області від 22.11.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)Л.І. Бившева (підпис)М.І. Костенко (підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)Є.А. Усенко З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова Суддя О.І. Степашко