Ухвала суду № 20669385, 01.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2011 року м. КиївК-945/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівБившева Л.І.

Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Усенко Є.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові

на постанову Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2007

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008

у справі № 11/182а

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Чернігівбуд»

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові

провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Чернігівбуд»(далі по тексту позивач, ВАТ «Чернігівбуд») звернулось до суду, з урахуванням уточнень позовних вимог, з позовом про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі по тексту відповідач, ДПІ у м. Чернігові) № 0000012320/1 від 31.01.2007 в частині 92863 грн. основного платежу та в сумі 48750 грн. штрафних (фінансових) санкцій та нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000022320/1 від 31.01.2007.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2007, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008, позов задоволено повністю; визнано частково нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000012320/1 від 31.01.2007 в частині 92863 грн. основного платежу та в сумі 48750 грн. штрафних (фінансових) санкцій; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000022320/1 від 31.01.2007.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки ВАТ «Чернігівбуд»щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 10.10.2004 по 30.06.2006, складено акт перевірки № 1155/23/14236516 від 26.12.2006, в якому зафіксовані порушення: п. 3.1 ст. 3, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, пп. 7.10.4, пп. 7.10.5, пп. 7.10.6 п. 7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»чим було завищено відємне значення обєкту оподаткування з податку на прибуток за 2004 рік на суму 138,9 тис. грн., занижено суму податку на прибуток за 1 квартал 2005 року на суму 35,8 тис. грн., за півріччя 2005 року на 28 тис. грн., за 3 квартал 2005 року на 62,6 тис. грн., за 2005 рік на 101,3 тис. грн., завищено суми податку на прибуток за 1 квартал 2006 року на 4,5 тис. грн., за півріччя 2006 року на 4,6 тис. грн.; пп. 7.3.7 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»чим було занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся на загальну суму 33340 грн., в т.ч. занижено податок на додану вартість за березень 2005 року на суму 41400 грн., занижено відємне значення податку на додану вартість за червень 2005 року на суму 119200 грн., занижено податок на додану вартість за вересень 2005 року на суму 134360 грн., занижено відємне значення податку на додану вартість за грудень 2005 року на суму 23220 грн..

На підставі результатів вказаної перевірки 09.01.2007 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0000022320/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 121 220 грн. , в т.ч. 33340 грн. основного платежу та 87880 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№ 0000012320/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 147 313 грн., в т.ч. 96663 грн. основного платежу та 50 650 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень, 31.01.2007 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000022320/1 та № 00000123320/1, в яких визначена сума податкових зобовязань залишена без змін.

Також судами встановлено, що між Українською державною корпорацією (Генпідрядник) та ВАТ «Чернігівбуд»(Головний підрядник) було укладено контракт № 2/98 від 05 лютого 1998 на будівництво першої черги «Комплексу виробництв по дезактивації, транспортуванню, переробці і похованню радіоактивних відходів з територій, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС»(кодова назва «Вектор»).

Контракт № 2/98 є довгостроковим договором (контрактом), оскільки підпадає під визначення довгострокового контракту в пп. 7.10.2 п. 7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно приписів пп. 7.10.3 зазначеного Закону, визначено, що виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у звязку із виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту.

Оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту) визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту (пп. 7.10.4 п. 7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Пунктом 7.10.5 7.10 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що доход виконавців у звітному періоді визначається як добуток загальнодоговірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту.

Витрати виконавця у звітному періоді визначаються на рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, повязаних із виконанням довгострокового договору (контракту) у такому звітному періоді (пп. 7.10.6 п. 7.10 ст. 7 Закону).

Нормами пп. 7.10.7 п. 7.10 ст. 7 встановлено, що витрати і доходи, понесені (нараховані) виконавцем довгострокового договору (контракту) протягом звітного періоду, включаються до складу валових витрат або валових доходів такого виконавця за наслідками такого періоду в сумах, визначених підпунктами 7.10.5 та 7.10.6 цієї статті.

Податкові звіти щодо результатів діяльності виконавця довгострокового договору (контакту) за наслідками кожного податкового періоду надаються податковому органу за формою, що встановлюється центральним податковим органом.

Тобто, виконавець довгострокового договору самостійно визначає доходи і витрати при виконанні вказаного договору, шляхом звітування до податкових органів за допомогою оціночного коефіцієнту.

Таким чином, кінцева сума податкових зобовязань за результатами діяльності виконавця довгострокового договору (контракту), визначається після завершення довгострокового договору (контракту) шляхом перерахунку податкових зобовязань із застосуванням фактичного коефіцієнту (остаточного). При цьому при кінцевому перерахунку податкових зобовязань по податку на прибуток можливе виявлення як їх завищення та і їх заниження.

Згідно пп. 7.10.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»після завершення довгострокового договору (контракту) виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобовязань, попередньо визначених ним за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виконання такого довгострокового договору (контракту), визначаючи фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контакту) як співвідношення витрат відповідних попередніх звітних періодів до фактичних загальних витрат, понесених (нарахованих) виконавцем при виконанні довгострокового договору (контракту), та доход таких періодів як добуток кінцевої договірної ціни обєкта довгострокового договору (контракту) на фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту). У разі коли за наслідками перерахунку виявляється, що платник податку завищив або занизив суму податкових зобовязань, розраховану за наслідками будь-якого попереднього податкового періоду протягом виконання довгострокового договору (контракту), зазначене завищення або заниження враховується відповідно у зменшенні або збільшенні валового доходу такого платника податку в податковому періоді завершення довгострокового договору (контракту) із застосуванням до суми визначеної різниці процента, що дорівнює 120 відсоткам ставки Національного банку України, що діяла на момент здійснення такого перерахунку, за строк дії такої переплати чи недоплати. При цьому відлік строку позовної давності починається з податкового періоду, в якому завершується довгостроковий договір (контракт).

Враховуючи, що відповідачем неправомірно збільшено позивачу валові витрати за довгостроковим договором (контрактом) і як наслідок, безпідставно визначено податкове зобовязання з ПДВ на загальну суму 33340 грн., то суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 31.01.2007 № 0000022320/1.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Згідно пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безповоротна фінансова допомога це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишалася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Як встановлено судами, ВАТ «Чернігівбуд»має декілька філій, які не є юридичними особами, тому відповідачем було проведено також і перевірку структурних підрозділів позивача, зокрема БПФ «Ніжинінвестбуд», під час яких було виявлено заниження валових доходів за 2004 рік на суму 130,2 тис. грн., оскільки, позивачем не було включено до складу валових доходів суми кредиторської заборгованості БПФ «Ніжинінвестбуд», що залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Визнаючи частково нечинним податкове повідомлення-рішення від 31.01.2007 № 0000012320/1, судами обґрунтовано враховано строк позовної давності, який складає 1095 днів згідно ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В акті перевірки, як зазначено судами, відповідачем визначено період, що перевірявся з 01.10.2004 по 30.06.2006, тобто визначати валові доходи, валові витрати, прибуток, що підлягає оподаткуванню податком на прибуток і відповідач мав право за 4 квартал 2004 року по 1-ше півріччя 2006 року. Фактично відповідачем визначалися валові доходи за інші податкові періоди, а саме 1 та 4 квартали 2003 року, 1-3 квартали 2004 року, що суперечить нормам чинного законодавства, в звязку з тим, що комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства позивачем з 01.04.2003 по 30.09.2004 була здійснена перевіряючими у період з 25.01 по 21.02.2005 та складено відповідний акт № 55/23/142365516 від 21.02.2005.

Таким чином, судами вірно зазначено, що податковий орган правомірно збільшив валові витрати ВАТ «Чернігівбуд»лише за 4 квартал 2004 року на 5 392,64 грн.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде облік приросту (убутку) балансової вартості покупних матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного кварталу, різниця вираховується з суми валових витрат платника податку у такому звітному кварталі.

У разі коли вартість таких запасів на початок звітного кварталу перевищує їх вартість на кінець того ж звітного кварталу, різниця додається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Відповідачем в залишки запасів станом на 01.10.2005, станом на 01.01.2006 було включено не лише малоцінні та швидкозношувані предмети, що обліковуються на рахунку бухгалтерського обліку 22 на складах, а і малоцінні та швидкозношувані предмети, що передані в експлуатацію, внаслідок чого судами вірно зазначено, що позивачу неправомірно було збільшено валові доходи за 3 квартал 2005 року на 17,2 тис. грн. та за 2005 рік на 32,5 тис. грн., дані показники відображені в копіях первинних документів, які були дослідженні під час розгляду справи Господарським судом.

Крім того, судам слід звернути увагу, що вимога про визнання нечинним може стосуватись лише нормативно-правового акта. Щодо акта індивідуальної дії правильними вимогами мають бути: визнання його протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування), які є одним і тим же способом захисту порушеного права згідно ст. ст. 105, 162 КАС України, сформульованим у різних словесних формах. Однак, неврахування цього судами не вплинуло на правильне вирішення в даній справі спору по суті.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові відхилити.

Постанову Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)Л.І. Бившева (підпис)М.І. Костенко (підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)Є.А. Усенко З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова Суддя О.І. Степашко