Ухвала суду № 20669326, 01.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2011 року м. КиївК-24368/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівБившевої Л.І.

Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Усенко Є.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євразія»

на постанову Господарського суду міста Києва від 12.02.2007

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2008

у справі № 46/544-А

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євразія»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

провизнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євразія» (далі по тексту позивач, ТОВ «ТД «Євразія») звернулось до суду з позовом про визнання рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі по тексту відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) № 0000602202/0 від 05.05.2006, № 0000602202/1 та № 0000692202/1 від 01.08.2006 від 01.08.2006, № 0000602202/2 та № 0000692202/2 від 26.09.2006 недійсними.

Постановою Господарського суду міста Києва від 12.02.2007, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2008, в задоволенні позову відмовлено повністю.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в акті перевірки від 28.04.2006 № 231/1-22-02-31863919 зафіксовано порушення позивачем ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: несвоєчасне надходження валютної виручки в сумі 890 000 дол. США по контракту № 021/08 від 24.12.2005 з фірмою «ІМРЕRІАL ТRADE LLС»(США), кількість днів прострочення - 27.

На підставі результатів перевірки, 05.05.2006 відповідачем прийняте рішення № 0000602202/0 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 391 021,50 грн.

В акті перевірки від 22.05.2006 № 298/1-22-02-31863919 виявлено факт порушення позивачем термінів зарахування валютної виручки за контрактом № 021/08 від 24.12.2005 з фірмою «ІМРЕRІАL ТRADE LLС»(США) та встановлено факт несвоєчасного надходження валютної виручки в сумі 890 000 дол. США, кількість днів прострочення - 1.

На підставі результатів даної перевірки, 31.05.2006 відповідачем прийнято рішення № 0000692202/0 про нарахування пені в сумі 13 483,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження, 01.08.2006 та 26.09.2006 відповідачем прийняті рішення, відповідно, № 0000602202/1, № 0000692202/1 та № 0000602202/2 та № 0000692202/2, в яких визначені суми пені аналогічні попереднім рішенням.

Також судами встановлено, що згідно укладеного договору комісії від 21.12.2005 № 76/05/082/1045 комісіонер - ТОВ «ТД «Євразія»зобовязалось від імені і за рахунок комітента - ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»здійснити реалізацію продукції технічного призначення, а саме - залізничних вагонів будівництва ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»моделі 19-758 для перевезення цементу ТУ У 3.06-05763814-211-2000.

На виконання своїх зобовязань з договору комісії комісіонером укладено Контракт № 021/08 від 24.12.2005 з фірмою «ІМРЕRІАL ТRADE LLС»щодо експорту залізничних вагонів.

В свою чергу, на виконання умов даного контракту позивачем, який є особою відповідальною за фінансове врегулювання, 29.12.2005 було експортовано товар згідно ВМД № 016623 на загальну суму 890 000 дол. США (4494500 грн.).

Згідно додаткової угоди від 24.12.2005 № 1 до Контракту № 021/08 від 24.12.2005 вантажоотримувачем продукції є дирекція по капітальному будівництву ГАЖК «Узбекистан темир йуллари»700060 (Республіка Узбекистан, м. Ташкент, вул.Шевченко-7). При цьому, граничний термін надходження валютної виручки - 29.03.2006 (29.12.2005 + 90 днів).

Заборгованість за Контрактом в розмірі 890000,00 дол. США погашена в повному обсязі, про що зазначено в акті перевірки від 22.05.2006 № 298/122-02-31863919, тобто фактично валютна виручка надійшла позивачу в повному обсязі, однак, 28.04.2006 року, тобто з простроченням на 27 днів.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не отримано індивідуального дозволу НБУ на продовження термінів розрахунків по контракту № 021/08 від 24.12.2005, тому порушено терміни зарахування валютної виручки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент проведення перевірки у позивача була відсутня індивідуальна ліцензія Національного банку України, тому висновок про порушення встановленого Законом терміну надходження валютної виручки резидента за зовнішньоекономічним контрактом є вірним.

Згідно ст. 4 зазначеного Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку про обґрунтоване нарахування пені в сумі 391 021,50 грн. відповідно до спірних податкових рішень № 0000602202/0, № 0000602202/1, № 0000602202/2.

На дату перевірки індивідуального дозволу НБУ на подовження термінів розрахунків по контракту № 021/08 від 24.12.2005 року з фірмою «ІМРЕRІАL ТRADE LLС» (США) підприємством до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не було надано.

Згідно з актом перевірки від 22.05.2006 № 298/1-22-02-31863919, дебіторська заборгованість у розмірі 890 000 дол. США була погашена у повному обсязі 28.04.2006, що є порушенням термінів зарахування валютної виручки за контрактом № 021/08 від 24.12.2005 з фірмою «ІМРЕRІАL ТRADE LLС» в сумі 890 000 дол. США з простроченням на 1 день.

Відповідно до ст. 6 Закону у разі перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, в разі будівництва, оперативного і фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України може надавати індивідуальні ліцензії.

Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у ч. 1 ст. 6 Закону встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме Порядком віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, затвердженим Постановою КМУ від 30.03.2002 № 445.

Згідно з даним Порядком, позивач звертався до Мінекономіки за висновком щодо віднесення зовнішньоекономічного договору (контракту) до видів, визначених у статті 6 Закону.

Листом від 27.06.2006 № 102-41/1122 Міністерство економіки України у відповідь на звернення позивача надало висновок щодо віднесення зовнішньоекономічного договору (контракту) до видів, визначених у ст. 6 Закону.

Для одержання остаточного висновку щодо доцільності продовження терміну розрахунків згідно із статтею 6 Закону, резидент повинен звернутись до ДПА, висновок якої подається до Національному банку для одержання ліцензії.

У відповідності до пункту 1.5. Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої Постановою Правління НБУ від 24.03.1999 року №136, перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями резидентів дозволяється виключно за наявності ліцензії. Обов'язковою умовою для отримання ліцензії є наявність остаточного висновку ДПА України про можливість продовження цих строків за зовнішньоекономічними договорами резидентів, визначеними ст. 6 Закону. Без виконання зазначеної умови клопотання про отримання ліцензії Національний банк України не розглядатиме.

15.09.2006 року позивач звернувся до ДПА України з запитом про надання остаточного висновку щодо віднесення зовнішньоекономічного договору (контракту) до видів, визначених ст. 6 Закону.

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент проведених відповідачем податкових перевірок у позивача була відсутня ліцензія НБУ, яка відповідно до ст. 6 Закону обґрунтовує перевищення термінів розрахунків за іноземними контрактами, зокрема, щодо складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, тому нарахування відповідачем пені, визначеної в рішеннях № 0000692202/0, № 0000692202/1, № 0000692202/2 є правомірним.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євразія»відхилити.

Постанову Господарського суду міста Києва від 12.02.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)Л.І. Бившева (підпис)М.І. Костенко (підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)Є.А. Усенко З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова Суддя О.І. Степашко