Ухвала суду № 20669169, 08.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2011 року м. КиївК-13601/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівКостенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Островича С.Е.

Усенко Є.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2008

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.03.2009

у справі № 2-а-16339/08

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Микитівський доломітний завод»

доГорлівської обєднаної державної податкової інспекції

проскасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Микитівський доломітний завод»(далі по тексту позивач, ТОВ «Микитівський доломітний завод») звернулось до суду, з урахуванням уточнень позовних вимог, з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Горлівської обєднаної державної податкової інспекції (далі по тексту відповідач, Горлівська ОДПІ) від 21.03.2008 № 0000062334/0, від 19.05.2008 № 0000062334/1, від 30.07.2008 № 0000062334/2 в частині нарахування податку на прибуток у сумі 34847 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 20964 грн., у загальній сумі 55811 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2008, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.03.2009, позов задоволено; скасовано спірні податкові повідомлення-рішення в частині нарахування податку на прибуток у сумі 34847 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 20964 грн., у загальній сумі 55811 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та залишити без задоволення адміністративний позов, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.03.2005 по 31.12.2007, складено акт № 428/23-4/33422903 від 17.03.2007, в якому зафіксовано порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2., п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 41 928 грн., в т. ч. за 2006 рік у сумі 34 847 грн., за 2007 рік на суму 7 081 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки та адміністративного оскарження, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000062334/0 від 21.03.2008, № 0000062334/1 від 19.05.2008, № 0000062334/2 від 30.07.2008 про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 62 892 грн., в т.ч.: 41 928 грн. основного платежу та 20 964 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи податкові зобовязання, відповідач виходив з того, що позивачем завищено валові витрати у 2006 році у сумі 139 389 грн., в звязку з віднесенням у 2006 році до складу валових витрат вартості отриманої від постачальників продукції (доломіту сирого металургійного), яка не була повязана з господарською діяльністю підприємства, внаслідок втрат доломіту металургійного для виробництва борошна доломітного невипаленого позивачем.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно п. 3.1 ст. З Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 цього Закону валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

З аналізу приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»вбачається, що закон не повязує віднесення витрат до складу валових витрат з нормами витрат, встановлених підприємством - платником податків.

За вимогами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»витрати повинні бути підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку та повязані з веденням господарської діяльності.

Як встановлено судами, витрати позивача на придбання сировини - доломіту сирого металургійного та списання придбаної сировини у виробництво підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку, тому, нарахування позивачеві податку на прибуток у звязку з витрачанням на виробництво продукції сировини у кількості, більшій ніж встановлено нормами по підприємству, не може вважатися обґрунтованим та законним.

Правильність формування валових витрат по факту придбання доломіту позивачем дотримана, включаючи складання та момент їх формування.

Судами також встановлено з підтвердженням матеріалів справи, що у період березень - вересень 2006 року норма втрат доломіту металургійного для виробництва борошна доломітного, невипаленого у позивача, становила 30 % від ваги початкової сировини. З даних розрахунку розбіжностей понадлімітних втрат ТОВ «Микитівський доломітний завод»за 2006 рік, складеного відповідачем, встановлюється, що фактичні втрати доломіту сирого металургійного за період березень - вересень 2006 року, становлять в межах 9,84 % - 30 % від ваги початкової сировини.

Судами правильно зазначено, що технологічні втрати доломіту жодним чином не впливають на формування валових витрат.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що нарахування позивачу податку на прибуток за 2006 рік у сумі 34 847 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17 423,50 грн. є неправомірними.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.03.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)М.І. Костенко (підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)С.Е. Острович (підпис)Є.А. Усенко З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова Суддя О.І. Степашко