Ухвала суду № 20669020, 08.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" грудня 2011 р. м. КиївК-8828/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівКостенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Островича С.Е.

Усенко Є.А.

при секретарі Титенко М.П.

за участю представників:

позивача Іваницької І.Л., Невмержицького О.М.

відповідача Ярмака М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі

на постанову Господарського суду Житомирської області від 09.10.2007

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2009

у справі № 10/85-НА

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго»

доДержавної податкової інспекції у м. Житомирі

проскасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» (далі по тексту позивач, ВАТ «ЕК «Житомиробленерго») звернулась до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Житомирі (далі по тексту відповідач, ДПІ у м. Житомирі) від 27.02.2007 № 0000612301/0, від 26.03.2007 № 0000612301/1.

Постановою Господарського суду Житомирської області від 09.10.2007, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2009, позов задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.03.2007 № 0000612301/1 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 745676 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 596217,50 грн.; в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки ВАТ «ЕК «Житомиробленерго»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 по 30.09.2006, складено акт № 661/23-0110/22048622 від 16.02.2007, в якому зафіксоване порушення: пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1.п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: не в повному обсязі відображено суму податкового зобовязання з операцій по поставці товарів (електроенергії), зокрема, перевищення договірного споживання електроенергії та договірного розміру потужності, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків на митній території України, в результаті чого товариством занижене податкове зобовязання з ПДВ за перевіряємий період на суму 978 897 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 27.02.2007 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000612301/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 1347925 грн., в т.ч.: 745676 грн. основного платежу та 602249 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження, 26.03.2007 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000612301/1 про нарахування податку на додану вартість в сумі 1345082 грн., в т.ч.: 745676 грн. основного платежу та 599409 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»споживачі (крім населення, професіонально-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів 1-4 рівня акредитації державної і комунальної форми власності) сплачують енергопостачальникам пятикратну (двократну) вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Згідно ч. 7 ст. 27 зазначеного Закону санкції, передбачені ч. 5 ст. 26 цього Закону, застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441, споживачі у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частиною пятою, шостою статті 26 Закону України «Про електроенергетику».

Таким чином, передбачена ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»пятикратна (двократна) вартість різниці між обсягами фактично спожитої і договірної величини електричної енергії та різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності є санкцією, тобто спеціальним видом цивільної відповідальності споживача за вчинене порушення.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно,пятикратна (двократна) вартість спожитої понад договірну величину електроенергії та пятикратна (двократна) вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності є за своєю правовою природою штрафною санкцією.

Виходячи з викладеного, плата, отримана позивачем за спожиту електроенергію у межах встановленого НКРЕ тарифу є компенсацією вартості товару і включається до бази оподаткування ПДВ, а кошти, отримані від споживачів за перевищення обсягів споживання та величин потужності є штрафними санкціями і до бази оподаткування ПДВ не включаються.

Таким чином, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що донарахування податкового зобовязання та застосування штрафних санкцій за це порушення є неправомірним.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій, наданих ДПІ у м. Житомирі, сума штрафних (фінансових санкцій, застосованих до позивача за порушення, не повязані з підвищеною платою за перевищення договірних величин споживання електроенергії та перевищення величин потужності становить 10215 грн.

Разом з тим, фактичне донарахування ПДВ , повязане з цими порушеннями має місце лише в чотирьох податкових періодах, а саме: в жовтні 2004 року, травні 2005 року, січні та серпні 2006 року на загальну суму 6383 грн. Сума штрафних санкцій за ці періоди становить 3 191,50 грн.

Суди попередніх інстанцій, на основі зазначеного, дійшли вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі №0000612301/1 від 26.03.2007р. в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 745676грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 596 217,50 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, межі перегляду, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Житомирської області від 09.10.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)М.І. Костенко (підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)С.Е. Острович (підпис)Є.А. Усенко З оригіналом згідно Секретар І.Ю. Гончарук Суддя О.І. Степашко