Ухвала суду № 20669011, 08.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" грудня 2011 р. м. КиївК-11347/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючогоСтепашка О.І.

суддів:Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Островича С.Е.

Усенко Є.А.

при секретарі Титенко М.П.

за участю представників сторін:

позивачаГунька С.Б.

відповідача Мазніченко О.В., Єрмака М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2007

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2009

у справі №6/45

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будстандарт»

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будстандарт»(далі по тексту позивач, ТОВ «Будстандарт») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва (далі по тексту відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м.Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2007 №0003372306/2.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2007, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2009, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, за результатами якої складено акт перевірки від 08.05.2007 №1107/23-06/30308182.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі висновку акта перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 29.08.2007 №0003372306/2 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 525828,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Будстандарт»та ТОВ «Ирамс-Трейд»були укладені договори про придбання цілісного майнового комплексу та адміністративного корпусу у місті Миколаєві.

Зазначені угоди були нотаріально посвідчені, належним чином зареєстровані в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 02.11.2006 номер витягу 12372291 та номер 12372130. Згідно актів прийому-передачі від 31.01.2007 цілісний майновий комплекс та адміністративний корпус, продавець ТОВ «Ирамс-Трейд»передав у власність, а ТОВ «Будстандарт»прийняв вказане нерухоме майно та сплатив за нього визначену договорами купівлі-продажу суму коштів.

Відповідно до умов договорів позивачем була перерахована попередня оплата за майно на рахунок продавця в сумі 13988500,00 грн.

Таким чином, здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ирамс-Трейд»підтверджується матеріалами справи. Оформлені відповідно до вимог чинного законодавства податкові накладні, виписані контрагентом позивачу, реєструвалися належним чином, а сума ПДВ відображена в податковому обліку позивача.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки за змістом вказаної норми витрати по сплаті податку не включаються до складу податкового кредиту лише у разі відсутності податкової накладної, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку цією нормою не передбачено, висновок перевірки про документальне не підтвердження сум ПДВ, що віднесені позивачем до податкового кредиту, спростовуються наданими до справи копіями документів.

Судами встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 08.05.2007 №18610 ТОВ «Ирамс-Трейд»знаходилося в ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців та мало звичайний стан.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстр платників податку веде центральний податковий орган. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осібпідприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент укладання договорів ТОВ «Ирамс-Трейд»було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, на час здійснення господарських операцій та на момент складання податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість і внесений до реєстру платників ПДВ, а тому субєкт господарювання правомірно сформував податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних особою, яка в установленому порядку була зареєстрована як платник податку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про те, що прийняттям спірного податкового повідомлення-рішення податковим органом фактично покладено на позивача вину за невиконання його контрагентом зобов'язань, визначених податковим законодавством. Однак жоден нормативний акт, на який посилається відповідач не містить вказівок на таку залежність. Згідно з вимогами чинного законодавства, обов'язок контролювати звітність контрагента на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, крім того, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Отже, якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Невиконання контрагентами обов'язку по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а не позивача, оскільки у відповідності до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

В матеріалах справи відсутні допустимі докази наявності у ТОВ «Ирамс-Трейд»податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникли внаслідок виконання укладеного з позивачем договору. До справи не надано рішень податкового органу про донарахування ТОВ «Ирамс-Трейд»податкових зобов'язань, податкових повідомлень та вимог, які б підтвердили наявність податкового боргу у ТОВ «Ирамс-Трейд»в тому числі внаслідок виконання укладеного з позивачем договору.

Судами вірно встановлено, що відповідачем не надано до матеріалів справи актів перевірки та рішень податкових органів, якими було б встановлено несплату ТОВ «Ирамс-Трейд»податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вказаним епізодом.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко

Судді(підпис)М.І. Костенко

(підпис)Н.Є. Маринчак

(підпис)С.Е. Острович

(підпис)Є.А. Усенко

З оригіналом згідно

Помічник суддіО.Я. Меншикова Суддя О.І. Степашко