Постанова № 20668996, 08.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" грудня 2011 р. м. КиївК-22661/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівКостенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Островича С.Е.

Усенко Є.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова

на постанову Господарського суду Львівської області від 23.05.2008

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2008

у справі № 12/57А

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд-Трейд»

доДержавної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова

провизнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербуд-Трейд»(далі по тексту позивач, ТОВ «Інтербуд-Трейд») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова (далі по тексту відповідач, ДПІ у Залізничному районі м. Львова) від 24.12.2007 № 0002862302/0/38372 та № 0002872302/0/38373.

Постановою Господарського суду Львівської області від 23.05.2008, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2008, позов задоволено повністю; визнано протиправними та нечинними спірні податкові повідомлення-рішення, з огляду на протиправність їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної перевірки ТОВ «Інтербуд-Трейд»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22.06.2006 по 30.06.2007, складено акт № 2502/23-2/34462486 від 12.12.2007, в якому зафіксовані порушення пп. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.25, ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.10 п. 5.2, пп. 5.3.2, п. 5.3., ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток у 2006 році в розмірі 1196110 грн. та пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість у 2006 році на суму 190344,00 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 24.12.2007 відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення:

№ 0002862302/0/38372 про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 2 272 721,50 грн., в т.ч.: 1196110 грн. основного платежу та 1076 611,50 гривень штрафних (фінансових) санкцій;

№ 0002872302/0/38373 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 285 516 грн., в т.ч.: 190344 грн. основного платежу та 95 172 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, податкові зобовязання, визначені в них були залишені без змін.

Задовольняючи позовні вимоги в частині оскарження податкового повідомлення-рішення № 0002862302/0/38372 від 24.12.2007, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заборгованість позивача у сумі 4765989 грн. не є безповоротною фінансовою допомогою, термін позовної давності щодо зазначеної заборгованості не сплинув; ТОВ «Інфосервіс 2000»станом на 17.05.2008 знаходилось в ЄДРПОУ; позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат вартість консультативно-інформаційних та спостережних послуг при використанні компютерної мережі на підставі належним чином оформлених та підписаних актів виконаних робіт.

Однак суд касаційної інстанції з таким висновком судів погодитись не може, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно умов договорів про переведення боргу № 48 ІБ-ЮР від 05.10.2005, № 49 ІБ-ЮР від 05.10.2005 та доповнень до них від 30.06.2006 борг в загальній сумі 4 765 989 грн. передано позивачем Новому боржнику ТОВ «Інфосервіс 2000». Згідно із п. 3.3 зазначених договорів з моменту набуття чинності даними договорами у Нового боржника ТОВ «Інфосервіс 2000»виникло право вимоги до Первісного боржника позивача у справі на зазначену суму. Первісний боржник зобовязаний сплатити цю суму Новому боржнику протягом 7 (семи) банківських днів із дня предявлення йому Новим боржником вимоги.

Постановою Господарського суду міста Києва від 25.10.2006 у справі № 43/687 ТОВ «Інфосервіс 2000»визнано банкрутом, підприємницьку діяльність припинено.

Відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22, п.1.25 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безповоротна фінансова допомога сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності; безнадійна заборгованість це, зокрема, заборгованість по зобовязаннях, за якою минув строк позовної давності.

Згідно ст. 257, 609 ЦК України термін позовної давності встановлюється три роки; зобовязання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).

Оскільки судовим рішенням було припинено діяльність ТОВ «Інфосервіс 2000», то ТОВ «Інтербуд-Трейд»повинне було віднести до валового доходу суму в розмірі 4 765 989 грн.

Також актом перевірки встановлено, що ТОВ «Інтербуд-Трейд»віднесено до складу валових витрат вартість послуг по модернізації, поліпшенню та технічному переозброєнні бази даних 1С: підприємство (4 група Основних засобів) наданих ТОВ «Західторгпром»на виконання умов договору від 31.08.2006 № 15 про надання консультативно-інформаційних та спостережних послуг при використанні компютерної мережі в розмірі 18451 грн.

Згідно пп. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми витрат, повязаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону.

Відповідно до пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 зазначеного Закону платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, повязані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Згідно пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 цього Закону не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, повязані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Таким чином, позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат вартість послуг по модернізації, поліпшенню та технічному переозброєнні бази даних 1С: підприємство на суму 18451 грн.

Щодо встановлених в акті перевірки порушень пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.4, п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податку на додану вартість у 2006 році на 190344 грн. слід зазначити таке.

Дослідженими судами матеріалами справи встановлено, що за перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Агроспецселект-ХХІ»на загальну суму 951718,36 грн., в т.ч. ПДВ 190343,83 грн. та отримав податкові накладні.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 26.02.2007 у справі № 2а-121 визнано недійсними установчі документи ТОВ «Агроспецселект-ХХІ» та скасовано свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Факт оплати позивачем отриманих товарів відповідачем не заперечується.

Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, визнання недійсними установчих документів ТОВ «Агроспецселект ХНІ»та скасування свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість здійснено 26.02.2007, а операції проводились між підприємствами протягом 2006 року, тобто до скасування державної реєстрації.

Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджено перебування ТОВ «Агроспецселект ХНІ»станом на 21.03.2008 в ЄДРПОУ.

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо безпідставності висновку податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість у 2006 році в сумі 190344 грн.

Виходячи з вищевикладеного, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про часткове скасування рішень судів попередніх інстанцій і постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині оскарження податкового повідомлення-рішення № 0002862302/0/38372 від 24.12.2007, а в іншій частині рішення судів - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 224, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Львівської області від 23.05.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2008 в частині оскарження податкового повідомлення-рішення № 0002862302/0/38372 від 24.12.2007 скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення судів залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)М.І. Костенко (підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)С.Е. Острович (підпис)Є.А. Усенко З оригіналом згідно Секретар І.Ю. Гончарук