Ухвала суду № 20668927, 15.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" грудня 2011 р. м. КиївК-2381/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівКостенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Островича С.Е.

Усенко Є.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

на постанову Господарського суду міста Києва від 05.06.2007

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2008

у справі № 28/174-А

за позовомДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

до1)Товариства з обмеженою відповідальністю «Гардар»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Колден»

провизнання недійсним правочину та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва (далі по тексту позивач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) звернулась до суду з позовом про визнання недійсним, на підставі ст. 49 ЦК УРСР, усного правочину, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гардар»(далі по тексту відповідач-1, ТОВ «Гардар») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Колден»(далі по тексту відповідач-2, ТОВ «Колден») шляхом обміну первинними документами на загальну суму 1505,88 грн., в тому числі ПДВ 250,98 грн. та стягнення з відповідача-1 в доход державного бюджету України отриманий товар за спірним правочином на загальну суму 1505,88 грн., в т.ч. ПДВ 250,98 грн.

Постановою Господарського суду міста Києва від 05.06.2007, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2008, провадження по справі № 28/174-А в частині позовних вимог, заявлених до ТОВ «Гардар»закрито; в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Колден»відмовлено повністю.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Колден»зареєстровано Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 08.04.2003, ідентифікаційний код 32421652.

ТОВ «Гардар»зареєстровано Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 22.01.2007, ідентифікаційний код 31808783.

В період з 16.05 по 27.06.2005 позивачем здійснено комплексну планову перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) ТОВ «Гардар»за період з 31.01.2002 по 01.01.2005, за результатами якої складено акт № 44/23-05-31808783 від 27.06.2005, в якому зафіксовано факт договірних відносин між відповідачами.

Як встановлено актом перевірки, 16.08.2003 на підставі усної домовленості відповідач-2 поставив відповідачу-1 товар (сільськогосподарську продукцію) на загальну суму 1 505,88 грн.

Укладання та виконання сторонами цього договору підтверджується накладною № 11 від 06.08.2003, за якою товар модем PairGain300S у кількості 2 шт., було відпущено ТОВ «Колден»ТОВ «Гардар». На виконання договірних зобовязань ТОВ «Колден»виписав ТОВ «Гардар»податкову накладну № 11 від 06.08.2003 на загальну суму 1 505,88 грн. Відповідач-1 розрахувався з відповідачем-2 за отриманий товар в повному обсязі.

Крім того, згідно з податковою накладною № 11 від 06.08.2003, виписаною ТОВ «Колден», модем PairGain300Sу кількості 2 штуки загальною вартістю 1 505,88 грн., у тому числі 250,98 грн. ПДВ, було передано ТОВ «Гардар»06.08.2003. Сума податку на додану вартість, зазначена у вказаній податковій накладній, відповідно до акту № 44/23-05-31808783 від 27.06.2005, відображена ТОВ «Гардар»у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 49 ЦК УРСР недійсною є угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Правові наслідки такої угоди залежать від наявності умислу - у обох сторін чи однієї, від виконання угоди обома сторонами чи однією.

Позивач, стверджуючи про наявність в діях ТОВ «Колден»умислу, спрямованого на досягнення мети суперечної інтересам держави, вважає, що підставою для висновку щодо протиправної спрямованості діяльності ТОВ «Колден»є вирок Дніпровського районного суду м. Києва у кримінальній справі № 1-367/06 від 23.05.2006, яким визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).

Суди попередніх інстанцій приймаючи рішення по справі виходили з того, що позивачем не доведено факту наявності субєктивного чинника правопорушення, а відповідно і умислу у відповідачів, чи одного з них, на укладення спірної угоди з метою приховування від оподаткування доходів.

Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, спірний договір виконаний сторонами в повному обсязі, зокрема відповідач-1 поставив відповідачу-2 певний товар, а відповідач-2 прийняв його та оплатив, сплативши при цьому в ціні товару суму податку на додану вартість.

Як зазначено судами, позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства.

Згідно матеріалів справи, податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2003 року, ТОВ «Колден» визначив суму податкового зобовязання в розмірі 296706 грн., визначивши суму податку на додану вартість, яка і підлягала сплаті до бюджету в розмірі 588 грн. Сама по собі спірна угода не є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства, товар за угодою не виключено законом із цивільного обігу, немає й інших законодавчих обмежень стосовно його купівлі-продажу. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивував своє рішення тим, що ТОВ «Гардар»згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій станом на 20.02.2007 року ТОВ «Гардар»вилучено з ЄДРПОУ за рішенням суду. Відповідно до ч. 7 ст. 59 ГК України скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Згідно п. 8 ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»встановлено, що за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є датою припинення юридичної особи. Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків щодо наявності підстав для закриття провадження у справі стосовно позовних вимог до ТОВ «Гардар»та про відсутність у відповідачів умислу під час укладення спірної угоди на укладення її з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва відхилити.

Постанову Господарського суду міста Києва від 05.06.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)М.І. Костенко (підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)С.Е. Острович (підпис)Є.А. Усенко З оригіналом згідно Секретар І.Ю. Гончарук Суддя О.І. Степашко