Ухвала суду № 20668049, 01.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2011 р. м. КиївК/9991/37060/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Степашка О.І., Усенко Є.А.,

при секретарі Бадріашвілі К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Колективного підприємства «Горохівагрошляхбуд»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2011 року

у справі № 19582/09/0370

за позовом Колективного підприємства «Горохівагрошляхбуд»(надалі КП Горохівагрошляхбуд»)

до Державної податкової інспекції у Горохівському районіВолинської області (надалі ДПІ у районіВолинської області)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У грудні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Горохівському районі Волинської області від 05.10.2009р. №0000172302/1 та №0000202302/1.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18.02.2010р. позов задоволено в повному обсязі. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Горохівському районі від 05.10.2009р. №0000172302/1 та №0000202302/1.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2011р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нове рішення, яким у задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2011р., як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18.02.2010р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами апеляційної інстанцій встановлено, що податковим органом було здійснено виїзну планову перевірку КП «Горохівагрошляхбуд»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 01.01.2009р., за результатами якої складено акт №11/23-03579555 від 30.06.2010р.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 295043грн. та порушено вимоги п.1.22 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.3.3, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок завищено валові витрати на загальну суму 1475215грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000172301/0 від 10.07.2009р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 442564грн., з яких 295043грн. за основним платежем та 147521,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000202302/0 від 10.07.2009р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 553641грн., з яких 369094грн. за основним платежем та 184547грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем, за наслідками оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000172302/1 від 05.10.2009р. та №0000202302/1 від 05.10.2009р., якими підтверджено податкові зобовязання.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем протягом 2006-2008р.р. було придбано у ПП ОСОБА_1, який відповідно до свідоцтва №НОМЕР_1 був зареєстрований платником податку на додану вартість, товарно-матеріальні цінності на суму 1475215грн., що підтверджується накладними, податковими накладними, актами приймання виконаних підрядних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, платіжними дорученнями за даний період. На суму проданих товарно-матеріальних цінностей ПП ОСОБА_1 виписано для КП «Горохівагрошляхбуд»податкові накладні на загальну суму 1475215грн., в тому числі ПДВ 295043грн.

Надаючи оцінку обставинам справи, колегія суддів касаційної інстанції виходить з того, що п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного вище Закону не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Крім того, пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до вимог чинного законодавства платники податку, визначені у підпунктах “а”, “в”, “г”, “д” п.10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

З пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165 вбачається, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

З підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 даного Закону вбачається, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку їх результатів (п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Підводячи підсумок, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з правильними висновками суду апеляційної інстанції стосовно того, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

З наведених доказів, які містяться в матеріалах справи вбачається, що фальшивість податкових накладних по господарських операціях з ПП ОСОБА_1 підтверджується його письмовими поясненнями та висновками почеркознавчої експертизи №268 від 05.06.2009р., відповідно до якої рукописні тексти та підписи в податкових накладних виконанні не ОСОБА_1, а іншої особою. Докази, які б підтверджували уповноваження ОСОБА_1 іншої особи здійснювати поставку товарів (послуг) та підписувати податкові накладні в матеріалах справи відсутні.

Крім того, суд апеляційної інстанції доречно звернув увагу на те, що докази податкового органу про безтоварність господарських операцій, а саме: відсутність угод (договори, контракти), укладених позивачем з ПП ОСОБА_1 на придбання ТМЦ, відсутність документів, що підтверджують транспортування (доставку) таких товарів до КП «Горохівагрошляхбуд»(товарно-транспортні накладні, транспортно-залізничні накладні, квитанції, тощо), позивачем не спростовані.

Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Колективного підприємства «Горохівагрошляхбуд» залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ Л.І. Бившева

____ М.І. Костенко

____ О.І. Степашко

____ Є.А. Усенко

Суддя Н.Є. Маринчак