Постанова № 20667187, 24.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" листопада 2011 р. м. КиївК-8248/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І., Усенко Є.А.,

при секретарі Бадріашвілі К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області

на постанову Господарського суду Київської області від 08 травня 2007 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2009 року

у справі №244/12-06/18(№22-а-1345/08)

за позовом Закритого акціонерного товариства «Машинобудівельний завод»(надалі ЗАТ «Машинобудівельний завод»)

до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області, Головного управління державного казначейства України у Київській області (надалі Васильківська ОДПІ Київської області, ГУ ДКУ у Київській області)

за участю прокуратури Київської області

про бюджетне відшкодування ПДВ, -

встановив:

У травні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом, з урахуванням уточнень позовних вимог, в яких просив скасувати податкове повідомлення-рішення №000502340/0 від 23.05.2006р. та зобов'язати ГУ ДКУ у Київській області відшкодувати з Державного бюджету України спірну суму коштів.

Постановою Господарського суду Київської області від 08.05.2007р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009р., позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ Київської області № 000502340/0 від 23.05.2006 року. Зобовязано Управління державного казначейства у Київській відшкодувати з Державного бюджету Закритому акціонерному товариству «Машинобудівельний завод»спірну суму податку на додану вартість.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Васильківська ОДПІ Київської області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та Генеральної прокуратури України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції та підтверджується матеріалами справи, Васильківською ОДПІ Київської області було здійснено невиїзну документальну перевірку ЗАТ «Машинобудівельний завод»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень, травень 2005 року, за результатами якої складено акт №1096/23-4/32610534 від 11.05.2006р.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлення порушення позивачем вимог п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень, травень 2005 року.

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення №000502340/0 від 23.05.2007р, яким позивачу визначено суму завищення бюджетного відшкодування.

Судами також встановлено, згідно податкових накладних у квітні, травні 2005р. позивач придбав у ПП ПКК «Агротехкомплект»та ПП ПКК «Будавтокомплект»запасні частини до військової техніки.

Передача товару була оформлена відповідними податковими накладними, на підставі яких зазначені в них суми податку на додану вартість позивач відніс до податкового кредиту.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено правомірність, законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог та визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ Київської області №000502340/0 від 23.05.2007р.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України з такими висновками судів попередніх інстанції погодитись не може з огляду на наступне.

При вирішенні даного спору судами не взято до уваги те, що відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 даного Закону суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пунктом 7.4 ст.7 зазначеного вище Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому, приймаючи оскаржувані рішення, суди дійшли висновку про те, що для правомірного віднесення позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, а в подальшому отримання відшкодування податку на додану вартість достатньо таких підстав, як наявність належним чином оформленої вантажно - митної декларації та податкових накладних за квітні, травні 2005р.

Разом з тим п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість»передбачає, крім визначених судом обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на відшкодування, ще наявність такої підстави, як наявність факту поставки товару.

Так, згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Тобто, поставка товару є необхідною передумовою правомірності отримання відшкодування податку на додану вартість.

У періоді, в якому була здійснена перевірка, контролюючим органом встановлено, що підприємство здійснювало діяльність, повязану з купівлею-продажем товарів. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що вимогу судів першої та апеляційної інстанції учасниками процесу не надано жодних інших первинних бухгалтерських документі (угоди оренди чи відповідального зберігання товару, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні тощо), які б свідчили про факт виконання (здійснення) договору укладеного між сторонами.

Зі змісту ч.1 ст.11 КАС України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, прийняте відповідачем 23.05.2007р. податкове повідомлення-рішення №000502340/0, яким позивачу визначено суму завищення бюджетного відшкодування є цілком обґрунтованим та законним.

Отже, повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій, однак, дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст.229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області задовольнити.

Постанову господарського суду Київської області від 08 травня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2009 року - скасувати.

В задоволені позовних вимог Закритому акціонерному товариству «Машинобудівельний завод»до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області, Головного управління державного казначейства України у Київській області за участю прокуратури Київської області про бюджетне відшкодування ПДВ відмовити.

Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ С.Е. Острович

____ О.І. Степашко

____ Є.А. Усенко