Ухвала суду № 20665688, 10.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" листопада 2011 р. м. КиївК-17954/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І., Усенко Є.А.,

при секретарі Бадріашвілі К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2008 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2008 року

по справі №2а-3352/08(№22-а-5051/08)

за позовом Закритого акціонерного товариства «Енергоресурси»(надалі ЗАТ «Енергоресурси»)

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова (надалі ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У лютому 2008 року позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог), в якому просив скасувати податкові повідомлення рішення №0000312320/3 від 12.02.2008р., №0000312320/2 від 28.11.2007р. та №0000312320/1 від 21.09.2007р. прийняті ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2008 року залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2008 року, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова була здійснена перевірка ЗАТ «Енергоресурси»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004р. по 31.03.2007р., за результатами якої складено акт №2457/232/25188967 від 09.07.2007р.

В згаданому акті, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме порушення сталося внаслідок оподаткування за нульовою ставкою ПДВ операцій за відсутності належного документального підтвердження, а саме при експорті за допомогою комісіонера ТОВ «ТД ВАТ Харківський тракторний завод»вантажні митні декларації (ВМД) у графі 2 (відправник/експортер) містять неточні дані: зазначене найменування власника - експортера товару - ЗАТ «Енергоресурси», але наведений в деклараціях ІПН і код ЄДРПОУ не збігається з ІПН і кодом ЗАТ «Енергоресурси». За таких обставин відповідач не вважає ЗАТ «Енергоресурси»належним експортером і застосування нульової ставки ПДВ за операціями з поставки товарів на експорт вважає неправомірним.

На підставі зазначеного акту та за результатами адміністративного оскарження відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення №0000312320/3 від 12.02.2008р., яким визначено суму податковою зобов'язання за платежем податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ «Енергоресурси»(Комітент) у червні, липні 2006р., згідно договору комісії віл 06.06.2006р. №02/21, укладеного з ТОВ «Торговий будинок ВАТ «Харківській тракторним завод»(Комісіонер), доручає останньому здійснити експорт тракторів колесних та гусеничних згідно специфікації у кількості 34 штуки. Згідно п.2.1 даного договору комісіонер повинен здійснити продаж товару від свого імені та за рахунок комітента.

Передача тракторів для реалізації здійснена ЗАТ «Енергоресурси» до ТОВ «Торговій будинок ВАГ «Харківській тракторний завод»згідно акту прийому-передачі від 27.06.2006р.

В акті перевірки вчинено запис, що ЗАТ «Енергоресурси»в деклараціях по податку на додану вартість по рядку 2.1 «експортні операції»задекларував «0»ставку по даним експортним операціям на загальну суму 6135606,00грн, а саме: за червень 2006р. на суму 2189413,00грн. та у липні 2006р. на суму 3946193,00грн.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що посадовими особами ЗАТ «Енергоресурси»на запит податкового органу від 14.06.2007р. №9788/10 про надання документального підтвердження та пояснень по факту експортних операцій за червень-липень 2006р. надана відповідь від 18.06.2007р., в якій позивач повідомив, що експорт продукції згідно договору комісії №02/21 від 06.06.2006р., здійснював ТОВ «ТД ВАТ «Харківський тракторний завод», який у відповідності до п.2.1.10 вищезазначеного договору повинен був за свій рахунок здійснити митне оформлення вантажу та отримати дозволи органів на документальне підтвердження у режимі «експорт». При оформленні ВМД Декларантом була допущена помилка при заповненні гр.2-Експортер товару-було вказано ЗАТ «Енергоресурси», а код ЄДРПОУ вказано ТОВ «ТД ВАТ «Харківський тракторний завод»(Комісіонер). З проханням внести зміни до ВМД ЗАТ «Енергоресурси»зверталось до декларанта вантажу - ТОВ «ТД ВАТ «Харківський тракторний завод», який в свою чергу звертався до митної служи.

Однак митниця листом від 17.11.2006р. №26/01-8935 повідомила про неможливість виправити помилку, оскільки вантаж перетнув митний кордон України згідні з ст.90 Митного Кодекс України.

Відповідно до ст.90 згаданого Кодексу зміна, доповнення та відкликання митної декларації після її прийняття митним органом до митного оформлення не допускаються.

Згідно з п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»ставка податку становить «0»відсотків до бази оподаткування операцій з експорту товарів. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що вказана вище обставина судами попередніх інстанції не в повній мірі досліджена, оскільки судами не надано належної правової оцінки посилання податкового органу на те, що у ВМД в графі 2 (відправник/експортер) містять неточні дані.

Також слід зазначити, що за результатами перевірки УСБУ в Харківській області було встановлене, що фактично трактори не були експортовані до Татарстану.

Про зазначену обставину податковий орган повідомив Харківський апеляційний адміністративний суд, шляхом надсилання на адресу суду доповнення до апеляційної скарги від 01.08.2008р. №12427/10/10-020 та листом від 01.08.2008р, №12425/10/10-020 надав належним чином завірені, копії підтверджуючих документів: лист УСБУ від 17.06.2008р. №70/8-5444; лист від 22.04.2008р. №43-01/203; лист ЗАТ «Енергоресурси»від 05.07.2008р. №64; акт прийому-передачі від 05.07.2008р.; акт від 06.07.2006р. про повернення тракторів.

Стосовно наданого апелянтом доповнення до апеляційної скарги з додатковими документами, судова колегія апеляційної інстанції зазначила, що вони не розглядались судом першої інстанції при розгляді справи і постановленні рішення. а позивач не обґрунтував причини їх ненадання суду першої інстанції, тому суд апеляційної інстанції не прийняв їх до уваги і вважав такими, що не впливають на правомірність висновків суду, тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, та не впливають на правомірність прийнятого рішення.

Відповідно до ч.2 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду передбачені ст.198 КАС України.

При цьому, в доповненнях до апеляційної скарги податковий орган зазначив, що спірні документи були отримані ДПІ від УСБУ у Харківській області лише 26.06.2008р., тобто після розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції та винесення рішення у ній, що фізично унеможливило надання цих документів до справи під час її розгляду Харківським окружним адміністративним судом.

Отже, суд постановляє ухвалу про закінчення зясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного зясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Згідно з ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частина 2 статті 71 цього Кодексу передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Таким чином, судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, оскільки вони постановлені на підставі неповно зясованих обставин у справі.

Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у звязку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного зясування та правильного вирішення цього спору.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та обєктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2008 року - скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ С.Е. Острович

____ О.І. Степашко

____ Є.А. Усенко