Ухвала суду № 20665572, 10.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" листопада 2011 р. м. КиївК-15021/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І., Усенко Є.А.,

при секретарі Бадріашвілі К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області та заступника прокурора Київської області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2008 року

по справі №А6/131-07(22-а-9038/2008)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро горілчаний завод «Тетерів»(надалі - ТОВ «Лікеро горілчаний завод «Тетерів»)

до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (надалі Іванківська МДПІ Київської області)

за участю прокуратури Київської області

про скасування податкового повідомлення-рішення.

встановив:

У 2007 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Іванківської МДПІ Київської області від 13.03.2007 року №0000572300/0, відповідно до якого ТОВ «Лікеро горілчаний завод «Тетерів»було зменшено суму бюджетного відшкодування.

Постановою Господарського суду Київської області від 18.10.2007р., в задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2008р. рішення суду першої інстанції скасовано на постановлено нове про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, Іванківська МДПІ Київської області та заступник прокурора Київської області звернулись до Вищого адміністративного суду України із касаційними скаргами в яких поставлено питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування содом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача та Генеральної прокуратури України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, працівниками Іванківської МДПІ в Київській області було здійснено позапланову документальну перевірку фінансово господарської діяльності ТОВ «Лікеро горілчаний завод «Тетерів»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень листопад 2006 року на рахунок платника у банку, за результатами якої складено акт від 28.02.2007 року №136 23/32783473.

В згаданому акті, на думку податкового органу, позивачем порушено вимоги п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, позивачем завищено суму податкового кредиту, за жовтень 2006р., що призвело до завищення підприємством заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість за листопад 2006р.

На підставі зазначеного акту відповідачем 13.03.2007р. було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000572300/0, яким ТОВ «Лікеро горілчаний завод «Тетерів»було зменшено суму бюджетного відшкодування.

Також встановлено, що позивачем до суду надано акт №801 приймання виконаних підрядних робіт за січень 2007 року за формою КБ-2в, в якому зазначено, що роботи, які були проведені ТОВ «Авангард»носили характер саме реконструкції виробничого приміщення.

При виконанні цих робіт ТОВ «Авангард»було використано саме ті будівельні матеріали та обладнання, придбання яких стало причиною формування податкового кредиту у жовтні 2006 року.

Крім цього, було надано акт прийому передачі будівельних матеріалів до договору №21 від 10.10.2006 року, а також звіт про їх використання, що були складенні між ТОВ «Лікеро горілчаний завод «Тетерів»та ТОВ «Авангард».

Відповідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану варість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 вказаного Закону).

Враховуючи викладене, колегія апеляційного суду вірно зазначила, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ТОВ «Лікеро горілчаний завод «Тетерів», не мав права включати до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість сплаченого ним у звязку з придбанням активів, що не призначаються для їх використання в господарській діяльності, оскільки, вказані матеріали були використанні ТОВ «Лікеро горілчаний завод «Тетерів»під час реконструкції цеху у вигляді обладнання та будівельних матеріалів, а не розширення (як стверджує податковий орган), що підтверджено відповідними письмовими доказами, що знаходяться в матеріалах справи, а саме договором підряду, актом прийому передачі будівельних матеріалів, звітом про використанні матеріали на реконструкцію виробничих приміщень згідно договору, податковими накладними.

Таким чином, надані позивачем вищезгадані документи підтверджують використання у своїй господарській діяльності придбані у жовтні 2006 року матеріальні активи у вигляді обладнання та будівельних матеріалів.

Щодо запиту Іванківської МДПІ та наданої відповіді ТОВ «Авангард»26.02.07 за №639 про відсутність взаємовідносин з ТОВ «ЛГЗ «Тетерів»за період з 01.10.06р. по 30.11.06р., то колегією суддів було досліджено носії інформації, тобто диск (т.2 а.с.138), під час розгляду справи у суді першої інстанції, де був допитаний в якості свідка директор ОСОБА_1, який пояснив, що помилково надав невірну інформацію щодо взаємовідносин ТОВ «ЛГЗ «Тетерів», а в подальшому за власної ініціативи відкликав її (т.2 а.с.98), та підтвердив виконання робіт з позивачем у жовтні 2006 року.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції доречно звернув увагу на те, що проведення згаданих вище робіт по реконструкції цеху суперечить приписам ст.16 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»не мають жодної правової підстави, так як позивачем не було проведено жодної господарської операції, внаслідок якої б було збудовано нове чи розширено діюче підприємство ТОВ «Лікеро горілчаний завод «Тетерів».

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, яка передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зі змісту частини 2 статті 71 цього Кодексу вбачається, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000572300/0 від 13.03.2007р., яким ТОВ «Лікеро горілчаний завод «Тетерів»про зменшення суму бюджетного відшкодування є необґрунтованим та незаконним.

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилаються Іванківська МДПІ Київської області та заступник прокурора Київської області у касаційних скаргах, та вважає, що судом повно та всебічно розглянуто докази у справі, яким надано правильну правову оцінку на підставі законодавства, яке діяло на момент спірних правовідносин.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційні скарги Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області та заступника прокурора Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ С.Е. Острович

____ О.І. Степашко

____ Є.А. Усенко

Суддя Н.Є. Маринчак