Ухвала суду № 20665505, 10.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" листопада 2011 р. м. КиївК-14268/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І., Усенко Є.А.,

при секретарі Бадріашвілі К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2007 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2008 року

у справі №2а-2493/07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВентТехСервіс»(надалі ТОВ «ВентТехСервіс»)

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, Управління державного казначейства Фрунзенського району м. Харкова, Головне управління Державного казначейства в Харківській області (надалі ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова, УДК Фрунзенського району м. Харкова, ГУ ДКУ в Харківській області)

про стягнення бюджетної заборгованості, -

встановив:

У вересні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного бюджету України суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню по податковій декларації з ПДВ за квітень 2007р. у розмірі 667062,00грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2007р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2008р., позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України суму бюджетної заборгованості з ПДВ по податковій декларації з ПДВ за квітень 2007 року у розмірі 667062,00грн. на користь ТОВ «ВентТехСервіс», а також з державного бюджету України на користь ТОВ «ВентТехСервіс»стягнуто сплачений судовий збір в розмірі 1700,00грн.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права.

В подальшому ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова було надіслано доповнення до касаційної скарги, з якого вбачається, що податковий орган просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, позивач згідно декларації з ПДВ за квітень 2007р., яка надійшла до ДПІ Фрунзенського району м.Харкова 17.05.2007р. за №28952 та розрахунку суми бюджетного відшкодування №28946, заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку 2067062,00грн. В декларації (рядок 25.1) платник визначив до відшкодування з бюджету податок на додану вартість шляхом повного (100%) перерахування на поточний рахунок підприємства.

Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»на підставі направлення №512 від 08.06.2007р. ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова була здійснена виїзна позапланова перевірка ТОВ «ВентТехСервіс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом зарахування на рахунок платника у банку за березень та квітень 2007р., за результатами якої складено акт №1653/16-016/31060630 від 16.06.2007р. та винесено податкове повідомлення-рішення №0000231600/0 від 16.06.2007р. про завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2007р. на суму 1400000,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного інстанції, виходи з того, що матеріалами справи підтверджено правомірність заявлених ТОВ «ВентТехСервіс»позовних вимог.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України з такими висновками судів попередніх інстанції погодитись не може з огляду на наступне.

При перевірці ТОВ «ВентТехСервис»встановлено, що підприємство у березні, квітні та травні 2007р. займалося оптовою торгівлею продуктами харчування на території Украйни.

Основним постачальником товарів ТОВ «ВентТехСервіс»у березні 2007 року була ПФ «Апія»на загальну суму 16000002,70грн., у т.ч. ПДВ у розмірі 2666667,11грн.

Податковий орган також зазначає, що постачальниками товару є ТОВ Ф «Тагіт»та ТОВ Ф «Пранк». В свою чергу, ДПІ у Московському районі м.Харкова повідомила ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова про неможливість проведення зустрічних перевірок ТОВ «Авалон-2007»з питань взаєморозрахунків з ТОВ Ф «Тагіт»та ТОВ Ф «Пранк», у звязку з тим, що ТОВ «Авалон-2007»за юридичною адресою не знаходиться.

Крім цього підприємства ТОВ «ВентТехСервіс», ПФ «Апія»та ТОВ Ф «Пранк»відносяться до однієї фінансово промислової групи.

Отже, при вирішенні даного спору судами не взято до уваги те, що відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

При цьому п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону передбачає, крім визначених судом обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на відшкодування, ще наявність такої підстави, як наявність факту поставки товару.

Так, згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Тобто, поставка товару є необхідною передумовою правомірності отримання відшкодування податку на додану вартість.

Як вже зазначалось, у періоді, що було перевірено контролюючим органом підприємство займалося оптовою торгівлею продуктами харчування на території Украйни. При цьому, поставка товару належним чином податковим органом або судом першої та апеляційної інстанції не перевірялась, тобто не досліджувались первинні бухгалтерські документи (угоди оренди чи відповідального зберігання товару, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні документи, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні тощо), які підтверджують реалізацію та зберігання товару за період проведення спірних господарських операції.

При цьому судами зроблені висновки тільки на підставі тих документів, які знаходяться в матеріалах справи, разом з тим не враховано, що для повного та всебічного вирішення спору по суті необхідно зясувати та встановити, чи мали операції між підприємствами з реалізації спірного товару реальний характер, чи не мали підприємства (сторони угоди) ознаки фіктивності, чи була спрямована їх діяльність на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, а не за рахунок неправомірного отримання коштів з Державного бюджету.

За відсутності таких даних неможливо визначитись з питання обґрунтованості зменшення сум бюджетного відшкодування позивачу податковим органом.

Слід також зазначити, що при новому розгляді справи, судам попередніх інстанції необхідно врахувати посилання податкового органу на те, що Прокуратурою Київського району порушено кримінальну справу №21070140 від 18.09.2007р. року за ознаками ст.212. ч.3 КК України (засновник ТОВ «Авалон-2007» ОСОБА_1 знаходиться під слідством), тобто зясувати подальший рух кримінальної справи, оскільки судами зазначена обставина не досліджувалась, а в матеріалах справи відсутні будь які докази з приводу цього.

Враховуючи зазначене, слід зауважити, що суд постановляє ухвалу про закінчення зясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного зясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Згідно з ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частина 2 статті 71 цього Кодексу передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Таким чином, судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, оскільки вони постановлені на підставі неповно зясованих обставин у справі.

Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у звязку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного зясування та правильного вирішення цього спору.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та обєктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2008 року - скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ С.Е. Острович

____ О.І. Степашко

____ Є.А. Усенко