Ухвала суду № 20665498, 10.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" листопада 2011 р. м. КиївК-13404/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І., Усенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2008 року

у справі №2-а-347/07 (22-а-3302/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреттекс»(надалі ТОВ «Бреттекс»)

до Державної податкової інспекції у м.Рівне (надалі ДПІ у м.Рівне)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У вересні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне від 30.07.2007р. №0000262342/3/23-121, №0000252342/3/23-121.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.11.2007р., в задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2008р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове про задоволення позовних вимог. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне від 30.07.2007р. №0000262342/3/23-121, №0000252342/3/23-121.

Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, ДПІ у м.Рівне звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та постановити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено, що працівниками ДПІ у м.Рівне була здійснена планова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Бреттекс»за період з 01.07.2005р. по 01.10.2006р., за результатами якої складено акт №59/23-100/31021209 від 18.01.2007р.

В згаданому акті, на думку податкового органу, позивачем порушено п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в наслідок чого занижено податок на прибуток за III квартал 2006р. в сумі 133750,00грн.; п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість за вересень 2006р.в сумі 53500,00грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем 30.07.2007р. було прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000262342/3/23-121, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 74900,00н., з яких 21400,00грн. штрафні (фінансові) санкції;

- №0000252342/3/23-121, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 160500,00грн., з яких 26750,00грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходив з наступного.

Податковим органом під час проведення перевірки було встановлено, що у вересні 2006 року ТОВ «Бреттекс»отримало від ППФ «Б.А.М.»енергетичний комплекс.

До перевірки були надані видаткова та податкова накладні від 11.09.2006 року за №09/1 на суму 321000,00грн. (в т.ч. ПДВ 53500,00грн.), виписані ОСОБА_1

В акті перевірки зазначено, що згідно картки обліку платника податків перевіркою встановлено, що директором і головним бухгалтером ППФ «Б.А.М.»був Бурда Анатолій Миколайович.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 31.10.2005р. по справі за №4/34 ППФ «Б.А.М.»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру і призначено ліквідатором арбітражного керуючого Драгун І.Д.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.09.2006р. по даній справі ППФ «Б.А.М.»ліквідована у звязку з визнанням її банкрутом. 03.10.2006р. підприємство знято з обліку в ДПІ у м. Рівне, 05.10.2006 року виключено з Державного реєстру.

Враховуючи зазначене, а також положення Законів України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»суд першої інстанції правильно зазначив, що з 31.10.2005 року всі фінансово-господарські операції ПП фірми «Б.А.М.»повинні були здійснюватись призначеним Господарським судом Рівненської області ліквідатором Драгун І.І.

Також слід відзначити, що на запит ДПІ у м.Рівне за №356/23-100 від 10.01.2007р. арбітражний керуючий (ліквідатор ППФ «Б.А.М.») Драгун І.І. у листі за №01/01-07 від 12.01.2007р. повідомила, що в неї відсутні будь-які відомості щодо проведення господарських операцій банкрута ППФ «Б.А.М.»із ТОВ «Бреттекс».

Згідно п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 даного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.3, п.п.7.2.6, п.7.2 ст.7 зазначеного Закону).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 згаданого вище Закону визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому перевіркою встановлено, що розрахунки між ТОВ «Бреттекс»та ППФ «Б.А.М.»по зазначеній операції не проведені, станом на 01.10.2006р. по рах. 377 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами»у товариства рахувалась кредиторська заборгованість в сумі 321000,00грн.

Як зазначив суд першої інстанції, відповідно до ст.609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено:

- товари - матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (п.1.6 ст.1 Закону);

- безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це товари, що надаються платником податкузгідноздоговорамидарування,іншимидоговорами,які непередбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод (абз.2 п.1.23 ст.1 Закону);

- валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді ... сум вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді... (абз.2 п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону).

З огляду на викладене суд першої інстанції цілком обгрунтовано зазначив, що ТОВ «Бреттекс»розрахунки за отриманий від ПП фірми «Б.А.М.»енергетичний комплекс не проведені і не можуть бути проведені у зв'язку з ліквідацією постачальника як юридичної особи, перевіркою зроблено висновок, що даний енергетичний комплекс є безоплатно наданим товаром.

Оскільки позивачем не були понесені витрати при придбанні енергетичного комплексу, перевіркою встановлено, що товариством в порушення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зайво віднесено у III кварталі 2006 року до складу валових витрат суму вартості безоплатно отриманих товарів, чим завищено скориговані валові витрати.

Враховуючи зазначені норми права та вірно встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо правовірності прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, згідно яких позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість, податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Згідно ст.226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Отже, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені------ обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2008р. підлягає скасуванню із залишенням у силі постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.11.2007р.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2008 року скасувати та залишити в силі постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2007 року.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ С.Е. Острович

____ О.І. Степашко

____ Є.А. Усенко