Ухвала суду № 20661844, 06.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" грудня 2011 р. м. КиївК-5660/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Степашка О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.10.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.12.2008

у справі № 2а-17583/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „УТБ „ГАРАНТ”

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у

м. Луганську

про визнання недійсним податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „УТБ „ГАРАНТ” звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання недійсним податкового повідомлення рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.10.2008 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.12.2008 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.10.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб при оподаткуванні операцій з продажу транспортних засобів за період з 01.06.2005 по 31.12. 2007 та складено акт № 975/17-24855723 від 16.07.2008

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення рішення № 0003101710/0 від 23.07.2008, яким визначено позивачу донараховано податкове зобовязання з податку доходів фізичних осіб у сумі 2488717, 36 грн.

Перевіркою встановлено порушення пп. 4.2.6, п.4, ст. 4., п. 7.1, п. 7.3, ст.7, пп. 8.1.1., пп. 8.1.2., п. 8.1., ст. 8., п.9., 11 ст. 9, п. 12.1., її. 12.3 частини 2 п.12.5 ст.12, п.17.2 ст. 17, ст. 20 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, порушення правильності нарахування та перерахування податку з доходів фізичних осіб, внаслідок чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 2490809, 71 грн., а саме порушення полягає у тому, що продавцями - фізичними особами податок сплачений з договірної вартості по договору купівлі-продажу автомобілів, а не з оціночної вартості за інформацією, наданою відповідачу ВРЕР ДАІ у м. Луганську.

Також, продавцями - нерезидентами укладені договори купівлі-продажу автомобілів без сплати податку з доходів фізичних осіб від вартості, вказаної в уніфікованій митній квитанції.

Тобто, на думку податкового органу, біржа, як комерційний посередник, є податковим агентом, який неналежним чином виконує свої функції.

Згідно з пунктом 1.15 статті 1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента-юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати і сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Пунктом 12.3. статті 12 встановлено, якщо обєкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Відповідно до частини 1 ст. 279 ГК України товарна біржа є особливим субєктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявлені попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє повязаним з ним торговельним операціям.

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Згідно ст. 1 Закону України „Про товарну біржу” товарна біржа є організацією, що обєднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Обовязками товарної біржі, як це передбачено частиною 2 ст. 280 ГК України, ст. 4 вказаного Закону є створення умов для проведення біржової торгівлі; регулювання біржових операцій; регулювання ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі; надавати членам і відвідувачам біржі організаційні, інформаційні та інші послуги; забезпечувати збір, обробку і розповсюдження інформації, що стосується конюнктури ринку.

Частиною 2 ст. 15 Закону України „Про товарну біржу” встановлено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Правовий статус товарної біржі свідчить, що вона здійснює організацію торгового процесу, забезпечує дотримання учасниками біржових торгів досягнутих домовленостей щодо купівлі-продажу товарів, які продаються на цих торгах; засвідчує факт укладення біржових угод та гарантує їх виконання.

Така діяльність не є посередництвом, як здійснення юридичних дій в інтересах іншої особи.

Відповідач помилково вважає, що біржа мала сплатити податок як податковий агент посилаючись на те, що оцінка на автомобілі занижена.

Оскільки біржа не є податковим агентом, в розумінні Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, суди вірно задовольнили позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.10.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.12.2008 у справі № 2а-17583/08 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.10.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.12.2008 у справі № 2а-17583/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О. Рибченко

О.І. Степашко Суддя М.О. Федоров