Ухвала суду № 20660845, 30.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" листопада 2011 р. м. КиївК/9991/5793/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Голубєвої Г.К.

Костенка М.І.

Лосєва А.М.

за участю секретаря Сватко А.О.

представників:

позивача Дідика С.Є.

відповідача Куракіна Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Селтікс»

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2011

у справі №2а-15071/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селтікс»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 01.12.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2011, у задоволенні позову ТОВ «Селтікс» про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі м.Києва №0001812303/0 від 09.03.2010, №0001812303/1 від 17.06.2010, №0001812303/2 від 26.07.2010, №0001812303/3 від 29.09.2010 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 422083 грн. основного платежу та 84417 грн. штрафних санкцій, відмовлено повністю.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про задоволення позову, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2009, за результатами якої складено акт №85/23-03/33302513 від 23.02.2010.

За висновками акта перевірки позивачем в порушення підпункту 5.2.8 пункту 5.2 статті 5, підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат у третьому кварталі 2009 року віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 1688333 грн. у звязку з виникненням безнадійної заборгованості.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001812303/0 від 09.03.2010, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 506500,00 грн., у т.ч. основний платіж 422083,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 84417,00 грн.

За результатами апеляційного оскарження, скарги позивача залишені без задоволення, прийняті податкові повідомлення-рішення з відповідними індексами, якими доведено нові граничні строки сплати податкових зобовязань.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.03.2009 між ТОВ «Основа-Д»(продавцем) та позивачем укладено договір №26/03/09 щодо поставки у строк до 01.07.2009 на умовах франко-склад продавця товару, а саме шкіряного напівфабрикату «Вет-блу»несортованого у кількості 89000 кг. за ціною 113,80 грн. без ПДВ за 1 кг., загальною вартістю 10128200 грн., ПДВ - 2025640 грн., а всього з ПДВ 12153840 грн.

За умовами договору покупець здійснює в строк до 31.03.2009 попередню оплату продукції у розмірі 10130000 грн. з урахуванням ПДВ, решту. У розмірі 2023840 грн. сплачує після передачі товару покупцю.

27.03.2009 позивачем здійснено попередню оплату на загальну суму 10130000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1688333,33 грн., а ТОВ «Основа-Д»видано позивачу податкову накладну №1 від 27.03.2009 на загальну суму 10130000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1688333,33 грн.

За даною операцією позивачем сума попередньої оплати в розмірі 8441666,67 грн. віднесена до складу валових витрат у 1 кварталі 2009 року.

У звязку з відсутністю поставки товару, залишок суми у розмірі 1688333,33 грн., що відповідає сумі ПДВ, позивачем визнано сумою безнадійної заборгованості та віднесено до складу валових витрат у 3 кварталі 2009 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.04.2009 у справі №45/51б порушено справу про банкрутство ТОВ «Основа-Д» у зв'язку з відсутністю підприємства за визначеним у реєстраційних документах місцезнаходженням та неможливістю задовольнити вимоги кредитора. Постановою суду від 23.04.2009 ТОВ «Основа-Д» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, при цьому встановлено, що 23.12.2008 до єдиного державного реєстру юридичних осіб та підприємців внесено запис про відсутність ТОВ «Основа-Д» за адресою м.Донецьк, вул.Сіверська,1, яка визначена у договорі поставки, укладеному з позивачем, як місце поставки.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, обґрунтовували своє рішення тим, що виходячи з аналізу приписів пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 7.4.1, 7.45 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» укладена угода не відповідає меті господарської діяльності, з огляду на те, що позивач працював з ТОВ «Основа-Д»в одному сегменті ринку, учасники якого обізнані стосовно один одного та характеру їх діяльності, крім того отримання інформації про контрагента за звичайною діловою практикою здійснюється покупцем, для впевненості в реальності намірів продавця та спрямованості на отримання позитивного результату від угоди. Відсутність сукупності чинників, які визначають звязок витрат платника податків з його господарською діяльністю в умовах звичайної ділової практики та звичаїв, виключають можливість формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності правильно оформлених первинних та розрахункових документів.

Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, крім того, вважає за необхідне зазначити, що віднесена позивачем до складу валових витрат у 3 кварталі 2009 року сума 1688333,33 грн. є сплаченим в ціні товару податком на додану вартість, пряму заборону на включення якого до складу валових витрат містить підпункт 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального чи процесуального права при прийнятті рішення у справі, та не можуть бути підставою для їх скасування з наведених в касаційній скарзі мотивів.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Селтікс»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2011 без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

Г.К.Голубєва

М.І.Костенко

А.М.Лосєв

Суддя Л.В. Ланченко