Ухвала суду № 20660802, 29.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" листопада 2011 р. м. КиївК-3652/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

секретар судового засіданняСесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 29.11.2011 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову господарського суду Черкаської області від 16.06.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2008

у справі № 09/2056а

за позовом Комунального підприємства „Черкаситеплокомуненерго”

до Державної податкової інспекції у м. Черкаси

про скасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Черкаситеплокомуненерго” звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування податкового повідомлення рішення.

Постановою господарського суду Черкаської області від 16.06.2007 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2008 постанову господарського суду Черкаської області від 08.06.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 - 31.03.2006 по взаєморозрахунках з ТОВ „Газтрейд ЛТД” та складено акт № 442 23-2 02082522 від 12.03.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення рішення № 00001782301/0 від 20.03.2007, яким позивачу визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість 111875 грн.: 74538 основний платіж, 37292 грн. штрафні фінансові санкції.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.2, п.5, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № Ш/2037, пп. 7.2.1, пп. 7.2.4, п. 7.2, пп. 7.4.5, п. 7.4, ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено ПДВ на суму 74583 грн., у тому числі по періодах: січень 2006 року 33900 грн., лютий 2006 року 19300 грн.; березень 2006 року 21384 грн.

Позивачем неправомірно сформований податковий кредит за період з жовтня 2005 року по березень 2006 року в сумі 125551 грн. на підставі податкових накладних, виданих ТОВ „Газтрейд ЛТД”, яке повинно було відпускати природний газ за нульовою ставкою ПДВ.

ТОВ „Газтрейд ЛТД” зняте з обліку 14.07.2006 року у звязку з відсутністю за юридичною адресою, установчі документи визнані недійсними, підпис в графі податкових накладних ”за постачальника” та в усіх інших документах значиться підроблений підпис від імені директора ОСОБА_1

В січні 2007 року підприємство провело коригування (зменшення) податкового кредиту в частині ПДВ за 2005 рік і відповідно до абзацу а) п. 17.2 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” подало уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок на суму 50968 грн., з нарахуванням штрафних санкцій в сумі 2547 грн. Сума недоплати разом з штрафними санкціями, відповідно до платіжного доручення № 226 від 22.01.2007 сплачена.

ТОВ „Газтрейд ЛТД” здійснювало поставку позивачу природного газу на підставі договору постачання №01-11-05 від 01.06.2005 та додаткових угод до нього від 30.11.2005, від 30.12.2005, від 20.02.2006 та від 02.06.2006.

За період з жовтня 2005 року по березень 2006 року позивачем придбано у ТОВ „Газтрейд ЛТД” природного газу на суму 753310 грн., включаючи ПДВ 20% на передачу природного газу складалися акти приймання-передачі, розрахунки проводилися через розрахунковий рахунок.

Постановою № 1096 від 10.11.2004 Національної комісії регулювання електроенергетики України ТОВ „Газтрейд ЛТД” видана ліцензія на право проведення господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом на території України терміном дії з 23.11.2004 по 22.11.2009 у звязку з закінченням дії ліцензії АА №224090

ТОВ „Газтрейд ЛТД” мав свідоцтво платника ПДВ № 37019738, яке анульоване 14.06.2006 за ініціативою платника.

Статтею 8 Закону України від 20.12.2005 N 3235-IV „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, зокрема встановлено, що у 2006 році: операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладання податком на додану вартість, а операції з продажу такого газу, крім операцій з його продажу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Положення цієї норми слід розуміти так, що законодавством не дозволяється оподатковувати за ставкою 20 % операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України і звільненого від обкладання ПДВ при ввезенні. При цьому таке обмеження стосується як першого продавця, так і останнього.

У пункті 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1729 „Про забезпечення споживачів природним газом” (у редакції постанови від 02.03.2006 року N 244), зокрема встановлено, що в 2006 році природний газ, ввезений на митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, та оформлений митними органами в режимі випуску у вільний обіг із звільненням від обкладення податком на додану вартість, реалізується субєктами господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість (крім постачання населенню, бюджетним установам та іншим споживачам, які не є платниками зазначеного податку), за наявності: договорів на таке придбання із зазначенням, кому належить поставлений газ; договорів на власну поставку такого газу з обовязковим зазначенням, кому належить поставлений газ та індивідуального податкового номера споживача - платника податку на додану вартість; вантажосупровідних документів (товаротранспортних і податкових накладних, актів приймання-передачі), в яких обовязково зазначається кому належить поставлений газ, субєкт господарювання та його індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

За змістом пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку, зокрема, з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість” випливає, що не відносяться до обєктів оподаткування операції, звільнені від оподаткування, та операції, до яких застосовується нульова ставка ПДВ.

Таким чином, покупець, сплативши продавцю ПДВ за ставкою 20 % з операцій, що не є обєктом оподаткування згідно зі статтею 3 Закону України „Про податок на додану вартість” або звільняються від оподаткування на підставі статті 5 цього Закону, а також, які оподатковуються за нульовою ставкою, не може включати суми такого податку до податкового кредиту та вимагати відшкодування зазначених сум з бюджету.

Сума податку на додану вартість сплаченого постачальнику газу імпортного походження (ТОВ КВФ „Славія” та ТОВ „Газтрейд”) підлягає виключенню зі складу податкового кредиту з ПДВ ЗАТ „Київгазпостач”, оскільки податкові накладні, які були підставою для формування податкового кредиту, виписані з порушенням чинного законодавства із невірним визначенням в них ставки оподаткування.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що з матеріалів справи та акту перевірки вбачається, що всі вимоги, передбачені ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” КП „Черкаситеплокомуненерго” виконано, податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ „Газтрейд” відповідають вимогам пп. 7.2.1. п. 7.2 ст. зазначеного Закону, а підстав для звільнення від оподаткування податком на додану вартість у випадках, передбачених ст. 5 вказаного Закону у позивача не було.

Судами попередніх інстанцій не взято до уваги посилання відповідача на порушення позивачем ст. 9 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”.

Зазначеною нормою права передбачено, що операції з продажу ввезеного природного газу на митній території України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку.

Разом з тим, п. 11.4 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість”, передбачено, що зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим податком. У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону. Це правило не поширюється на міжнародний договір (угоду), згода на обовязковість якого (якої) надана Верховною Радою України.

Вищевикладена норма права кореспондується з положеннями закріпленими ч.3 ст. 1 Закону України „Про систему оподаткування”, ставки, механізм справляння податків і зборів (обовязкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Судами встановлено, що газ придбавався позивачем на території України у резидентів, однак судами попередніх інстанцій не було перевірено походження газу, який ТОВ „Газтрейд” постачало КП „Черкаситеплокомуненерго”, чи знав позивач про те що газ імпортний.

Згідно з вимогами частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову господарського суду Черкаської області від 16.06.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2008 у справі № 29/68-А, задовольнити частково, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу № 09/2056а направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси задовольнити частково.

Постанову господарського суду Черкаської області від 16.06.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2008 у справі № 29/68-А скасувати.

Справу № 29/68-А направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна