Ухвала суду № 20660790, 29.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" листопада 2011 р.м. КиївК/9991/28329/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

секретар судового засіданняСесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 29.11.2011 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011

у справі № 2а-7825/10/7/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче

підприємство „Пластополімер”

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі

Автономної Республіки Крим

про визнання протиправними та скасування податкових

повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Пластополімер” звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2010 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податково законодавства за період з 01.10.2008 по 31.12.2009 та складено акти №945/23-2/25135942 від 27.05.2010.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення №0000032304/0 від 07.06.2010, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 36456222 грн.: основний платіж 18228111 грн., штрафні санкції 18228111 грн., податкове повідомлення - рішенні №0000032304/0 від 07.06.2010, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 12797034 грн.: основний платіж 6398517 грн., штрафні санкції 6398517 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 4.8., ст. 4, пп. 7.3.1., ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, і загальну суму за січень 2009 року в сумі 9933474 грн.

Позивачем порушено п. 4.8, ст. 4, пп. 7.3.1, ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, занижено податок на додану вартість за 2009 рік у сумі 18228111 грн.: за січень 2009 року 16011774 грн., за лютий 2009 року 1452747 грн., за березень 2009 року 19573 грн., за квітень 2009 року 22749 грн., за червень 2009 року 67977 грн., за липень 2009 року 7526 грн., за вересень 2009 року 150313 грн., за жовтень 2009 року 100696 грн., за листопад 2009 року 88750 грн.

Занижено податок на додану вартість за 2009 рік 6398517 грн.: за січень 2009 року 4182180 грн., за лютий 2009 року 1452747 грн., за березень 2009 року 195733 грн., за квітень 2009 року 22749 грн., за червень 2009 року 67977 грн., за липень 2009 року 7526 грн., за вересень 2009 року 150313 грн., за жовтень 2009 року 100696 грн., за листопад 2009 року 88750 грн., також завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту на загальну суму 3534957 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032304/0 від 07.06.2009, яким визначено позивачу зобовязання з податку на додану вартість 364562220 грн., яке направлено позивачу листом №2970/10/23-03 від 07.06.2009.

У звязку з виявленою помилкою у проведених інспектором Державної податкової інспекції розрахунках, листом №3059/10/23-02 від 08.06.2009 відкликаний лист №2970/10/23-03 від 07.06.2009 про направлення податкового повідомлення-рішення 0000032304/0 від 07.06.2009 на суму 36456222 грн., яке видалено з електронної бази та у програмі АС „Аудит” та сформовано нове податкове повідомлення-рішення №0000032304/0 від 07.06.2009, яким визначена позивачу виправлена сума 12797034 грн. та направлення позивачу податкового повідомлення - рішення на суму 12797034 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем фактично в січні 2009 року не було отримано грошових коштів від розміщення облігацій від товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія по управлінню активами - Адміністратор пенсійних фондів „Укрсоц - Капітал” за договором купівлі - продажу цінних паперів, оскільки вищезгадане розміщення облігацій (при якому підприємством були отримані грошові кошти від їх розміщення) здійснювалося в інших звітних періодах - в 2006 році - червні 2008 року.

Позивачем не включено до складу податкових зобовязань кошти, отримані ним за продані безпроцентні цільові облігації (емісію яких здійснено для фінансування проектів будівництва курортного комплексу ДАРАНС-ПАЛАС, житлового комплексу по вул. Балаклавська, готелю в м. Алушта по вул. Набережна, 16) за січень 2009 року в сумі 59600788 грн., у тому числі, суму ПДВ 9933473,99 грн.

Відповідно до п. 7.1 ст. 7 Закону України „Про цінні папери і фондовий ринок” Облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобовязання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Емітент, в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку, може розміщувати процентні, цільові і дисконтні облігації.

Цільові облігації - облігації, виконання зобовязань по яких вирішується товарами або послугами відповідно до вимог, встановлених умов розміщення таких облігацій.

Погашення облігацій може здійснюватися грошовими коштами або майном відповідно до умов розміщення облігацій. Колегія суддів касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги виходячи з наступного.

В акті перевірки відповідачем не зазначено коли були отримані кошти за цільові облігації.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що отримання грошових коштів від розміщення облігацій власної емісії було здійснено в попередньому періоді, вже перевіреному державною податковою інспекцією раніше, а саме в 2009 році за період 01.01.2007 - 30.09.2008, що підтверджується актом перевірки Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим №228/23-2/25135942 від 06.02.2009, перевірено договори, серії облігацій, кількість облігацій, номінальну вартість, загальну суму та дату отримання коштів від розміщень облігацій позивача, що закінчення розміщення облігацій в червні 2008 року підтверджене „Звітами про розміщення облігацій”, поданими їх емітентом.

Після червня 2008 року грошові кошти від розміщення облігацій позивачу не поступали.

Відповідно до п. 4.8 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість” обовязок платника податків нарахувати податкові зобовязання по податку на додану вартість не виникає раніше дати фактичного відчуження товарів.

Це дата погашення цільових облігацій, оскільки на етапі емісії не може нараховуватись податок на додану вартість по товару, оскільки не має постачання.

Кошти отримані емітентом це аванс за поставку товару в майбутньому, а не купівля товару це гроші отримані за облігації у виді товару (якщо такий товар буде створено).

Не є обєктом оподаткування операції по випуску (емісії), розміщенню в будь-як форми управління і продажу (погашення, викупу) за грошові кошти цінних паперів випущених в звернення (емітованих) субєктами підприємницької діяльності відповідно до пп. 3.2.1 п. 3.2. Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 у справі № 2а-7825/10/7/0170 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 у справі № 2а-7825/10/7/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров