Ухвала суду № 20660597, 15.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2011 рокум. КиївК-6320/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центральної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Кривому Розі на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2007 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2008

у справі№ А37/337-07

за позовом Комунального житлового підприємства № 10

до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому

Розі

про визнання недійсними податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Комунальне житлове підприємство № 10 звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про визнання недійсними податкових повідомлень рішень.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2007 позовні вимоги задоволено частково,

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2008 постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2007 скасовано, прийняте нове рішення, яким визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення №0000611502/1 від 28.04.2007 на суму 101029, 68 грн. штрафних санкцій, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення №0000631502/1 від 28.04.2007, №0000621502/1 від 28.04.2007, в решті задоволення позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено перевірку позивача з питань дотримання граничних термінів сплати податку на додану вартість та складено акт №50/1640/20274047 від 16.02.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000621502/1 від 28.04.2007, яким застосовано до позивача штрафні санкції на суму 347, 86 грн., №0000611502 від 28.04.2007 на суму 251520, 10 грн., №0000631502/1 від 28.04.2007 на суму 375,71 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем абз. 1, 3, пп. 5.3.1, п. 5.3, ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивачем несвоєчасно сплачено узгоджені податкові зобовязання з податку на додану вартість, визначені самостійно платником податків в деклараціях з податку на додану вартість за 2002 рік, 2003 рік, 2004 рік, 2005 рік.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Пунктом 1.2 ст. 1 цього Закону встановлено, що податкове зобовязання - зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до підпункту ”а” підпункту 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно абзацу 2 пункту 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

За змістом підпункту ”а” абзацу 1 пункту 17.2 ст. 17 цього ж Закону податкове зобовязання, самостійно узгоджене платником податків шляхом подання уточнюючого розрахунку, сплачується в день подання такого розрахунку до податкового органу.

Судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що розрахунок штрафних санкцій з податку на додану вартість свідчить, що штрафні санкції, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях №0000631502/1 від 28.04.2007 та №0000621502/1 від 28.04.2007 нараховане відповідачем з порушенням норм ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у сумі 101029,68 грн.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Центральної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Кривому Розі на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2007 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2008 у справі № А37/337-07 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Центральної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Кривому Розі відхилити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2007 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2008 у справі № А37/337-07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров