Ухвала суду № 20659485, 20.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2011 року м. КиївК-26519/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Степашка О.І.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Струмок»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2007 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2009 року

у справі № 2а-401/07

за позовом Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Струмок»

до Татарбунарського відділення Саратської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство «Струмок»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до Татарбунарського відділення Саратської міжрайонної державної податкової інспекції (далі відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000231504/0 від 09 лютого 2007 року, № 0000221504/0 від 20 лютого 2007 року, № 0000211504/0 від 20 лютого 2007 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2009 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено. Судові витрати покладено на позивача.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, СЗАТ «Струмок», посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2007 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2009 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку податкової декларації (розрахунку) СЗАТ «Струмок»з фіксованого сільськогосподарського податку, за результатами якої складено акт № 5-1504-03766323 від 08 лютого 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000231504/0 від 09 лютого 2007 року, яким позивачу визначено штраф в розмірі 887,52 грн., № 0000221504/0 від 20 лютого 2007 року, яким позивачу визначено штраф в розмірі 3 277,69 грн., та № 0000211504/0 від 20 лютого 2007 року, яким позивачу визначено штраф в розмірі 25819,85 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2181-III) у звязку з порушенням граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання з фіксованого сільськогосподарського податку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону № 2181-III податкове зобовязання - зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.11 статті 1 Закону № 2181-III передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Згідно із статтею 5 Закону України від 17 грудня 1998 року № 320-XIV «Про фіксований сільськогосподарський податок»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року. Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону № 2181-III податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, факт прострочення сплати позивачем узгодженої суми податкового зобовязання з фіксованого сільськогосподарського податку підтверджується розрахунками штрафних санкцій до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2009 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Струмок»відхилити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Карась О.В.

Степашко О.І.

Шипуліна Т.М.

Суддя А.О. Рибченко