Ухвала суду № 20658791, 20.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2011 року м. КиївК-42274/10

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е.,

Маринчак Н.Є.

Костенка М.І.,

Степашка О.І.

Усенко Є.А., провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2010 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2010 року та прийнято нову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 30 вересня 2009 року № 0005991750/0, яким Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва донараховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест»податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на суму 3088406, 00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6176812, 00 грн., а всього на загальну суму 9265218, 00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2010 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Ніко Інвест»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 31 березня 2009 року, якою встановлено порушення п. п. 5.4.6, п. п. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5, п.п. 8.9.1 п. 8.9 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1948072, 92 грн.; п. «е»та п. «г»п. п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 11.1.2 п. 11.1 ст. 11, п. п. 16.3.2 п. 16.3 ст. 16, п. «а»п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в результаті чого невірно утриманий та перерахований податок з доходів фізичних осіб до бюджету на загальну суму 584448, 00 грн., в тому числі по періодах за IV квартал 2007 року 279399, 00 грн., за ІІ квартал 2008 року 147292, 00 грн., за ІІІ квартал 2008 року 58967, 00 грн., за IV квартал 2008 року 98790, 00 грн.

За результатами перевірки був складений акт від 18 вересня 2009 року №554/23-6/31305004 на підставі якого прийняте податкове повідомлення рішення від 30 вересня 2009 року №0005991750/0, яким донараховане податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на суму 3088406, 00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6176812, 00 грн., всього на загальну суму 9265218, 00 грн.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що позивач придбав земельні ділянки, які розташовані в с. Копилів Макарівського району та Гірській сільській раді Бориспільського району Київської області, у фізичних осіб на загальну суму 7397476, 79 грн.

Вказані договори було посвідчено нотаріального.

Відповідно до п. п. 11.3. ст. 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»- податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статті 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору.

Сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом.

Згідно до абз. 4 п. п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»- нотаріус, який посвідчив договір відчуження об'єкта нерухомості, зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір податковому органу за податковою адресою платника податку у строки, встановлені законом для податкового кварталу.

Відповідно до п. п. «в»п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»- особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів для доходів, що виплачуються на користь платника податку фізичними особами, - такий платник податку.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок суду апеляційної інстанції, що оскільки відповідальність за сплату податку несе платник податку і функції стосовно нарахування, утримання та перерахування податку до бюджету фактично виконуються громадянами, котрі отримують доходи від операцій з майном, нотаріуси виконують функції податкових агентів в частині контролю повноти сплати податку до бюджету перед посвідченням договорів та забезпечують надання відповідної інформації податковому органу.

Як вбачається з матеріалів справи податок з доходів фізичних осіб, з усіх договорів купівлі продажу земельних ділянок було сплачено продавцями земельних ділянок - фізичними особами у відповідності до вимог нотаріуса та чинного законодавства України, що підтверджується копіями усіх платіжних доручень під час розгляду справи в суді.

Щодо порушення ТОВ «Ніко Інвест»п. п. «ї» п. 1.3 ст. 1, п. п. «е»п. п. 4.2.9 п. 4.2. ст. 4, п. п. 7.1. ст. 7 п. п. «а»п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції вірно не прийнято до уваги доводи відповідача про порушення ТОВ «Ніко Інвест» у звязку з не нарахуванням податку з доходів фізичних осіб за сплачені представнику продавців земельних ділянок ОСОБА_6 посередницькі послуги, оскільки він діяв як представник продавців земельних ділянок відповідно до ст. ст. 237, 238, 244 ЦК України на підставі нотаріально посвідчених довіреностей, які надавали йому право укладати договори купівлі-продажу земельних ділянок, попередні договори та відповідно отримувати грошові кошти за укладеними договорами, що не оскаржуються відповідачем у справі.

Відповідно до авансового звіту від 09 жовтня 2007 року № НІ-0000115 за придбання корпоративних прав та авансового звіту від 03 грудня 2007 року № НІ-0000151 за придбання корпоративних прав ОСОБА_7, використав власні грошові кошти при проведенні розрахунків за придбання позивачем корпоративних прав у фізичних осіб,що підтверджується Договором купівлі продажу статутного фонду TOB «Центрострой»від 05 жовтня 2007 року реєстровий номер 3050 укладеним між фізичними особами продавцями ОСОБА_8 та позивачем в особі ОСОБА_7 та фізичною особою ОСОБА_9 та Договором купівлі продажу частки в статутному капіталі TOB «РУТА-В»від 30 листопада 2007 року реєстровий номер 6542, який укладений між фізичними особами продавцями ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та позивачем в особі ОСОБА_7

Відповідно до п. 8 Договору № 3050 сторони підтвердили факт повного розрахунку позивача з фізичними особами продавцями, а нотаріус, посвідчивши Договір № 3050, підтвердив даний факт.

Відповідно до п. 2.2. Договору № 6542 сторони підтвердили факт повного розрахунку позивача з фізичними особами продавцями, а нотаріус, посвідчивши Договір № 3050, підтвердив цей факт.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову в цій частині безпідставно керувався нормами постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15 грудня 2004 року N 637 (із змінами та доповненнями) та Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року N 265.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

С.Е. Острович

Н.Є. Маринчак (підписи)М.І. Костенко О.І. Степашко Є.А. Усенко Суддя С.Е. Острович