Ухвала суду № 20658754, 13.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2011 року м. КиївК-40766/10

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е.,

Маринчак Н.Є.

Костенка М.І.,

Степашка О.І.

Усенко Є.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «САССК»про зобовязання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «САССК»про зобовязання допустити до проведення документальної перевірки, зобовязати надати документи про фінансово-господарську діяльність.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2010 року у позові відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2010 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2010 року скасовано, провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою на них, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 21.12.09 року №1081/23-09 на підставі п. 8 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та у зв'язку з надходженням листа №14414/7/14-011 від 14.12.09 р. з приводу проведення позапланової виїзної перевірки відповідності висновків акту перевірки ТОВ «Сасск»від 23.06.09 року №1034/23-09/30180471 призначено провести перевірку в термін з 22.12.09 року по 12.01.10 року.

22.12.09 р. працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Києва вручено направлення від 22.12.09 року та наказ від 21.12.09 року №1081/2309 на проведення виїзної позапланової документальної перевірки посадовій особі ТОВ «Сасск».

У зв'язку з недопуском до проведення перевірки 22.12.09 року членами групи з проведення перевірки складено акти №1082/2309/30180471 «Про неможливість проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ «Сасск»та №1081/23-09/30180471 «Про відмову від допуску до проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ «Сасск».

22.12.09 року відповідачем на адресу позивача направлено лист № 224, в якому повідомлялося про відсутність правових підстав для проведення виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Сасск», призначеної з 22.12.09 року по 12.01.10 року.

За таких обставин ДПІ у Шевченківському районі м. Києва звернулася до суду з позовними вимогами про зобов'язання ТОВ «Сасск»допустити працівників ДПІ у Шевченківському районі м. Києва до проведення документальної перевірки.

Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються нормами Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(далі Закон № 509-ХІІ).

Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону, органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Повноваження та права органів державної податкової служби визначені статтями 10, 11, 111 Закону № 509-ХІІ.

Відповідно до частини 8 статті 111 зазначеного Закону позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених в цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформлюється наказом.

Таким чином, у разі виникнення будь-якої з обставин, викладених у частинах шостій та сьомій статті 111 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, позапланова перевірка може бути проведена за рішенням керівника податкового органу, оформленим наказом.

Тобто, в даному випадку на підставі Наказу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 21.12.09 року №1081/23-09 контролюючий орган мав всі правові підстави для проведення позапланової виїзної документальної перевірки відповідача.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

За змістом статті 111 Закону № 509-ХІІ позапланові виїзні перевірки платників податків проводяться з підстав, які передбачені частинами 6 та 7 цієї статті, та на підставі наказу керівника податкового органу. При наявності ж інших підстав для проведення позапланової перевірки, які вказаними нормами не передбачені, необхідно рішення суду про надання дозволу на проведення позапланової перевірки у звязку з такими підставами (частини 7, 8 вказаної статті).

Отже, Законом № 509-ХІІ передбачено право податкової інспекції на звернення до суду з позовом про надання дозволу на проведення позапланових перевірок, проте рішення суду як виключну підставу для проведення позапланової документальної перевірки необхідно розглядати лише у випадках виникнення обставин, які прямо не зазначені у статті 111 Закону № 509-ХІІ.

З наведеного випливає, що пункт 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного суду України кореспондується саме з частинами 7, 8 статті 111 Закону № 509-ХІІ.

Таким чином, у разі не допуску до проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, яка проводиться на підставі наказу керівника податкового органу, у податкового органу немає передбачених законом підстав для звернення до суду з відповідним позовом. У цьому випадку податковий орган має право вжити до такого платника податків інші, передбачені законом, заходи впливу, зокрема, застосувати адміністративний арешт активів згідно підпункту «г»підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону України «від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про закриття провадження у справі.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду апеляційної інстанції, зроблених відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 210 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

С.Е. Острович

Н.Є. Маринчак М.І. Костенко О.І. Степашко Є.А. Усенко Суддя С.Е. Острович