Ухвала суду № 20658679, 13.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2011 року м. КиївК-29176/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Костенка М.І.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 05 грудня 2008 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року

у справі № 11/788/06-АП

за позовом Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне обєднання № 3»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 05 грудня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року, позов Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне обєднання № 3»(далі позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі відповідач) задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000482301/0 від 20 квітня 2006 року. Присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь КП «Виробниче ремонтно-експлуатаційне обєднання № 3»документально підтверджені судові витрати.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 05 грудня 2008 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства КП «Виробниче ремонтно-експлуатаційне обєднання № 3»за період з 01 жовтня 2003 року по 31 грудня 2005 року, за результатами якої складено акт № 31/23-1/05478640 від 13 квітня 2006 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000482301/0 від 20 квітня 2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 75 661,50 грн. (50 441,00 грн. основний платіж, 25 220,50 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 168/97-ВР) у звязку з безпідставним включенням до складу валових витрат вартості виконаних ремонтних робіт з обслуговування будинків підрядниками: Приватним підприємством «Травиця»згідно договорів підряду № 53 від 12 липня 2004 року, № 3 від 19 березня 2005 року, а також Приватним підприємством «Декор Стиль»згідно договорів підряду № 1 від 21 квітня 2005 року, № 2 від 11 травня 2005 року, № 3 від 05 вересня 2005 року, № 4 від 11 листопада 2005 року.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, постановою Господарського суду Запорізької області від 22 березня 2007 року у справі № 11/789/07-АП, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2007 року, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000472301/0 від 20 квітня 2006 року, прийняте за результатами тієї ж перевірки та на підставі акту № 31/23-1/05478640 від 13 квітня 2006 року.

Зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 120 465,70 грн. (87 960,00 грн. основний платіж, 32 505,70 грн. штрафні (фінансові) санкції).

У справі № 11/789/07-АП встановлено юридичний факт правомірності включення позивачем до складу валових витрат вартості виконаних ремонтних робіт з обслуговування будинків підрядниками.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР (в редакції, чинній до 31 березня 2005 року) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР (в редакції, чинній з 31 березня 2005 року) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що, оскільки, постановою Господарського суду Запорізької області від 22 березня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2007 року, встановлено правомірність включення позивачем до складу валових витрат вартості виконаних ремонтних робіт та, з огляду на наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, підстави для донарахування КП «Виробниче ремонтно-експлуатаційне обєднання № 3»суми податкового зобовязання з податку на додану вартість за порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР - відсутні.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Господарського суду Запорізької області від 05 грудня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя відхилити, а постанову Господарського суду Запорізької області від 05 грудня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Карась О.В.

Костенко М.І.

Федоров М.О.

Суддя А.О. Рибченко