Ухвала суду № 20658675, 13.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2011 року м. КиївК-28793/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Костенка М.І.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Господарського суду Запорізької області від 24 листопада 2008 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року

у справі № 23/400/08-АП

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізька кондитерська фабрика» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000130804/0 від 17 березня 2008 року, № 0000130804/1 від 23 травня 2008 року, № 0000130804/2 від 06 серпня 2008 року.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 24 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000130804/2 від 06 серпня 2008 року. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика»3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 24 листопада 2008 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 30 вересня 2007 року, за результатами якої складено акт № 98/08-04/00382094 від 03 березня 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000130804/0 від 17 березня 2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 753 190,50 грн. (502 127,00 грн. основний платіж, 251 063,50 грн. штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження скаргу позивача задоволено частково та остаточно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000130804/2 від 06 серпня 2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 739 993,50 грн. (493 329,00 грн. основний платіж, 246 664,50 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 168/97-ВР) у звязку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні послуг з проведення «Етапу 3 перевірки фінансової звітності», підготовленої відповідно до вимог Міжнародних Стандартів Фінансової Звітності, які не підтверджені висновком Товариства з обмеженою відповідальністю «КПМГ-Україна», а також неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по господарських операціях з придбання масложирової продукції у субєктів господарювання по ланцюгу постачання, які мають ознаки фіктивності.

Крім того, судами встановлено, що ТОВ «КПМГ-Україна»здійснювалась аудиторська перевірка фінансової звітності позивача за 2003 - 2005 роки на підставі договору № 19-А/2002 від 29 грудня 2002 року.

В акті здачі-приймання наданих послуг від 29 серпня 2007 року зазначено, що виконавцем належним чином надано послуги з питань, передбачених договором № 19-А/2002 від 29 грудня 2002 року на суму 106 600,00 грн. ( в тому числі ПДВ 21 320,00 грн.).

Протягом періоду, охопленого перевіркою, позивачем здійснено попередню оплату за надані послуги в розмірі 63 960,00 грн.

На суму здійсненої попередньої оплати позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виписаних на його адресу ТОВ «КПМГ-Україна».

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договорів від 12 квітня 2006 року та від 01 грудня 2006 року, укладених між ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокосм», останнім поставлено на адресу позивача масложирову продукцію на загальну суму 4 740 502,80 грн. (в тому числі ПДВ 790 083,63 грн.).

В свою чергу, згідно з листом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Донецька № 3491/7/236 від 28 січня 2008 року постачальниками масложирової продукції ТОВ «Агрокосм» були Приватне підприємство «Дебра», Приватне підприємство «Вігуль», Приватне підприємство «Детера», які мають ознаки фіктивності.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пунктом 1 статті 8 Закону України від 22 квітня 1993 року № 3125-XII «Про аудиторську діяльність»передбачено, що проведення аудиту є обовязковим для підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших субєктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні аудиторських послуг, з огляду на наявність фактично здійсненої оплати зазначених послуг, а також належним чином оформлених податкових накладних.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаної у ТОВ «Агрокосм» продукції, на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Крім того, під час проведення перевірки не встановлено використання придбаної позивачем продукції поза межами господарської діяльності, оскільки, масложирова продукція використана позивачем безпосередньо для виробництва кондитерських виробів.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000130804/0 від 17 березня 2008 року та № 0000130804/1 від 23 травня 2008 року, оскільки, вони, відповідно до вимог підпункту «б»підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), вважаються відкликаними та не породжують для позивача жодних правових наслідків.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Господарського суду Запорізької області від 24 листопада 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі відхилити, а постанову Господарського суду Запорізької області від 24 листопада 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Карась О.В.

Костенко М.І.

Федоров М.О.

Суддя А.О. Рибченко