Ухвала суду № 20658672, 13.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2011 року м. КиївК-22857/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Костенка М.І.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Господарського суду Запорізької області від 29 вересня 2008 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року

у справі № 23/290/08-АП

за позовом Закритого акціонерного товариства «Промислово-страховий Альянс»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 29 вересня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року, позов Закритого акціонерного товариства «Промислово-страховий Альянс»(далі позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000221324 від 06 червня 2006 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Промислово-страховий Альянс»3,40 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття нового про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності внесення до бюджету узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток страхових організацій ЗАТ «Промислово-страховий Альянс»за період з 01 травня 2006 року по 31 травня 2006 року, за результатами якої складено акт № 9/08-10/22134155 від 05 червня 2006 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000221324 від 06 червня 2006 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 25472,40 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2181-III) у звязку з порушенням термінів сплати узгодженої суми податкового зобовязання, визначеної податковим повідомленням-рішенням № 0000402304/0/20418 від 06 липня 2004 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 472 761,00 грн. (254 724,00 грн. основний платіж, 218 037,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Крім того, судами встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0000402304/0/20418 від 06 липня 2004 року оскаржено позивачем в судовому порядку.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 28 лютого 2006 року, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 18 квітня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

Таким чином, з моменту набрання ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 18 квітня 2006 року законної сили податкове зобовязання позивача в розмірі 254 724,00 грн. узгоджено, у звязку з чим він був зобовязаний сплатити зазначену суму податкового зобовязання не пізніше 03 травня 2006 року.

Однак, узгоджену суму податкового зобовязання з податку на прибуток, позивачем сплачено до бюджету 15 червня 2006 року.

Разом з тим, постановою Вищого адміністративного суду України від 10 жовтня 2007 року касаційну скаргу ЗАТ «Промислово-страховий Альянс»задоволено, постанову Господарського суду Запорізької області від 28 лютого 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 18 квітня 2006 року скасовано, визнано нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000402304/0/20418 від 06 липня 2004 року, № 0000402304/1/26549 від 02 вересня 2004 року та № 0000402304/2/34851 від 11 листопада 2004 року.

З моменту набрання постановою Вищого адміністративного суду України від 10 жовтня 2007 року законної сили позивачу стало відомо про безпідставність сплати до бюджету суми податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 254 724,00 грн. та, відповідно, штрафу за затримку його сплати в розмірі 25 472,40 грн.

Заявою № 298 від 05 грудня 2007 року про повернення надміру сплаченого податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій позивач просив відповідача надміру сплачений податок на прибуток в розмірі 254 724,00 грн. зарахувати в рахунок погашення майбутніх податкових зобовязань із зазначеного податку, а сплачений штраф в розмірі 243 509,40 грн. перерахувати на поточний рахунок у банку.

Відповідач листом № 13000/10/08-07-016 від 25 грудня 2007 року погодився із зарахуванням надміру сплаченого податку на прибуток в рахунок погашення майбутніх податкових зобовязань, запропонувавши таким же чином повернути надміру сплачений штраф в розмірі 243 509,40 грн., до якого, зокрема, входить штраф в розмірі 25 472,40 грн.

В подальшому відповідачем змінено свою позицію та листами № 382/10/08-07 від 31 січня 2008 року та № 2697/10/10-013 від 15 березня 2008 року повідомлено позивача про правомірність застосування штрафу податковим повідомленням-рішенням № 0000221324 від 06 червня 2006 року.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону № 2181-III податкове зобовязання - зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону № 2181-III податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що після визнання Вищим адміністративним судом України податкових повідомлень-рішень № 0000402304/0/20418 від 06 липня 2004 року, № 0000402304/1/26549 від 02 вересня 2004 року та № 0000402304/2/34851 від 11 листопада 2004 року нечинними узгоджене податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 254 724,00 грн. перестало існувати, у звязку з чим не може також залишатись чинним податкове повідомлення-рішення № 0000221324 від 06 червня 2006 року, яким позивачу визначено штраф за порушення термінів сплати нечинного податкового зобовязання.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі відхилити, а постанову Господарського суду Запорізької області від 29 вересня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Карась О.В.

Костенко М.І.

Федоров М.О.

Суддя А.О. Рибченко